цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Страта Адольфа Айхмана
У ніч з 31 травня на 1 червня 1962 року в тюрмі ізраїльського міста Рамла був страчений Адольф Айхман, визнаний судом винним у злочинах проти людства, проти єврейського народу і причетності до нацистських злочинних організацій. Тіло повішеного Айхмана було спалене і попіл був розвіяний над Середземним морем за межами територіальних вод Ізраїлю.
На обкладинці: Адольф Айхман, 1961 рік
4511
Особистості
Володимир Лук'янюк, 28 травня 2016
Після аншлюсу Австрії в 1938 році 32-річний лейтенант СС Адольф Айхман був переведений спочатку до Відня, а через рік - до Праги, де займався питаннями депортації євреїв. Завдяки хорошим організаторським і виконавчим здібностям він очолив Центральне відомство з єврейської еміграції у складі Головного управління імперської безпеки, керівного органу політичної розвідки і поліції безпеки Третього рейху, під потранажем якого 21 вересня 1939 в Берліні відбулася нарада за темою «Єврейське питання на окупованих територіях».
20 січня 1942 року Адольф Айхман був секретарем конференції у Ванзеє, на якій німецькі політики виклали своє бачення «остаточного вирішення» єврейського питання - всі 15 вищих чинів Рейху висловили підтримку плану вислання євреїв на Схід і розміщення у концтаборах. Виконання рішення конференції було покладено на шефа СС Гайнріха Гіммлера і 31 січня 1942 року Адольф Айхман розіслав термінові накази всьому командному складу поліції, секретним службам безпеки і керівникам СД, що містили докладні вказівки до підготовки депортації євреїв Німеччини, Австрії та Чехії до концтаборів у Польщі.
У травні 1945 року Айхман був заарештований американцями, проте через рік зумів утекти із табору для інтернованих осіб і проживав у Німеччині за фальшивими документами. У 1950 році за посередництва Міжнародного Червоного хреста він через Італію емігрував до Аргентини під іменем Клементо Рікардо. Через два роки Айхман повернувся до Європи, вдруге одружився на своїй дружині і вивіз всю свою сім'ю в Буенос-Айрес, де до травня 1960 року працював у аргентинському філіалі автоконцерну "Мерседес-Бенц".
Фальшивий паспорт Айхмана на ім'я Рікардо Клемента
Фальшивий паспорт Айхмана на ім'я Рікардо Клемента
У 1958 році Айхман був випадково виявлений іншим німецьким емігрантом і після двох років підготовки ізраїльська секретна служба Мосад викрала його і таємно перевезла до Ізраїлю, де в 1961 році в Єрусалимі над ним розпочався суд. Суд супроводжувався безпрецедентними заходами безпеки - із-за реальної загрози вбивства Айхман був поміщений у спеціально виготовлений блок з куленепробивного скла. З боку звинувачення на процесі виступили понад 100 свідків і було надано 1600 документів, більшість з яких були підписані Айхманом. Вони повністю доводили запровадження антиєврейського законодавства, розпалювання ненависті до євреїв, розграбування їх власності, поміщення євреїв в гетто і концтабори, депортації до таборів смерті.
Всього відбулось 121 судове засідання і 15 грудня 1961 року Адольфу Айхману був зачитаний смертний вирок. Подана його адвокатом апеляція була відхилена, як і прохання про помилування, направлене президенту Іцхаку Бен-Цві. 31 травня 1962 року о 23-30 Айхмана відвідав католицький священник, після чого о 23-58 в ніч на 1 червня 1962 року Шалом Нагар, старший наглядач в'язниці міста Рамла, накинув йому на шию петлю і привів вирок до виконання. Перед смертю Айхман заявив: "Я був зобов'язаний діяти за правилами війни і бути вірним своєму прапору".
Тіло Адольфа Айхмана було спалене у спеціально сконструйованій печі, після чого попіл з неї був доставлений у порт Яффо, вивезений кораблем берегової охорони у Середземне море і 1 червня 1962 року о 4-35 начальник тюрми Арьє Нір розвіяв його за межами територіальних вод Ізраїлю за присутності священника і двох офіцерів поліції.
28 травня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

50 дивних олімпійських видів спорту
Інфографіка
50 дивних олімпійських видів спорту
Особистості
Кримінал
Друга Світова війна
Азія
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 1 червня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх