цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Манхеттенський проект
13 серпня 1942 року в Нью-Йорку був створений штаб Північного-Атлантичного дивізіону Інженерних військ Армії США під кодовою назвою «Манхеттенський інженерний район», основним завданням якого стало створення ядерної зброї. Його очолили американський фізик-теоретик з Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Оппенгеймер і бригадний генерал Леслі Гровс.
На обкладинці: Службова нашивка на уніформу учасників «Манхеттенського проекту»
5333
Наука і техніка
Володимир Лук'янюк, 17 липня 2016
Побоюючись, що нацистська Німеччина почала розробку атомної зброї, у серпні 1939 року Альберт Ейнштейн, що проживав на той час в Нью-Йорку, під впливом обговорення цієї проблеми з іншими фізиками-емігрантами - Лео Сцилардом, Юджином Вігнером і Едвардом Таллером, - котрі були занепокоєні бездіяльністю США, написав листа президенту США Франкліну Рузвельту із закликом до негайного початку робіт над створенням власної атомної бомби. Після консультацій із директором Бюро стандартів Лайманом Бріггсом, Рузвельт створив «Дорадчий комітет у справах урану» з Бріггсом на чолі, перед яким 21 жовтня 1939 року були поставлена задачі пошуку надійних джерел уранової руди і проведення дослідженнь ланцюгових ядерних реакцій.
Однак «Урановий комітет» не виявив великого інтересу до проблеми розробки ядерної зброї, оскільки на той час ймовірність її створення була невисокою і лише в червні 1941 року було створене «Управління наукових досліджень і розробок» для координації зусиль різних дослідних закладів у цьому напрямку.
У березні 1940 року німецькі фізики Отто Фріш та Рудольф Паєрлс, що емігрували до Великої Британії, на основі теоретичних розрахунків з'ясували, що ядерну бомбу можна справді виготовити і що вона має достатні розміри для транспортування її бомбардувальником. На основі їх меморандуму прем'єр Британії Вінстон Черчілль створив «Комітет із воєнного застосування уранового вибуху» (M.A.U.D.) з числа авторитетних фізиків, який підтвердив розрахунки Фріша і Паєрлса, а також встановивив надзвичайно руйнівний характер потенційної бомби з урану-235. У липні 1940 року британські дані були передані в «Управління наукових досліджень і розробок» США.
Після тривалої перевірки 9 жовтня 1941 року президент Рузвельт затвердив програму розробки атомної зброї, доручивши її виконання спеціальній групі під загальним керівництвом Міністерства оборони. Її перше засідання відбулось через два місяці, коли США вже вступили у Другу Світову війну, а 23 травня 1942 року за підсумками проведених робіт «Управління наукових досліджень і розробок» прийняло рішеня перейти до практичної реалізації проекту.
З цією метою 13 серпня 1942 року в Нью-Йорку був створений штаб Північного-Атлантичного дивізіону Інженерних військ Армії США під кодовою назвою «Манхеттенський інженерний район», яка з часом скоротилась до «Манхеттенський проект», котрий очолили американський фізик-теоретик з Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Оппенгеймер і бригадний генерал Леслі Гровс.
Роберт Оппенгеймер і Леслі Гровс (зліва), вересень 1945 року
Роберт Оппенгеймер і Леслі Гровс (зліва), вересень 1945 року
Завдяки значному фінансуванню американці зуміли значно випередити англійських вчених і військові переконали Рузвельта в необхідності засекретити отримані результати, незважаючи на те, що між Британією і США був підписаний меморандум про необмежений науковий обмін з питань атомної зброї. У відповідь британці перестали надсилати до США своїх спеціалістів і ділитись результатми, що сповільнило хід «Манхеттенського проекту». Після тривалих пошуків компромісу 19 серпня 1943 року у Квебеку Рузвельт і Черчілль серед іншого підписали угоду про приєднання британської атомної програми «Tube Alloys» на чолі з Джеймсом Чедвіком до «Манхеттенського проекту».
Того ж року в штаті Нью-Мексико була створена Лос-Аламоська лабораторія, куди були перенесені всі наукові роботи, і в червні 1944 року на спеціально збудованому гігантському заводі (на той час найбільше у світі накрите дахом приміщення площею 18 га) в місті Окрідж штату Теннесі, було налагоджене промислове виробництво урану і плутонію. 19 вересня 1944 року Рузвельт на зустрічі із Черчіллем у місті Гайд-Парк, штат Нью-Йорк, повідомив про успішний хід створення атомної момби і намір скинути ядерну бомбу на Японію. Це й же намір підтвердив і Гаррі Трумен, що змінив Рузвельта в квітні 1945 року на посту президента.
До літа 1945 року військове відомство США зуміло отримати атомну зброю, дія якої була заснована на використанні двох матеріалів - ізотопу урану-235 («уранова бомба») або ізотопу плутонію-239 («плутонієва бомба»), і 16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо було проведене успішне випробування плутонієвої бомби під кодовою назвою «Трініті».
Через три тижні, незважаючи на протести і заперечення як всесвітньо відомих вчених (Нільс Бор, Джеймс Франк, Лео Сцирлард та інші), так і авторитетних військових - (генерала армії Дуайта Ейзенхауера, адмірала Честера Німіца, генерала Дугласа Макартура), на японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті дві атомні бомби, що привело до смерті більше 200 тисяч людей і змусило Японію капітулювати.
Ядерний вибух під час випробувань «Трініті», 16 липня 1945 року
Ядерний вибух під час випробувань «Трініті», 16 липня 1945 року
У липні 1946 року в рамках «Манхеттенського проекту» були проведені ще два ядерні випробування у Тихому океані (в тому числі перший під водою), після чого у січні 1947 року всі подальші розробки атомної зброї були передані новоствореній Комісії з атомної енергії. Зразу по закінченню Другої світової війни США перервали будь-яке спіробітництво із Великою Британією і їй довелось наново перезапустити свій ядерний проект - лише в 1952 році вона провела перше випробування власної атомної бомби, хоча СРСР завдяки своїм шпигунам, які працювали як в «Tube Alloys», так і в «Манхеттенському проекті», зробили це на три роки раніше.
17 липня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Закінчення Верденcької «м'ясорубки»
Перша Світова війна
Закінчення Верденcької «м'ясорубки»
Наука і техніка
Друга Світова війна
Америка
Новітня історія

Головні події 13 серпня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх