цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Петро I -
перший імператор Росії
2 листопада 1721 року на урочистому засіданні сенату московський цар Петро I прийняв титул батька Вітчизни, імператора Всеросійського, що після перемоги у Півніній війні мало засвідчити нову роль Росії в міжнародних справах.
На обкладинці: Жан-Марк Натьє «Петро I», 1717 рік
6050
Особистості
Володимир Лук'янюк, 24 жовтня 2015
Чотирнадцята дитина другого монарха з династії Романових Олексія Михайловича, Петро був проголошений царем в 1682 році в десятилітньому віці і з 1689 року (після усуненення від влади хворого брата Івана і сестри Софії) став правити одноосібно. Не отримавши хорошої освіти, він, тим не менше, з дитинства проявляв інтерес до різних наук і воєнної справи і в 1695 році Петро I особисто очолив походи проти Османської імперії, в результаті яких в 1711 році Російське царство закріпилася на узбережжі Азовського моря.
Використаючи досвід західноєвропейських країн у розвитку промисловості, торгівлі, культури, який він здобув під час 15-місячної поїздки в Європу 1697-98 роках, Петро I провів реформи в галузі державного управління, промисловості, торгівлі і освіти, створив регулярну армію і флот. Після підписання в 1700 році мирного договору з Туреччиною він почав підготовку до війни зі Швецією за вихід до Балтійського моря, для чого був створений Північний союз проти шведського короля Карла XII, до якого були залучені Річ Посполита, Данія і Саксонія.
Північна війна почалась 22 лютого 1700 року - Швеція, упереджуючи хід подій, напала спочатку на Данію, яка припинила війну того ж року, в 1706 році розбила Саксонію і Польщу й надалі Росія вела бойові дії практично самостійно за ситуативної підтримки з боку Ганновера, Голландії та Пруссії. У 1706 році Карл XII, заручившись підтримкою Османської імперії і гетьмана Мазепи, розпочав бойові дії на території Росії, проте в 1709 році його війська були вщент розбиті під час Полтавської битви і до 1713 року Швеція втратила всі свої володіння в континентальній Європі.
Через 7 років, під загрозою нападу з боку об'єднаного флоту Росії, Англії, Данії і Голландії, Швеція була змушена підписати з Росією Ніштадтський мирний договір, який завершив 21-літню війну - Росія приєднала території Інгрії, східну Карелію, Естляндію і Ліфляндію, отримавши надійний вихід до Балтійського моря, у Фінській затоці якого в 1703 році була побудована нова столиця царства - місто Санкт-Петербург.
З нагоди перемоги в Північній війні, яка знаменувала становлення Росії як великої європейської держави, 2 листопада 1721 року Сенат і Синод за прикладом римських часів піднесли Петру титул Імператора всеросійського й батька Вітчизни. Його негайно визнали Пруссія і Голландія, Швеція зробила це в 1723 році, Туреччина - в 1739, Англія і Австрія - в 1742, Франція і Іспанія - в 1745, Польща - в 1764 році.
Наступного року Петро I відмінив традиційний для Росії звичай передачі монаршої влади по родинній чоловічій лінії і 7 травня 1724 року коронував свою дружину, яка по смерті Петра 8 лютого 1725 року стала першою російською імператрицею під іменем Катерина I.
24 жовтня 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Особистості
Європа
Нова історія

Головні події 2 листопада

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх