Вісім днів перед тим трибунал завершив слухання справ 29-и японців, котрі були визнані винними в порушенні законів і звичаїв ведення воєн. Крім смертних вироків Хідекі Тодзіо та іншим японським керівникам, таким як Іване Мацуї, організатору "Нанкінського згвалтування", і Хеітаро Кімурі, винного у брутальному поводженні з військовополоненими, 16 чоловік були засудженні до довічного ув'язнення, а ще двоє — до менших тюремних термінів покарання. Фумімаро Коное (прем'єр-міністр Японії в 1937—1939 і 1940—1941 роках) покінчив з собою напередодні арешту.
Троє з сасуджених померли в тюрмі, решта 13 були помилувані в 1955 році. До 7 років ув'язнення був засуджений Мамору Сігеміцу, колишній посол в СРСР; в 1950 році він був помилуваний і згодом став міністром закордонних справ.
В трибуналі були представлені 11 держав: СРСР, США, Китай, Великобританія, Австралія, Канада, Франція, Нідерланди, Нова Зеландія, Індія і Філіппіни. В ході процесу було проведено 818 відкритих судових засідання, розглянуто 4356 документальних доказів і 1194 свідчень свідків (з яких 419 були заслухані безпосередньо трибуналом).
На відміну від Нюрнберзького процесу над німецькими воєнними злочинцями, де було чотири головних прокурори від Великої Британії, Франції, США та СРСР, на Токійському трибуналі був лише один генеральний прокурор — американець Джозеф Кінан, колишній заступник генерального прокурора США, — а представники Китаю та Австралії лише брали участь у роботі на рівні підготовки матеріалів судового процесу.
Крім головного, Токійського трибуналу, за межами Японії були влаштовані ще ряд трибуналів, на котрих близько 5 тисяч японських військовослужбовців були визнанні винними у воєнних злочинах і більше 900-т з них були засуджені до смертної кари.
Коментарі
Дивіться також
• Атака на Перл Харбор, 1941
• Битва за Іводзіму, 1945
• Ядерне бомбардування Хіросіми, 1945
• Атомнене бомбардування Нагасакі, 1945
• Капітуляція Японії, 1945
• Початок Нюрнберзького трибуналу, 1945