цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Вирок Нюрнберзького трибуналу
1 жовтня 1946 року Нюрнберзький Міжнародний військовий трибунал виніс вирок двадцяти двом головним нацистським військовим злочинцям - дванадцятеро з них засуджені до смертної кари.
12083
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк, 5 травня 2013
Нюрнберзький трибунал, сформований з представників чотирьох держав-переможниць у Другій Світовій війні (Велика Британія, Радянський Союз, США і Франція), почав свою роботу в листопаді 1945 року. До відповідальності було притягнуто вищих військових та державних діячів фашистської Німеччини, звинувачених в тому, що з метою встановлення світового панування Німеччини вони розв'язали і вели агресивні війни, організували і здійснили найтяжчі злочини проти людства.
За десять місяців відбулось 403 засідання Нюрнберзького трибуналу, було допитано 116 свідків, розглянуто більше 5 тисяч документальних доказів. Була представлена низка доказів, серед них вперше - т. зв. «секретні протоколи» до пакту Молотова-Ріббентропа. 1 жовтня 1946 року був оголошений вирок трибуналу.
45 високопоставлених діячів Третього рейху в готелі «Палас» у люксембурзькому місті Мондорф-ле-Бен, який слугував табором для військовополонених «Ашкан». У першому ряду в центрі - Герман Герінг, серпень 1945 року
45 високопоставлених діячів Третього рейху в готелі «Палас» у люксембурзькому місті Мондорф-ле-Бен, який слугував табором для військовополонених «Ашкан». У першому ряду в центрі - Герман Герінг, серпень 1945 року
До смертної кари через повішання було засуджено 12 чоловік: Мартін Борман, заступник фюрера по партії (заочно), Ганс Франк, генерал-губернатор Польщі, Вільгельм Фрік, імперський протектор Чехії і Моравії, Герман Герінг, рейхсмаршал, Альфред Йодль, генерал-полковник, Ернст Кальтенбруннер, шеф служби безпеки, Вільгельм Кейтель, генерал-фельдмаршал, Іоахім Ріббентроп, міністр закордонних справ, Альфред Розенберг, міністр у справах окупованих східних територій, Фріц Заукель, уповноважений по використанню робочої сили, Артур Зейс-Інкварт, рейхскомісар Голландії, Юліус Штрейхер, видавець; до довічного ув'язнення - троє: Рудольф Гесс, помічник фюрера, Ганс Функ, міністр економіки, Еріх Редер, головнокомандуючий військовоморським флотом; до тривалих термінів ув'язнення - четверо: Карл Деніц, Бальдур Ширах, Альберт Шпеєр і Костянтин Нейрат; троє підсудних були виправдані - Герман Шахт, президент Імперського банку, колишній рейхсканцлер Франц Папен і директор Імперського радіо Ганс Фріче. Начальник штабу оперативного керівництва Альфред Йодль був виправданий посмертно.
Ще до початку процесу покінчив життя самогубством шеф Німецького трудового фронту Роберт Лей, а Густав Крупп був визнаний невиліковно хворим, у зв'язку з чим його справу було призупинено, а потім припинено зі смертю підсудного. Нюрнберзький трибунал визнав злочинними керівний склад Націонал-соціалістської партії, охоронні загони партії (СС), службу безпеки (СД) і державну таємну поліцію (гестапо) і вперше в історії визнав агресію серед найтяжчих злочинів проти людства.
Ряд засуджених подали прохання: Герінг, Гесс, Ріббентроп, Заукель, Йодль, Кейтель, Зейсс-Інкварт, Функ, Деніц і Нейрат — про помилування; Редер — про заміну пожиттєвого ув'язнення на смертний вирок; Герінг, Йодль і Кейтель — про заміну повішання на розстріл, якщо прохання про помилування не задовільнять. Всі ці клопотання були відхилені.
Страти відбулися в ніч на 16 жовтня 1946 у будинку Нюрнберзької в'язниці. Германг Герінг покінчив життя самогубством незадовго до страти.
Суди над військовими злочинцями меншої величини продовжувалися у Нюрнберзі аж до 50-х років XX ст.
5 травня 2013 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Головна праця Чарльза Дарвіна
Сьогодні
Головна праця Чарльза Дарвіна
Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 1 жовтня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх