Гамаль Абдель Насер народився у Александрії в 1918 році. Після закінчення середньої школи і кількох місяців навчання у коледжі, поступив до військової академії, котру закінчив у 1938 році. Під час Другої Світової війни служив у Судані, де взяв участь у створенні підпільної революційної організації «Вільні офіцери», метою котрої було повалення влади єгипетської монархічної сім'ї і звільнення від британського колоніального панування. У 1948 році Насер був пораненний під час першої арабо-ізраїльської війни.
23 липня 1952 року Насер разом з 89-а членами організації «Вільні офіцери» здійснив військовий переворот, який позбавив влади короля Фаруха. Перевороту передувала серія масових антибританських маніфестацій у Каїрі в січні і лютому 1952 року, що закінчилися різаниною єгипетських поліцейських і мирних жителів. Після цих подій армія остаточно перейшла під контроль опозиції. Тричі король призначав нових прем'єр-міністрів в надії повернути країну під контроль, але його спроби не увінчалися успіхом. Спочатку організація радикально налаштованих військових «Вільні офіцери», на чолі яких стояв голова виконкому цієї організації підполковник Гамаль Абдель Насер планувала здійснити переворот 5 серпня, однак склад групи змовників був розкритий лояльної уряду службою безпеки. Побоюючись арешту, Насер вирішив змістити короля 23 липня.
У ніч з 22 на 23 липня 1952 в Каїр увійшли війська, блокувавши всі урядові установи. А вже о 7:30 ранку по радіо прозвучало комюніке генерал-майора Мохаммеда Нагіба, в якому говорилося, що «продажний» уряд повалено. Король Фарук був схоплений і примушений до зречення від престолу. 26 липня він був висланий з країни. Першими кроками заколотників став перерозподіл земельної власності та кримінальне переслідування політиків-корупціонерів і комуністів.
17 січня 1953 Нагіб, як головнокомандувач збройними силами, видав маніфест про розпуск всіх політичних партій, конфіскації їхніх фондів. 18 червня 1953 року він став першим президентом проголошеної республіки, а Насер став заступником прем'єр-міністра. Наступного року Нассер вийшов із тіні, шляхом інтриг та інсинуацій усунув Нагіба від влади і проголосив себе прем'єр-міністром Єгипту.
За наступні два роки Нассер проявив себе як надзвичайно дієвий і популярний лідер країни, добився затвердження нової конституції, що проголошувала Єгипет Арабською соціалістичною країною, а в 1956 році на безальтернативній основі був обраний президентом Єгипту. Він помер в 1970 році від сердечного приступу все ще знаходячись на посаді президента.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Арабський халіфат Омейядів, 661
• Саладін — султан Єгипту, 1171
• Мамлюкський султанат, 1250
• Гамаль Насер — перший президент Єгипету, 1956
• Воєнний переворот в Іраку, 1963
• Переворот у Лівії, 1969
• Асуанська гребля, 1970
• Квітнева революція в Афганістані, 1978
• Замах на Анвара Садата, 1981
• Єгипетська революція, 2011