Створена у 1969 році начальником служби безпеки палестинської націоналістичної організації ФАТХ і особистої охорони голови Організації Визволення Палестини Ясіра Арафата Алі Хасаном Саламі, відомим також під іменем Абу Хасан і прізвиськом «Червоний принц», з палестинськ бойовиків та представників палестинської діаспори в Європі для розвідувальної та терористичної діяльності організація «Ікріт і Бірам» змінила назву на «Чорний вересень» після однойменної війни у вересні 1970 року, в результаті якої ОВП і її воєнізовані підрозділи зазнали нищівної поразки і були витіснені йорданською армією і спецслужбами у Ліван.
Близько 4:40 ранку 5 вересня 1972 року вісім членів «Чорного вересня», одягнені у спортивні костюми, озброєні автоматичною зброєю та гранатами, подолали паркан навколо олімпійського селища у Мюнхені і оточили будинок №31, де мешкала ізраїльска команда. Розстрілявши на місці двох спортсменів, терористи захопили в заручники дев'ятьох спортсменів і двох тренерів. Членів інших делегацій, які опинилися у будинку терористи зразу відпустили і зажадали звільнення 232 членів ОВП, які знаходились в ізраїльських тюрмах, а також 18 ув'язених членів німецького збройного угрупування Фракція Червоної Армії, котрі відбували покарання у тюрмах Західної Європи. У випадку невиконання їхніх вимог, терористи обіцяли убивати щогодини після полудня по одному спортсмену.
Уряд Ізраїлю категорично відмовся виконувати умови терористів, однак німецька сторона вступила в переговори і зуміла домовитись про відтермінування критичного часу до 18-00. Зрозумівши, що виконання їх вимог в такий короткий термін нереальний, палестинці зажадали надання їм літака для вильоту в Каїр. О 22:30 двома вертольотами вони із заручниками були доставлені на військовий аеродром під Мюнхеном, де вже чекав літак до Єгипту. Саме тут німецька поліція планували визволити заручників. По різних місцях аеродрому було розставлено п'ять німецьких снайперів, однак ніхто з них не мав спеціальної підготовки у контртерористичних операціях, не мав також снайперських прицілів, ні приладів нічного бачення.
Під час вигрузки заручників палестинці помітили, що літак був порожній і здогадались, що їх заманюють у пастку. При спробі повернутися до вертольотів на летовищі були включені прожектори і снайпери відкрили вогонь. Коли із значним запізненням на летовище виїхав німецький броньовик, палестинці розстріляли заручників у першому вертольоті, а потім кинули гранату в другий, де згоріли решта ізраїльтян. О 1-30 ночі поліції вдалося закінчити оперецію і захопити трьох палестинців; решта п'ятеро терористів, а також один поліцейський і всі 11 заручників загинули.
Олімпійські ігри були призупинені лише на один день, і після закінчення трагічного протистояння на олімпійському стадіоні відбулася траурна церемонія присвячена загибелі ізраїльських спортсменів. На ній були присутні делегації всіх країн крім СРСР. Ізраїльська збірна відмовилася від подальшої участі в Олімпіаді. Залишили змагання і ряд спортсменів з Алжиру, Нідерландів, Філіппін і США (включаючи і Марка Спітца, який за попередні дні завоював у Мюнхені рекордні сім золотих медалей), а також Єгипту в повному складі.
29 жовтня тіла вбитих терористів були видані Лівії. Каддафі особисто очолював 30-тисяну похоронну процесію поховання "героїв палестинського народу". Уряд Ізраїлю вимагав видання трьох заарештованих терористів, але вони також були видані Лівії в рамках обмінної операції.
Для помсти за теракт в Мюнхені уряд Ізраїлю організував дві секретні опереації «Божий гнів» та «Меч Гідеона» по знищенню палестинських терористів, які на думку Ізраїлю несли відповідальність за теракт у Мюнхені. У загальній кількості ізраїльськими агентами протягом наступних 20 років було вбито 13 осіб, включаючи і керівника «Чорного вересня» Алі Хасана Саламі, підірваного 100-кілограмовою вибухівкою 22 січня 1979 року у Бейруті.
Коментарі
Дивіться також
• Війна «Чорний вересень», 1970
• «Травневий наступ» Фракції Червоної Армії, 1972
• Сім медалей Марка Спітца, 1972
• Напад на штаб-квартиру ОПЕК, 1975