Незалежна Республіка Північного Кіпру
15 листопада 1983 року глава турецької адміністрації Північного Кіпру Рауф Денкташ оголосив про створення Турецької Республіки Північного Кіпру зі столицею у північній частині Нікосії, яку крім Туреччини не визнала жодна держава світу. На обкладинці: Герб Турецької Республіки Північного Кіпру
11002
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Республіка Кіпр отримала незалежність від Великобританії 1 жовтня 1960 року після того як грецькі і турецькі кіпріоти відмовилися від своїх планів приєднатись до Греції і розділити острів, відповідно, і згідно із договором гарантом її безпеки крім колишньої метрополії стали Греція і Туреччина. За прийнятою того ж року конституцією в країні визнавалось існування двох етнічних громад, які мали квоти у законодавчих і виконавчих органах влади пропорційно їх чисельності, що з часом привело до конфліктів і стало причиною протестів та бойкоту з боку турків-кіпріотів, котрих було вчетверо менше за греків. Протистояння на етнічній основі вилилось у збройні сутички і в 1964 році на острів було введено миротворчий контингент ООН.

15 липня 1974 року за підтримки хунти «Чорних полковників», яка прийшла до влади в Греції у 1967 році, президент Кіпру архієпископ Макаріос був відсторонений від влади, а контроль над островом перейшов до групи радикалів, очолюваних Нікосом Самсоном, представником грецької підпільної організації EOKA-B, яка проголосила створення Грецької Республіки Кіпр і виступила за її приєднання до Греції. У відповідь на це 20 липня 1974 року Туреччина під приводом захисту турків-кіпріотів і на підставі договору 1960 року про гарантії безпеки Республіці Кіпр силами 30-тисячного десанту створила коридор між турецьким анклавом навколо Кіренії і столицею Нікосією, взявши під контроль 3% території країни.

Заколот на Кіпрі привів до падіння режиму «Чорних полковників» і, втративши підтримку, Сампсон був змушений подати у відставку і передати повноваження главі парламенту Глафкосу Клірідісу. Незважаючи на це, до кінця серпня турецькі війська захопили північну частину острова (37% його території), де грецьке населення становило до 80%, і створили автономну турецько-кіпріотську адміністрацію, що було розцінено міжнародною громадськістю як агресія Туреччини проти суверенної держави.

2 серпня 1975 року у Відні лідерами турецької і грецької громад був підписаний договір про обмін населенням, за яким під егідою ООН 196 тисяч греків-кіпріотів переселилсь на Південь, а 42 тисячі турок-кіпріотів — на Північ, а сама країна була розділена буферною зоною шириною від 3 до 7 кілометрів, яка пройшла через столицю країни Нікосію. Цього ж року було проголошено створення Турецької Федеративної Держави Кіпр (ТФДК), однак ідея федералізації країни була відхилена як урядом Кіпру, так і ООН.
Після восьми років невдалих переговорів з керівництвом громади греків-кіпріотів 15 листопада 1983 року глава адміністрації ТФДК Рауф Денкташ оголосив про створення Турецької Республіки Північного Кіпру зі столицею у північній частині Нікосії, яку крім Туреччин не визнала жодна держава світу. Починаючи з 1985 року Денкташ чотири рази поспіль вигравав президентські вибори.

У 2000 році Європейський Союз союз в рамках програми свого розширення на Схід почав розгляд питання про вступ Туреччини і Кіпру, однією з умов якого було об'єднання Кіпру. Під тиском Туреччини Денкташ погодився на переговори під егідою ООН з грецькою частиною острова, в результаті яких було прийняте рішення про проведення референдумів в кожній із його частин. Незважаючи на те, що 24 квітня 2004 року 65% турецької громади висловились за об'єднання країни, 76% греків-кіпріотів виступили проти і того ж року до ЄС була прийнята лише Республіка Кіпр.

Станом на 2016 рік Турецька Республіка Північного Кіпру залишається визнаною лише Туреччиною, через яку здійснюється транспортне сполучення зі світом і яка є її основним торговим партнером.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 14 листопада 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 15 листопада

«Порохова змова» Роберта Кейтсбі і Гая Фокса

1605
#ЦейДень

Все про 15 листопада

Події, факти, персоналії

Заснування перших партій у Англії

1680

Славна революція

1688

Арешт В'ячеслава Чорновола

1967

Лісова пожежа «Кемп» у Каліфорнії

2018