цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
День барикад
26 серпня 1648 року в Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички і спорудженя барикад - у Франції почалась громадянська війна.
На обкладинці: Джуліано Мазаріні
2760
Політика
Після смерті Людовика XIII у травні 1643 року Мазаріні став одним із найвпливовіших людей у королівському дворі. Для покриття постійно зростаючих витрат - на двір, війну з Іспанією, підтримку Швеції у Тридцятилітній війні - доводилось часто підвищувати податки, накладені на селян. Це викликало невдоволення і, часом, заворушення, котрі досягли критичного вираження після того, як Паризький парламент, котрий не мав законодавчї влади, висунув вимоги участі у формуванні податкової політики і проведення реформи судової та поліцейської системи країни.
16 серпня 1648 року кардинал Мазаріні віддав наказ заарештувати лідерів парламентської опозиції Бланменіля і Брусселя, що привело до масових збройних протестів, а 26 серпня - у відкрите антимонархічне повстання Фронди - союзу противників абсолютизму, що об'єднував простих парижан, Паризький парламент (судову палату) і знать, котру уряд королеви-матері позбавив ряду привілеїв. Офіційна підтримка заворушень принцем Конде, герцогом Орлеанським і кардиналом де Рецом змусили в січні 1650 року кардинала Мазаріні та королеву Анну Австрійську з малолітнім Людовиком XIV залишити Париж.
6 лютого 1951 року парламент заявив про визнання правителем Франції герцогога Орлеанського і засудив Мазаріні на вигнання з Франції. Але невдовзі принц Конде, підкуплений обіцянками Анни Австрійської, заявив про свою підтримку королеви-матері. І хоча регентка не виконала свої обіцянки і оголосила Конде ворогом, з Фронди на бік Анни почали переходити її колишні опоненти. В листопаді 1651 року Мазаріні на чолі армії найманців разом з королівськими військами почав придушення заколотів у провінціях і 21 листопада 1652 року королівська сім'я з тріумфом в'їхала у Париж.
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Юстус ван Егмонт «Людовик II де Бурбон-Конде», середина XVII століття
Уцілілі фрондери були вислані з Парижу, парламент погодився на відновлення всіх королівських едиктів, які чотири роки перед тим стали причиною заколоту. У січні 1653 року до Парижу знову прибув кардинал Мазаріні, який остаточно переміг Людовіка II Бурбона, принца Конде, змусивши його рятуватись втечею до Іспанських Нідерландів. Він примирився з Мазаріні в 1659 році, проте вісім наступних років не залучався до королівської служби.
Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також



20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 26 серпня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх