цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Мюнхенська угода
30 вересня 1938 року в Мюнхені прем'єр-міністр Франції Едуард Даладьє і Великобританії Невіл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні підписали з рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером угоду, за якою Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною в основному етнічними німцями. Мюнхенський пакт став останнім договором в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера.
На обкладинці: Невілл Чемберлен (крайній зліва) і Адольф Гітлер після підписання Мюнхенської угоди
11725
Війни
Незалежність Чехословаччини була проголошена 28 жовтня 1918 року після розпаду Австро-Угорської імперії, яка зазнала поразки у Першій Світовій війні. До її складу увійшли Богемія, Моравія, Сілезія, Словаччина і Закарпатська Русь. 12 листопада на території колишньої імперії, де проживало німецькомовне населення, була створена республіка Німецька Австрія, яка проголосила себе правонаступницею Австро-Угорщини і заявила претензії на провінції Німецька Богемія і Судетську область (Судетенланд), що були у складі Чехословаччини. Спроби приєднання їх до Австрії були придушені чехословацькою армією і закріплені Сен-Жерменським договором 1919 року. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецька Австрія» на «Австрія» і були заборонені будь-які спроби об'єднання країни з Німеччиною.
Перша Чехословацька республіка успадкувала до 70% всієї промисловості Австро-Угорської імперії, значна частина якої знаходилась у Судетській області і належала німцям та перебувала під контролем німецьких банків. В той же час чехи домінували в центральному уряді та загальнодержавних установах, що дало привід Судетській німецькій партії під керівництвом Конрада Генлейна, створеній в 1935 році, заявити про утиски німецького населення. Чехословацький уряд здійснив ряд заходів для забезпечення представництва судетських німців в парламенті, місцевих органах влади, проте це не завадило Судетській партії вимагати автономії, що спровокувало кризу в березні 1938 року.
Її вдалось подолати за посередництва Великобританії, однак, 7 вересня почались збройні зіткнення судетських німців з поліцією, що змусило уряд Чехословаччини 13 вересня ввести в Судети війська і оголосити воєнне положення. Наступного дня британський прем'єр Невілл Чемберлен телеграфував до канцлера Німеччини з повідомлення про бажання знову зайнятись судетським питанням і 15 вересня прибув до Німеччини. Під час цієї зустрічі Гітлер заявив про готовність до війни за Судети і своє бачення єдиного виходу її уникнення в передачі Судетської області до складу Німеччини на основі права націй на самовизначення.
18 вересня у Лондоні відбулись франко-британські консультації, в результаті яких було прийнято рішення звернутись до уряду Чехословаччини передати Німеччині території, на яких проживає понад 50% німців; в іншому випадку Франція і Велика Британія відмовлялись від свого союзницького обов'язку, а в разі звернення Чехословаччини по допомогу до СРСР, готовність виступити проти більшовиків. 22 вересня Гітлер заявив, що одночасно із передачею Судетів Чехословаччина повинна задовільнити і територіальні претензії до неї з боку Польщі та Угорщини і в разі відмови 28 вересня розпочне «акцію» проти Чехословаччини.
Зранку 28 вересня Чемберлен запевнив Гітлера, що той може «отримати все без війни і без затримки» - наступного дня вони зустрілися в Мюнхені з главами урядів Франції та Італії і угода була підписана 30 вересня 1938 року о першій ночі, після чого з нею були ознайомлені представники Чехословаччини. Під тиском Чемберлена та прем'єра Франції Едуарда Даладьє, вони поставили свої підписи під Мюнхенською угодою і того ж ранку президент Чехословаччини Едвард Бенеш без відома праламенту прийняв її до виконання.
Мюнхенський договір став останнім кроком в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера, а Чехословаччина стала приреченою на розчленування - 30 вересня Польща анексувала Тешинську область в Сілезії, 2 листопада Угорщина отримала південні райони Словаччини, 14 березня наступного року Словаччина за підтримки Німеччини заявила про незалежність, 15 березня Чехія була окупована Німеччиною і перетворена на протекторат Богемія і Моравія; того ж дня Закарпатська Русь проголосила незалежністьь і була окупована Угорщиною.
Всі намагання Британії і Франції "замирити" Гітлера виявились марними - 5 січня 1939 року Німеччина заявила претензії на "вільне місто" Данциг (нині - Гданськ), 23 березня змусила Литву передати їй Клайпедський край (Мемель), а 1 вересня того ж року напала на Польщу, що стало початком Другої Світової війни.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Головна праця Чарльза Дарвіна
Сьогодні
Головна праця Чарльза Дарвіна
Війни
Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 30 вересня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх