цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Битва під Аустерліцем
2 грудня 1805 року армія імператора Наполеона Бонапарта завдала нищівної поразки переважаючій австро-російській армії, змусивши Австрію вийти з Третьої антифранцузької коаліції. Завдяки тому, що у цій битві брали участь імператори трьох держав вона відома також як «Битва трьох імператорів».
На обкладинці: Франсуа Жерар «Наполеон в битві під Аустерліцем»
7380
Війни
Володимир Лук'янюк, 14 листопада 2014
Після перемоги над Другою коаліцією виснажена тривалим протистоянням Великобританія була змушена визнати Французьку республіку, положення якої у Європі значно зміцнив підписаний у 1802 році Ам'єнський мирний договір. У травні наступного року Велика Британія, розуміючи, що Франція за підтримки Іспанії планує вторгнення на її територію, і невдоволена втратою майже всіх свої колоніальних завювань, здійснених з 1783 року, оголосила Франції війну. Її підтримали Австрія, Росія, Швеція, Неаполітанське королівство та Португалія, які створили Третю антифранцузьку коаліцію.
Готуючись до переправи через Ла-Манш, Наполеон сформував 200-тисячну армію, яка тривалий час проводила тренування на півночі Франції, відпрацьовувала злагодження між корпусами, які були навчені самостійно вести бойові дії. До серпня 1805 року, коли імператор Наполеон змінив намір і вирішив виступити проти Австрії і Росії на континенті, його Велика армія налічувала 350 тисяч чоловік. Перейшовши у вересні Рейн, вона здобула перемогу над австрійцями у битві при Ульмі і в листопаді захопила Відень.
Рештки австрійської армії відійшли на північний схід, де об'єднались із основними силами російської армії під загальним командуванням генерала Михайла Кутузова, який мав намір відступити далі у Галичину, щоб виманити французьку армію. Проте Наполеон вирішив сам заманити переважаючу австро-російську армію у пастку - кілька днів він імітував бажання провести переговори про перемир'я, відправивши при цьому лише дві третини своєї стомленої боями 75-тисячної армії на взяття Аустерліцу (нині Славков-у-Брно, Чеська Республіка). Австрійські генерали вважали, що 90 тисяч союзних військ проти 60 тисяч - достаня чисельна перевага, щоб атакувати супротивника, а не відступати, як пропонував Кутузов.
Їх переконання у майбутній перемозі ще більше зросло коли 27 листопада Наполеон в черговий раз надіслав до австрійського імператора Франца I посланця з пропозицією про мирні переговори, після чого французькі війська демонстративно поспіхом відступили зі стратегічної висоти біля Аустерліца. Наступного дня посланця з проханням про переговори Наполеон надіслав до російського імператора, після чого у штаб до французів прибув граф Долгорукий, який повідомив Олександрові, що у таборі французів панує розпач і хаос. Це остаточно переконало імператора Олександра погодитись з наміром австрійців про негайну атаку і усунув Кутузова від командування армією.
Союзна рада за участю російського і австрійського імператорів, яка зібралась 1 грудня, прийняла план, за яким австро-російські війська мали завдати несподіваного удару по ослабленому, як їм здавалось, правому флангу французів, щоб відрізати їх можливий відступ до Відня, після чого вони мали бути атаковані основними силами і притиснуті до гір. Бій почався 2 грудня 1805 року о 8-й ранку - стимавши перші атаки росіян, через годину Наполеон віддав наказ резервним частинам зайняти Праценську висоту біля Аустерліца, чим приголомшив росіян, які сконцентрували на них більшість своїх військ і не були готові відбивати атаку.
Після взяття стратегічно важливої висоти Наполеон завдав удару по лівому крилу союзників, чим змусив австрійців відступити, після чого вимушено почав відступавти і правий фланг союзників, де основу складали російські війська. Коли у бій вступила французька кавалерія, доля битви під Аустерліцем була практично вирішена: за дві години бою союзні війська втратили до 27 тисяч чоловік, з них 21 тисячу - росіяни. Імператори Франц і Олександр панічно залишили поле бою задовго до його завершення, втечею врятувався і поранений Кутузов.
Це була перша поразка російської армії у гененеральній битві війни за останні сто років, що справило неабияке враження на суспільну думку росіян, які вважали свою армію непереможною. Натомість для Франції перемога під Аустерліцом стала тріумфальною - Австрія була змушена вийти зі складу Третьої коаліції, а військове мистецтво Наполеона, який одним вчасно виконаним маневром розбив супротивника, поставив його в один ряд із легендарними Олександром Македонським і Ганнібалом Баркою, котрі плославились перемогами під Гавгемалами і Каннами.
14 листопада 2014 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Європа
Нова історія

Головні події 2 грудня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх