цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Влад Дракула
Влад Дракула -
господар Валахії
5531
22 серпня 1456 року, через два дні після вбивства Владислава II з династії Басарабів-Данешти, Влад III Цепеш, підтримуваний волоських боярами вдруге став Господарем Валахії. Його шестилітнє правління відзначилося боротьбою за побудову централізованої держави, успішним протистоянням Османській Туреччині і супроводжувалось нечуваною жорстокістю.
На обкладинці - Влад Дракула.
Влад народився в 1431 році в Трансільванії і за походженням був секеєм (трансільванським угорцем) та нащадком роду Баторіїв. Своє прізвисько Дракула (син Дракона) він отимав завдяки членству свого батька, валаського воєводи Влада II, в лицарському ордені Дракона, створеному угорським королем Сигізмундом I Люксембургом для захисту угорського королівського дому від внутрішніх і зовнішніх ворогів, а католицької церкви - від єретиків і «язичників».
В 1443 році Влад II, як васал турецького султана, був змушений відіслати своїх двох синів, Влада і Раду, як заручників, до Туреччини. Через 5 років у результаті змови валаських бояр були вбиті батько Дракули та його старший брат Мірко (Мірча) і на валаський трон зійшов Владислав II. У жовтні 1448 року завдяки турецькій підтримці його влада була повалена, і господарем Валахії став 17-літній Дракула. Через два місяці Владислав II повернув собі владу, спираючись на війська трансільванського воєводи Яноша Хуньяді, а Дракула був змушений переховуватись спочатку в Молдавії, а потім у Трансільванії. Після загибелі Хуньяді в серпні 1456 року, Дракула, підтримуваний мадярами, розбив війська Владислава II, і 22 серпня 1456 року у віці 25 років удруге зійшов на трон Валахії.
Першим великим актом помсти Дракули стала розправа над боярами міста Тирговіште, столиці Валахії, які брали участь у змові проти його батька і старшого брата: у неділю Великодня 1459 року він наказав всіх їх заарештувати, разом з жінками, дітьми і челяддю - старших людей було посаджено на палю, а молодих відправлено пішки на будівництво фортеці за 100 кілометрів від Тирговіште. Незабаром саджання на кіл стало найпоширенішим методом покарання Дракули, за що він отримав друге прізвисько - Цепеш ("паля" по-румунськи). Саджанням на палю карали за найменшу провинну - від брехні до крадіжки і незалежно від соціального статусу катованого. До інших покарань, запроваджених Цепешем, входили здирання шкіри, варіння в котлі з окропом, спалення і поховання живцем, відрізання і поїдання жертвами своїх частин тіла.
Централізувавши владу і відчувши військову міць, в 1457 році Дракула спорядив війська на підтримку Стефана Великого у його претензіях на молдавський престол, а через два роки відмовився платити данину туркам, прийнявши пропозицію угорського короля Матвія Корвіна підтримати хрестовий похід проти них і заплатив папі римському 40 тисяч дукатів для озброєння 12-тисячної армії і спорядження 10 військових кораблів. У 1461-62 роках армія Дракули неодноразово давала відсіч турецьким військам, які намагалися завоювати Валахію, - його найбільшим успіхом стала перемога над 100-тисячним турецьким військом на чолі з султаном Мехмедом II навесні 1462 року, яке на 175 кораблях намагалось через гирло Дунаю захопити Тирговиште.
Непокірність Дракули викликала загрозу для його сусідів, зокрема Трансільванії та Угорщини, в яких визріли плани про його зміщення з престолу. У жовтні 1462 року Влад Цепеш прибув до Трансільванії для переговорів про військову підтримку його протистояння Туреччині, проте за наклепом був звинувачений у таємному співробітництві з турками і заарештований. Господарем Валахії став його молодший брат Раду Красивий, який повністю визнавав васальну залежність від Туреччини.
Провівши 10 років у в'язниці у Вишеграді та 2 роки під домашнім арештом в Буді, змирившись зі своїм принизливим станом і запевнивши короля Угорщини у своїй васальній відданості, Влад Дракула був звільнений за умови прийняття католицизму і одруження з двоюрідною сестрою короля Матвія Корвіна. В 1475 році, після раптової смерті Раду, Дракула заявив претензії на валаський престол і втретє здобув його в листопаді 1476 року при підтримці війська з угорських найманців.
Однак, через два місяці він розпочав війну з Туреччиною і в кінці грудня загинув недалеко від Бухареста у бою з військом протурецьки орієнтованого претендента на валаський трон Басараба III Старого. Тіло Дракули було обезголовлено і голова, законсервована в меді, відправлена до Константинополя, де за присутності султана була спалена у вогнищі як знак торжества на Владом Дракулою. Його тіло за наказом Басараба III Старого було поховано в монастирі, збудованому Дракулою в 1461 році.
Основою майбутніх легенд про небувалу жорстокість Дракули став анонімний документ, де були зібрані 46 короткі розповіді про звірства Влада III, опублікований у Німеччині в 1463 році, як вважається, за наказом угорського короля Матвія Корвіна, який, зводячи наклепи на Дракулу, намагався уникнути пояснень чому він не підтримав Дракулу в 1462 році у його війні з Туреччниною, хоча отримав на це кошти від європейських держав, та наказав його ув'язнити. Поширенню легенд про Дракулу сприяло і переслідування ним саксів (німецьких поселенців у Трансільванії і Волощині), яких він обмежив у правах на користь власних купців і жорстоко карав за порушення валаських законів.
По смерті Дракули цей документ неодноразово передруковувався у Німеччині і Московії ще протягом наступних 100 років з численними змінами та доповненнями. За даними німецьких істориків кількість жертв Дракули сягає 80 000 чоловік. Його демонізації сприяло і те, що у сучасній румунській мові слово "драк" набуло значення "диявол". Натомість у румунських і болгарських джерелах 15 століття Дракула зображується як герой, справжній лідер, який суворо, але справедливо боровся проти корумпованих та багатих бояр і завойовників-турків. Тим не менш, є незаперечні докази, як у румунських так і іноземних документах, у тому числі власноруч написаних Дракулою листах, що він надзвичайно жорстоко убив десятки тисяч людей.
За повідомленням агенства Асошиейтид Прес, у жовтні 2011 року спадкоємець англійського престолу принц Чарльз, виступаючи на телебаченні в рамках програми на захист лісів Трансільванії, заявив, що генеалогія його роду свідчить, що він є нащадком Влада Цепеша.

Теги: Румунія.

Дивіться також

Правила життя Юлія Цезаря
Правила життя
Правила життя Юлія Цезаря
Особистості
Європа
Середньовіччя

Головні події 22 серпня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
Президент Української Народної Республіки в екзилі Микола Плав'юк у присутності Президента Леоніда Кравчука, Го..
1992
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх