Незалежність Норвегії
7 червня 1905 року норвезький парламент розірвав унію зі Швецією, яка існувала з 1814 року під владою династії Бернадотів. Проведений в серпні референдум підтвердив дії парламенту, а за підсумками наступного Норвегію проголошено монархією.
17211
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

В ході наполеонівських воєн Шведська Померанія (сучасна північ Польщі) була окупована французькою армією, що змусило шведського кронпринца Карла XIV Юхана виступити на боці антифранцузької коаліції і оголосити війну Данії, союзнику Франції. Після поразки Наполеона за результатами Кільського миру 1814 року Данія в якості компенсації за Померанію була змушена поступитись Швеції Норвегією. Спроба проголосити незалежність Норвегією була протягом двох тижнів безкровно придушена шведськими військами і того ж, 1814-го, року була проголошена Шведсько-норвезька унія під зверхністю Карла XIV Юхана при збереженні конституцій, законів і парламентів двох країн.

У 1825 році були зняті митні обмеження між Норвегією і Швецією, в 1835 році норвезький уряд отримав право на участь у формуванні зовнішньої політики і було затвержено новий герб унії, який складався з двох гербів однакової величини з коронами на вершині, які символізували обидві половини унії. Однак з 1860-х років стосунки між країнами стали погіршуватись — Карл XV відмовився скасувати пост генерал-губернатора Норвегії, що розглядався норвежцями як символ шведського верховенства в їх країні; в 1872 році король Оскар II відмовився затвердити норвезький закон про право вносити зміни в конституцію Норвегії.

Наступний конфлікт розгорівся у 1890-х роках, коли Новегія затвердила власний прапор без значка унії зі Швецією, а також коли Швеція стала протидіяти бажанню Норвегії мати повну політичну рівноправність як у внутрішніх, так і зовнішніх питаннях. Внутрішньополітичний конфлікт не знаходив свого вирішення протягом багатьох років, допоки 7 червня 1905 року норвезький стортинг (парламент) не оголосив, що шведський король більше не може виконувати свій обов'язок перед норвезьким народом. 13 серпня у Норвегії був проведений референдум, в якому за розірвання унії проголосувало 368 208 осіб, проти — 187 чоловік.

26 жовтня 1905 року у місті Карлстад міністри закордонних справ Швеції Фредрік Вактмейстер і Норвегії Йорген Левланд підписали договір про розірвання унії. Норвезький стортинг запросив на престол датського принца Карла з династії Глюксбургів. Король змінив ім'я на давньонорвезьке Хокон, а його син був перейменований з Олександра в Улафа (згодом Улаф V). Хокон VII користувався величезною популярністю серед норвежців і його 52-річне правління стало одним з найтриваліших в XX столітті.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 6
«Цей день в історії» © 2001-24. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 7 червня

Тордесільяський договір

1493
#ЦейДень

Все про 7 червня

Події, факти, персоналії

Зустріч на «Полі золотої парчі»

1520
headset

Битва за атол Мідвей

1942

Президент Петро Порошенко

2014