цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Вихід Румунії з війни
23 серпня 1944 року за наказом короля Румунії Міхая був заарештований прем'єр-міністр маршал Йон Антонеску, що фактично означало розрив союзного договору Румунії з Німеччиною, про що офіційно було повідомлено наступного дня.
На обкладинці: Міхай I, 1938 рік
2662
Друга Світова війна
Володимир Лук'янюк, 21 серпня 2016
Йон Антонеску прийшов до влади 4 вересня 1940 року, коли король Кароль II Гогенцоллерн-Зігмарінген призначив його прем'єр-міністром під тиском обставин - Румунію охопили демонстрації протесту невдоволених результатами принизливої політики короля: 27 червня Румунія прийняла ультиматум Радянського Союзу і втратила Північну Буковину та Бесарабію, 30 серпня за рішенням Другого віденського арбітражу була змушена передати Угорщині частину Трансільванії, а 7 вересня за Крайовським мирним договором мала відбутись передача Болгарії Південної Добруджі.
Наступного дня після свого призначення Антонеску зажадав від Кароля II зречення влади на користь його 19-річного сина Міхая I й залишити країну. Спираючись на ультраправу партію «Залізна гвардія», Антонеску сформував новий уряд, призначивши її лідера Хорію Сіма віце-прем'єром і командувачем легіонерського руху. 23 листопада Румунія приєналась до Троїстого союзу (Німеччина - Італія - Японія), після чого була оголошена націонал-легіонерською державою, а «Залізна гвардія» - правлячою партією.
Йон Антонеску, 15 червня 1942 року
Йон Антонеску, 15 червня 1942 року
Коли у січні 1941 року в Румунію для захисту нафтових родовищ були введені німецькі війська, «Залізна гвардія», яка провадила політику антикапіталізму і антисемітизму, чинила репресії проти політичних опонентів, здійснила спробу перевороту, однак зазнала невдачі - більше 9 тисяч її членів були заарештовані, «Залізна гвардія» розпущена, а Хорія Сіма мусив рятуватись втечею до Німеччини, де був заарештований.
Розпустивши уряд, Йон Антонеску оголосив себе кондуктером (вождем) Румунії і головнокомандуючим, розпустив партії, обмежив дію конституції, правлячи країною шляхом видачі власних указів, що мали силу законів. 22 червня 1941 року Румунія підтримала Німеччину у війні проти Радянського Союзу, окупувала Буковину, Бесарабію, Одеську та Миколаївську області України і відрядила на Східний фронт 22 дивізії.
Міхай Гогенцоллерн-Зігмарінген, 2011 рік
Міхай Гогенцоллерн-Зігмарінген, 2011 рік
Однак, після поразки під Сталінградом у січні 1943 року, де були розбиті 18 румунських дивізій, Антонеску почав підготовку до виходу Румунії з війни, обмежуючись лише економічною підтримкою Німеччини. Розгром румунсько-німецьких військ в ході Яссько-кишинівської операції в серпні 1944 року підірвав авторитет Антонеску, члени уряду якого почали шукати контактів із опозиційними і антифашистськими партіями для повалення диктатури маршала. Коли 23 серпня 1944 року в Бухаресті почались перші заворушення, король Міхай I викликав Антонеску у королівський палац, де той був заарештований; того ж дня були заарештовані і вищі армійські керівники, вірні Антонеску.
Наступного дня був сформований новий уряд на чолі із генералом Костянтином Сенетеску, який оголосив про вихід Румунії з війни на боці Німеччини, і зажадав від німецьких військ у найкоротші терміни залишити територію країни. Після того як у відповідь німецька авіація 24 серпня провела бомбардування Бухаресту, уряд Сенетеску оголосив війну Німеччині та звернувся до Радянського Союзу по допомогу. 12 вересня 1944 року в Москві радянський уряд від імені союзників - СРСР, Великобританії і США - підписав угоду про перемир'я з Румунією, яка була звільнена від німецьких військ у жовтні того ж року.
Під тиском СРСР 2 грудня 1944 року генерал Сенетеску був змушений піти у відставку, а генерал Ніколае Редеску, що змінив його, втратив владу у березні 1945 року внаслідок ініційованих комуністами заворушень. Йон Антонеску був переданий радянським властям і вивезений до СРСР, звідки повернутий в 1946 році і відданий під суд, за вироком якого був страчений 1 червня 1946 року.
Протягом двох років Румунія залишалась монархією на чолі з Міхаєм I, який 6 липня 1945 року був нагороджений радянським орденом «Перемога», - він був 16-м із нагороджених і третім із іноземців. Проте це не завадило прокомуністичному уряду Румунії в грудні 1947 року відмінити монархію і проголосити Народну Республіку - Міхай I останнім з трьох східноєвропейських монархів емігрував, поселившись у Швейцарії, де й проживає до сьогодні.
21 серпня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Пабло Пікассо
Правила життя
Правила життя Пабло Пікассо
Друга Світова війна
Європа
Новітня історія

Головні події 23 серпня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх