сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Марафонська битва
12 вересня 490 року до н. е. біля міста Марафон військо афінського стратега Мільтіада розбило значно переважаючу перську армію Дарія Великого. Для греків це була перша перемога над військом імперії Ахеменідів, що пребувала на піку своєї могутності.
18555
Війни
Володимир Лук'янюк
У 500 році до н. е. мешканцi малоазійського грецького мiста Мілет пiдняли повстання проти Персії Ахеменідів, яке згодом поширилось на більшість міст східного та північного узбережжя Егейського моря. Попри допомогу Афін і Еретрії, що на острові Евбея, Іонійське повстання було придушене: після поразки об'єднаного грецького флоту у битві біля острова Ладе у 494 році до н. е. впав осаджений персами Мілет, а згодом поразки зазнали й решту повсталих міст.
У 493 році до н. е. проти Афін персидський цар Дарій Великий вислав флот, похiд якого завершився невдачею через бурю, що розкидала кораблі та розтрощила їх об скелі. Наступного року перська експедиція на чолі з Мардонієм підкорила Фракію і змусила визнати перську владу Македонію, яка стала плацдармом для походу вглиб Греції. У 491 році до н. е. Дарій надіслав послів у всі незалежні грецькі міста з вимогою підкоритись персам, які були прийняті усіма містами Еллади, крім Спарти і Афін.
Влітку 490 року до н. е. перські війська на чолі з досвідченим полководцем мідійцем Датісом і племінником Дарія сатрапом Лідії Артаферном захопили острів Наксос у Кікладському архіпелазі, спалили Еретрію, після чого за порадою колишнього тирана Афін Гіпія, що супроводжував персів, висалились на рівнині поблизу міста Марафон, звідки планували завдати удар по Афінах. Всупереч очікуванням, що місто буде оборонятись в межах фортечних стін, назустріч персам прибуло дев'ятитисячне військо, підсилене тисячею воїнів з Платей. Керівництво ними було покладено на стратега Мільтіада, який зумів переконати полемарха Каллімаха у необхідності негайного бою. Достовірних даних про армію персів немає: давні історики оцінюють її чисельність від 100 до 600 тисяч, сучасні - у 25 тисяч піхотинців і тисячу вершників.
Згідно переказам, дізнавшись про наближення персів, у Спарту по допомогу був відправлений воїн Фідіппід, який здолав 1240 стадій (221 км) до Спарти і повернувся за дві доби. У 1982 році спортсменом-любителем британцем Джоном Шолтенсом ця дистанція (в один бік) була подолана за 34,5 години. Нині подібні забіги, що мають назву Спартатлон, долаються за 20,5 годин чоловіками і 27 годин жінками
Битва розпочалась вранці 12 вересня 490 року до н. е. зі стрімкої атаки греків - згідно Геродоту, вісім стадій (біля півтора кілометра), що розділяли їх від персів, вони пробігли і вдарили усім фронтом одночасно. Грецький центр, де знаходилися громадяни з філ Леонтіда і Антіохіда під командуванням Фемістокла і Арістіда, був персами розбитий, однак успіх на флангах дозволив грекам відкинути супротивника, якого вони не стали переслідувати, а, перешикувавшись, вдарили у тил перським загонам, що прорвались центром, оточили їх і повністю знищили. Це посіяло паніку у ряди персів, які кинулися до берега, щоб повантажитись на кораблі.
Щоб повідомити про перемогу під Марафоном, поранений у бою Фідіппід пробіг до Афін 42 кілометри і на головній площі міста зміг лише вигукнути «Радійте, ми перемогли!» й тут же помер. На перших сучасних Олімпійських іграх в Афінах в 1896 році на честь Фідіппіда було влаштовано забіг між Марафоном і Афінами, який і по сьогодні є обов'язковою частиною олімпійської легкоатлетичної програми.
Згідно Геродоту, втрати персів у Марафонській битві склали 6400 осіб, греків - 192 чоловік, серед яких був і полемарх Каллімах, що командував правим флангом, а також брат афінського трагіка Есхіла (тоді ще невідомого загалу) Кінегір, котрий згідно переказами намагався втримати один з відпливаючих кораблів і втратив перерубану персом руку. У південній частині Марафонської рівнини, за 800 м від моря, і нині піднімається пагорб Сорос — братська могила афінян, що загинули у битві, імена яких були накреслені на надгробних плитах; поруч знаходяться дві менші могили: одна — платейців, інша — рабів, що також брали участь у Марафонській битві.
Курган Сорос на полі бою під Марафоном, де поховані загиблі афіняни, 2015 рік © panathinaeos.com
Курган Сорос на полі бою під Марафоном, де поховані загиблі афіняни, 2015 рік © panathinaeos.com
Разюча різниця у кількості загиблих з різних боків, відсутність згадок про участь у битві традиційної для персів кінноти, а також поспіх з яким атакував Мільтіад, не дочекавшись підходу спартанців, дають деяким історикам підстави припускати, що під Марафоном греки вступили у бій не з розгорнутою армією, а з її ар'єргаром, коли основні сили персів уже повантжились на кораблі, щоб відплисти у пошуках більш вдалого для нападу на Афіни місця. Від Марафонської долини перський флот направився навкруги Аттики. Однак афіняни, попереджені Фідіппідом, що пробіг 42 кілометри зі звісткою про перемогу, випередили їх - побачивши з кораблів вишикуване біля Фалерської бухти афінське військо, що маршем прибуло з-під Марафону, перси не наважилися висадитися на берег і відплили з Аттики.
Безпосередніх військових та політичних наслідків Марафонська битва не мала. Перси, попри загальну невдачу походу, не вважали себе переможеними і готувалися до повномасштабної війни у Греції. У той самий час моральний вплив перемоги під Марафоном на все грецьке суспільство був дуже значним - це була перша перемога над військом імперії Ахеменідів, яка продемонструвала силу грецького військового мистецтва, що зіграло важливу роль у подальших подіях, коли вже за царя Ксеркса грецький союз на чолі зі Спартою дав бій персам біля Фермопіл.
8 вересня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Кінець однопартійної системи в СРСР
Людина і суспільство
Кінець однопартійної системи в СРСР
Війни
Битви
Європа
Античні часи

Головні події 12 вересня

#ЦейДень
Все про 12 вересня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left11 вересня
13 вересняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх