Четверте золото Джессі Оуенса
9 серпня 1936 року на XI Олімпійських іграх в Берліні темношкірий американський атлет Джессі Оуенс виграв четверту золоту медаль, на цей раз в естафеті 4х100 метра. Команда Оуенса встановила новий світовий рекорд, 39.8 секунди, котрий протримався майже 20 років. Сам Оуенс переміг до цього в бігу на 100 і 200 метрів і у стрибках в довжину. Своїми успіхами Оуенс дав ляпаса нацистській пропаганді, котра намагалась використати Олімпіаду як демонстрацію переваги арійських спортсменів.На обкладинці: Джессі Оуенс на Берлінській олімпіаді
14181
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Джессі Оуенс народився 1913 року в Алабамі і проявив себе як талановитий спортсмен, навчаючись в університеті штату Огайо. 25 травня 1935 року на чемпіонаті США за один день він побив світовий рекорд у спринті на 200 метрів, у забігу на 200 метрів з бар'єрами, в стрибках у довжину і повторив світовий рекорд у бігу на 100 метрів. Наступного літа він разом з іншими 17-а афроамериканцями увійшов до збірної США, що представляла країну на Олімпіаді в Берліні.

В 1931 році Міжнародний Олімпійський комітет вибрав Берлін місцем проведення XI літніх Ігор, щоб продемонструвати світу повернення Німеччини в світове співтовариство після ізоляції країни по закінчені Першої Світової війни. Через два роки до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, котрий протягом року встановив у країні диктаторський режим. Байдужий до Олімпійських ігор, Гітлер змінив свою позицію під впливом Йозефа Геббельса, котрий зумів переконати фюрера у необхідності використання маштабних міжнародних змагань для прорагади досягнень арійської раси. Гітлер виділив великі інвестиції, що перетворили Берлінську олімпіаду у наймаштабніше світове змагання того часу.

Світове співтовариство, зокрема США та Іспанія, планували бойкотувати Олімпіаду в Берліні із-за антисемітської політики нацистів і провести альтернативні Народні Ігри в Барселоні влітку 1936 року. Але громадянська війна в Іспанії, що почалася в 1936 році, завадила реалізувати заплановане. Врешті-решт 4 тисячі атлетів з 49 країн приїхали до Берліна. 1 серпня 1936 року Адольф Гітлер офіційно відкрив змагання, на котрих вперше з'явився символічний олімпійський вогонь із Греції. Нацистська пропаганда використала це новаторство для демонстрації спадкоємності давньої грецької і сучасної німецької культур.

Команда Німеччини була найбільшою — 348 спортсменів. І в перший день змагань Гітлер особисто вітав переможців з Німеччини та деяких інших країн і залишив трибуну зразу після того, як темношкірий спорстмен переміг у стрибках у висоту. Олімпійський комітет звернувся до Гітлера з вимогою або вітати всіх переможців або нікого. Він вибрав останнє.

Героєм Берлінських ігор став американець Джессі Оуенс, котрий переміг у чотирьох змаганнях. Він повторив світовий рекорд (10.3 сек) в спринті на 100 метрів, побив світовий рекорд у бігу на 200 метрів (20.7 сек) і стрибках в довжину (7.93 м). 9 серпня Оуенс виграв свою четверту золоту медаль в естафеті 4х100 метрів і також зі світовим рекордом.

Не дивлячись на невдачі німецьких легкоатлетів, Гітлер оголосив Берлінські ігри великим успіхом арійців і віддав розпорядження збудувати в Нюрнберзі 400-тисячний стадіон для проведення на ньому Олімпіад "в усі прийдешні часи". Друга Світова війна завадила здійсненню цих планів, і в повоєнний період "холодної війни" США і Радянський Союз однаково активно використовували Олімпійські ігри в пропагандистських цілях, як це робив Гітлер в 1936 році.

Невдовзі після Олімпіади в Берліні Оуенс залишив любительський спорт і присвятив себе громадській роботі. Він помер в 1980 році.

Друк 1
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 9 серпня

Битва при Фермопілах

480 до н.е.
#ЦейДень

Все про 9 серпня

Події, факти, персоналії

Черчілль на борту «Принца Вельського»

1941

Атомне бомбардування Нагасакі

1945

Незалежність Сінгапуру

1965

Відставка Річарда Ніксона

1974