цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
План ООН з поділу Палестини
Незважаючи на сильну арабську опозицію, 29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про розділення підмандатної території Палестини і створення незалежної єврейської держави. Це привело до збройних сутичок між арабами і євреями, котрі через рік переросли у війну.
На обкладинці: Проспект принцеси Марії в Єрусалимі, 1948 рік © AP
4173
Політика
Сучасний арабо-ізраїльський конфлікт бере початок в 1910-х роках, коли євреї-сіоністи, емігранти з Європи і Росії, і палестинські араби заявили свої претензії на контрольовану Британією територію. З 1929 року між ними почалися відкриті збройні сутички, і Британія протягом декількох років обмежувала еміграцію євреїв до Палестини, щоб зняти напруженість в регіоні.
Однак, під час Другої Світової війни багато євреїв прибуло на Близький Схід нелегально, і радикальні єврейські угруповування здійснили ряд терористичних актів проти британських військ в Палестині, вважаючи, що Британія займає проарабську позицію. В 1945 році США втрутились в конфлікт і зайняли бік сіоністів, після чого Великобританія, не знаходячи практичного рішення проблеми, підняла палестинське питання в ООН.
ООН розглядала два проекти рішення: меншість пропонувала створити на території Палестини федерацію, що складалась би з єврейських і арабських кантонів; більшість же держав, представлених в Комісії по Палестині, висловились за створення двох окремих держав. При голосуванні перевага була віддана (33 голосами проти 13) другому варіанту, Велика Британія утрималась і оголосила, що виведе війська з підмандатної їй території 16 травня 1948 року.
Згідно з планом ООН територія Арабської держави становила 43,53% підмандатної Великобританії території Палестини (крім Єрусалиму і його околиць) і на ній проживало 407 тисяч арабів і 10 тисяч євреїв; територія Єврейської держави (крім Єрусалиму і його околиць) становила 56,47% Палестини і на ній проживало 498 тисяч євреїв і 325 тисяч арабів; в Єрусалимі і прилеглій до нього території проживало 105 тисяч арабів і 100 тисяч євреїв.
Згідно з планом ООН територія Арабської держави становила 43,53% підмандатної Великобританії території Палестини (крім Єрусалиму і його околиць) і на ній проживало 407 тисяч арабів і 10 тисяч євреїв; територія Єврейської держави (крім Єрусалиму і його околиць) становила 56,47% Палестини і на ній проживало 498 тисяч євреїв і 325 тисяч арабів; в Єрусалимі і прилеглій до нього території проживало 105 тисяч арабів і 100 тисяч євреїв.
В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину (за виключенням Яффського анклаву), Східну Галілею і малонаселену пустелю Негев (для майбутніх переселенців); араби ж отримували більшу частину Іудеї і Самарії, Північно-Західну Галілею, сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав. Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.
У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна - країна була атакована Трансіорданією (нині Іорданія), Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Микити Хрущова
Правила життя
Правила життя Микити Хрущова
Політика
Азія
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 29 листопада

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх