цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Популярна стаття
Події на площі Тяньаньмень
10591
4 червня 1989 року на площі Тяньаньмень в Пекіні китайська армія криваво розігнала масову демократичну демонстрацію. Те, що почалось як студентська акція на захист демократії півтора місяці перед тим, переросло у мільйонну демонстрацію всіх верств населення. Введені на площу танки відкрили вогонь і буквально їхали по рядах демонстрантів на очах мільйонів глядачів, що спостерігали за подіями в прямому ефірі по телебаченню. Кількість жертв оцінюється від сотень до кількох тисяч чоловік.
Після смерті Мао Дзедуна в 1976 році Китай переживав економічний і політичний занепад, спричинений десятиліттям т. зв. Культурної революції, яка велась з внутрішніми і зовнішніми ворогами під надуманим приводом протидії можливій реставрації капіталізму. Після повернення до влади колись опальний політик Ден Сяопін разом з главою уряду Хуа Гофеном розправився з найактивнішими маоїстами, а через два роки проголосив "Новий великий похід" китайських комуністів: політику відкритих дверей і "чотирьох модернізацій" - промислової, сільськогосподарської, науково-технологічної та оборонної.
В країні поступово почала запроваджуватись ринкова економіка, а політичне життя зазнало певної лібералізації. Однак китайська інтелігенція і студентство вважали за необхідне проведення політичної реформи і відмови від комуністичного диктату, який зберігся з часів Мао і мав у Китаї всі ознаки тоталітарної держави, - відсутність свободи слова, повний контроль над усіма сферами громадського життя. У 1986 році в Китаї почались студенські виступи за демократизацію всіх сфер життя країни, які охопили великі міста країни. Це привело до відставки генерального секретаря Компартії Ху Яобана, який підтримав студенські вимоги.
В результаті лібералізації цін 1988 року в Китаї різко зросла інфляція, виник дефіцит продовольства у містах, зросло безробіття. Все це посилило напругу в суспільстві. Формальним приводом до нових демонстрацій протесту стала смерть Ху Яобана 15 квітня 1989 року. 27 квітня на центральній площі Пекіна Тяньаньмень протестувальники розбили палаточне містечко і протягом місяця кілька сотень тисяч людей демонструвало свою незгоду з офіційним урядовим курсом. Серед учасників протестів не було єдності, а їх погляди були крайньо протилежні - від вимог прискорення реформ і рішучої боротьби з корупцією до згортання реформ, які привели до економічної кризи.
20 травня в Пекіні було введено військовий стан, однак протестуючі не залишили площу. 3 червня війська спробували зайняти її, але були з площі витіснені і ввечері того ж дня за вказівкою Ден Сяопіна в Пекін було введено танкові частини, які колонами рушили на Тяньаньмень. Для захисту від них демонстранти звели барикади з автобусів, тракторів, стальних балок, обливали танки бензином і підпалювали. Солдати вели хаотичний вогонь по демонстрантах, що привело до численних жертв.
До вечора площа була взята армією під контроль, пройшли масові арешти залишків демонстрантів і активних учасників акцій протесту в різних містах. Вони були названі небезпечними злочинцями і утримувались без суду. Влада наклала заборону на висвітлення подій у місцевих мас-медіа і наклала заборону на поширення іноземних газет. Кількість убитих і поранених під час придешення виступів на площі Тяньаньмень залишається невстановленою із-за того, що армійські частини дуже швидко зібрали тіла і спалили їх. Різними джерелами називаються числа від 242 чоловік (офіційна версія) до 1000 (дані «The New York Times» і Amnesty International); розвідка НАТО називала 1000 загиблих солдатів і 6 тисяч мирних жителів.
Через кілька місяців декілька студенських лідерів були страчені по рішенню показових судів; частині активних учасників подій на площі Тяньаньмень вдалось врятуватись втечею за кордон. В 2008 році Amnesty International наполягала на тому, що в китайських тюрмах все ще знаходились люди, поспіхом і необгрунтовано засуджені в 1989 році і ті, хто намагався ставити питання про законність дій властей по придушенню демонстрації.
Події на площі Тяньаньмень привели до кількох гучних відставок у китайському керівництві і викликали неоднозначну реакцію за кордоном - від повного осуду з боку Західної Європи, США, Австралії, південно-американських країн, до повної підтримки з боку Бірми, Чехословаччини, Північної Кореї, Німецької Демократичної Республіки; такі країни, як СРСР та Індія вирішили за краще не давати оцінок, щоб не погіршувати міждержавні стосунки.

Дивіться також

Бронзовий вік
Інфографіка
Бронзовий вік
Політика
Азія
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 4 червня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх