Перші англійські колонії на острові Ньюфаундленд з'явились у 1610 році зусиллями торгової компанії «Лондон і Бристоль», яка протягом першого десятиліття заснувала кілька поселень, об'єднаних у 1623 році у провінцію під керівництвом Девіда Керка. У роки Тридцятилітньої війни, яка охопила Європу, англійські колонії зазнали нападів з території сусідніх французьких поселень і були практично всі знищені під час війни Франції проти Аусбурзької ліги в кінці XVII століття. Англійські поселення у Ньюфаунленді були відбудовані на початку наступного століття і через віддаленість від т. зв. Тринадцяти колоній не брали участь у їх Революційній війні за незалежність від Британської корони.
Після поразки Великобританії у війні проти США до Ньюфаунленду були частково переселені лояльні Британії колоністи і у 1825 році він набув статус колонії з власним губернатором і прийнятою в 1832 році власною конституцією. Через двадцять років Ньюфаунленд став самоврядною територією з власним урядом, підзвітним місцевому парламенту, який в 1867 році відмовився увійти до складу Канадської конфедерації, що об'єднала провінції Онтаріо, Квебек, Нова Шотландії та Нью-Брансвік.
15 квітня 1907 року у Лондоні почала робоу Імперська Конференція під головуванням прем'єр-міністра Генрі Кемпбелл-Баннермана, яка прийняла рішення надати всім британським самоврядним територіям статус домініону, котрий передбачав повну суверенність у всіх питаннях, за винятком оборони і зовнішньої політики. Першим подібним утворенням в межах Британської імперії стала Канада, другим — Австралія, а 26 вересня 1907 року спеціальною королівською прокламацією статус домініону був наданий Ньюфаунленду і Новій Зеландії.
Як окрема держава Ньюфаунленд брав участь у Першій Світовій війні, Паризькій мирній конференції 1919 року, проте не підписав Версальський договір і не вступив до Ліги націй. У 1920-х роках країну охопили корупційні та політичні скандали, які на фоні світової економічної кризи 1930-х років поставили Ньюфаунленд на межу банкрутства. Це змусило британський уряд в 1934 році призупинити самоврядний статус домініону і передати його під управління спеціальної комісії, яка діяла до кінця 1940-х років, коли після референдуму, проведеного 22 липня 1948 року, 31 березня 1949 року Ньюфаундленд став 10-ю провінцією Канади.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Відкриття Австралії, 1606
• Колонія Джеймстаун, 1607
• Відкриття Нової Зеландії, 1642
• Проголошення Великої Британії, 1707
• Декларація незалежності США, 1776
• Південно-Африканський Союз, 1910