цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Палестинська автономія
13 вересня 1993 року, після десятиліть кривавого протистояння, у Вашингтоні прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін і голова виконкому Організації Визволення Палестини Ясер Арафат підписали Декларацію про принципи палестинської автономії, яка мала покласти край арабо-єврейському протистоянню у боротьбі за землі між рікою Іордан і Середземним морем, котрі обидва народи вважають своєю батьківщиною.
На обкладинці: Іцхак Рабін, Білл Клінтон і Ясір Арафат після підписання декларації про принципи палестинської автономії
3028
Політика
Декларація передбачала виведення ізраїльських військ із сектору Газа і міста Єрихон на західному березі ріки Іордан і створення палестинської адміністрації, до якої переходить управління більшою частиною території Західного Берега.
Бої між воєнізованими угруповуваннями євреїв і палестинців почалися ще в 1920-х роках, коли обидві сторони намагалися утвердитись на підконтрольній Британії території. У конфлікті брали участь головним чином євреї-емігранти з Європи і Росії та місцеві араби. У травні 1948 року було проголошено створення Держави Ізраїль, і наступного дня п'ять сусідніх арабських держав - Трансіорданія (нині Іорданія), Єгипет, Сирія, Ірак та Ливан - оголосили їй війну, котра завершилась перемогою Ізраїлю і захопленням ним частини території, що після поділу Палестини в 1947 році визначалась ООН як арабська. В ході військових дій сотні тисяч арабів залишили батьківщину і переселились на західний берег ріки Іордан, що контролювася Іорданією, та в сектор Газа, контрольований Єгиптом.
На початку 1960-х років почали формуватись політичні організації арабів-палестинців, що проживали в діаспорі, котрі в 1964 році утворили Організацію Визволення Палестини (ОВП), що поставила за мету знищення Ізраїлю як держави в цілому і проголошення нової Палестинської держави.
Під час Шестиденної війни 1967 року Ізраїль захопив західний берег ріки Іордан, Східний Єрусалим, сектор Газа, Сінайський півострів та Голанські висоти і поставив умову, що ці території (крім Єрусалиму) будуть повернуті після визнання арабськими державами права на існування Ізраїлю. У 1979 році Сінайський півострів був переданий Єгипту після підписання окремого ізраїльсько-єгипетського договору. Всі решта територій Ізраїль оголосив тимчасово анексованими і з кінця 1970-х років почав інтенсивно заселяти єврейськими колоністами, що привело до багаточисельних конфліктів з палестинцями.
ОВП і її лідер Ясір Арафат, котрі після війни 1967 року були визнані світовою громадськістю символами палестинського національного руху, в 1970-х і 1980-х роках організували серію терористичних атак проти Ізраїлю як в самій країні, так і за її межами. В листопаді 1988 року Арафат проголосив створення в секторі Газа і на західному березі ріки Іордан Палестинської держави. Через місяць він відмовився від тероризму, як засобу боротьби, визнав право Ізраїлю на існування і почав шукати шляхи до організації переговорів з Ізраїлем.
Порозуміня було знайдене в 1992 році, коли до влади в Ізраїлі прийшла Партія праці на чолі з Іцхаком Рабіном. Новий прем'єр заморозив створеня єврейських поселень на арабських територіях, а в січні 1993 року в Норвегії почав секретні переговори з ОВП, котрі завершились підписанням 13 вересня 1993 року історичної угоди між Ізраїлем і ОВП. На урочистій церемонії підписання були присутні президент США Білл Клінтон, екс-президенти Джордж Буш і Джиммі Картер, держсекретар Уоррен Крістофер, міністри закордонних справ Росії та Норвегії.
Незважаючи на протидію екстремістів з обох боків, у травні 1994 року Ізраїль вивів свої війська, і в липні Арафат в Єрихоні сформував Палестинський уряд. В жовтні 1994 року Ясір Арафат, Іцхак Рабін і міністр закордонних справ Ізраїлю Шимон Перес за зусилля, докладені для мирного врегулювання палестинської проблеми, отримали Нобелівську премію миру.

Коментарі

Дивіться також

Антропогенез людини
Інфографіка
Антропогенез людини
Політика
Азія
Новітня історія
Наш час

Головні події 13 вересня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх