цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Невілл Чемберлен (крайній зліва) і Адольф Гітлер після підписання Мюнхенської угоди
Мюнхенська угода
5745
30 вересня 1938 року в Мюнхені прем'єр-міністр Франції Едуард Даладьє і Великобританії Невіл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні підписали з рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером угоду, за якою Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною в основному етнічними німцями. Мюнхенський пакт став останнім договором в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера.
На обкладинці - Невілл Чемберлен (крайній зліва) і Адольф Гітлер після підписання Мюнхенської угоди.
Незалежність Чехословаччини була проголошена 28 жовтня 1918 року після розпаду Австро-Угорської імперії, яка зазнала поразки у Першій Світовій війні. До її складу увійшли Богемія, Моравія, Сілезія, Словаччина і Закарпатська Русь. 12 листопада на території колишньої імперії, де проживало німецькомовне населення, була створена республіка Німецька Австрія, яка проголосила себе правонаступницею Австро-Угорщини і заявила претензії на провінції Німецька Богемія і Судетську область (Судетенланд), що були у складі Чехословаччини. Спроби приєднання їх до Австрії були придушені чехословацькою армією і закріплені Сен-Жерменським договором 1919 року. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецька Австрія» на «Австрія» і були заборонені будь-які спроби об'єднання країни з Німеччиною.
Перша Чехословацька республіка успадкувала до 70% всієї промисловості Австро-Угорської імперії, значна частина якої знаходилась у Судетській області і належала німцям та перебувала під контролем німецьких банків. В той же час чехи домінували в центральному уряді та загальнодержавних установах, що дало привід Судетській німецькій партії під керівництвом Конрада Генлейна, створеній в 1935 році, заявити про утиски німецького населення. Чехословацький уряд здійснив ряд заходів для забезпечення представництва судетських німців в парламенті, місцевих органах влади, проте це не завадило Судетській партії вимагати автономії, що спровокувало кризу в березні 1938 року.
Її вдалось подолати за посередництва Великобританії, однак, 7 вересня почались збройні зіткнення судетських німців з поліцією, що змусило уряд Чехословаччини 13 вересня ввести в Судети війська і оголосити воєнне положення. Наступного дня британський прем'єр Невілл Чемберлен телеграфував до канцлера Німеччини з повідомлення про бажання знову зайнятись судетським питанням і 15 вересня прибув до Німеччини. Під час цієї зустрічі Гітлер заявив про готовність до війни за Судети і своє бачення єдиного виходу її уникнення в передачі Судетської області до складу Німеччини на основі права націй на самовизначення.
18 вересня у Лондоні відбулись франко-британські консультації, в результаті яких було прийнято рішення звернутись до уряду Чехословаччини передати Німеччині території, на яких проживає понад 50% німців; в іншому випадку Франція і Велика Британія відмовлялись від свого союзницького обов'язку, а в разі звернення Чехословаччини по допомогу до СРСР, готовність виступити проти більшовиків. 22 вересня Гітлер заявив, що одночасно із передачею Судетів Чехословаччина повинна задовільнити і територіальні претензії до неї з боку Польщі та Угорщини і в разі відмови 28 вересня розпочне «акцію» проти Чехословаччини.
Зранку 28 вересня Чемберлен запевнив Гітлера, що той може «отримати все без війни і без затримки» - наступного дня вони зустрілися в Мюнхені з главами урядів Франції та Італії і угода була підписана 30 вересня 1938 року о першій ночі, після чого з нею були ознайомлені представники Чехословаччини. Під тиском Чемберлена та прем'єра Франції Едуарда Даладьє, вони поставили свої підписи під Мюнхенською угодою і того ж ранку президент Чехословаччини Едвард Бенеш без відома праламенту прийняв її до виконання.
Мюнхенський договір став останнім кроком в політиці "умиртворення", котру сповідували керівники Франції та Великої Британії по відношенню до експансіоністськи настроєного Гітлера, а Чехословаччина стала приреченою на розчленування - 30 вересня Польща анексувала Тешинську область в Сілезії, 2 листопада Угорщина отримала південні райони Словаччини, 14 березня наступного року Словаччина за підтримки Німеччини заявила про незалежність, 15 березня Чехія була окупована Німеччиною і перетворена на протекторат Богемія і Моравія; того ж дня Закарпатська Русь проголосила незалежністьь і була окупована Угорщиною.
Всі намагання Британії і Франції "замирити" Гітлера виявились марними - 5 січня 1939 року Німеччина заявила претензії на "вільне місто" Данциг (нині - Гданськ), 23 березня змусила Литву передати їй Клайпедський край (Мемель), а 1 вересня того ж року напала на Польщу, що стало початком Другої Світової війни.

Теги: Великобританія, Італія, Третій рейх, Франція, Чехословаччина.

Дивіться також

Підйом у стратосферу
Наука і техніка
Підйом у стратосферу
Війни
Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 30 вересня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
30 вересня 1999 року в інтерв'ю російській газеті «Коммерсантъ» глава уряду Росії Володимир Путін повідомив, що..
1999
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх