цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Популярна стаття
Норильське повстання
26 травня 1953 року в Особливому таборі №2 («Горлаг») розпочалось повстання політичних в'язнів, наймасовіше і найтриваліше в історії ГУЛАГу. В ньому брали участь всі відділення «Горлагу» і два відділення «Норильлагу», а загальна кількість повсталих становила 16 378 чоловік.
24325
Азія
Володимир Лук'янюк
Система ГУЛАГу (російською - Главное управление лагерей) була створена за особистим наказом Йосифа Сталіна в 1930 році постановою Ради Народних Комісарів СРСР. У жовтні 1934 року в систему ГУЛАГу перейшли всі виправно-трудові заклади Наркомату юстиції РРФСР, а до кінця року - всі тюрми СРСР. 21 лютого 1948 року Рада міністрів СРСР видала постанову «Про організацію тюрем і таборів для утримання особливо небезпечних злочинців», за якою в системі ГУЛАГу були створені «особливі» табори («особлаги») для політичних ув'язнених - «шпигунів, диверсантів, терористів, троцькістів, правих, меншовиків, есерів, анархістів, націоналістів, білоемігрантів і учасників інших антирадянських організацій та груп». Особлаги мали прийти на зміну каторзі, відміненій цього ж року, і утримання в них, крім інших обмежень, передбачало більш жорсткий режим утримання і носіння номерів на одязі.
Особлаг №2 («Горлаг») був створений в Норильську 28 лютого 1948 року для утримання політичних в'язнів і в різні роки у ньому перебувало понад 20 тисяч чоловік. За «Беріївською амністією» 1953 року, яка була оголошена по смерті Сталіна, на свободу вийшла майже половина ув'язнених таборів, чий термін був менше 5 років і які не були засуджені за політичними статтями. Більшість в'язнів «Горлагу» були українцями, засудженими на «бандерівський стандарт» - 25 років.
Марні сподівання на перегляд справ і зменшення терміну привели до невдоволення ув'язнених і локальних бунтів, які 26 травня 1953 року, після чергового обстрілу табірною охороною житлових блоків і вбивства шістьох та поранення сімох ув'язнених, переросло у протест - в 4-й зоні «Горлагу» в'язні припинили роботу на будмайданчику і відмовилися повертатися в житлову зону; наступного дня їх підтримали в'язні 5-ї зони та і 6-ї (жіночої) зони. До 5 червня всі шість відділень «Горлагу» припинили роботу і виявили масову непокору табірній адміністрації. В них були сформовані комітети самоуправління, які, серед іншого, висунули вимоги - скорочення робочого дня до 8-годинного і надання вихідних, виплата зароблених грошей, перегляд справ політв'язнів, відміна носіння номерів, звільнення інвалідів та іноземців, гарантування від переслідування за протест.
Кістяк повсталих склали 1200 політзеків, етапованих в «Горлаг» після повстання 1952 року в Екібастузі та Ухтижемлазі. У багатьох з них за плечима були фронти Другої світової, участь в партизанському русі, національних повстанських рухах Прибалтики та Західної України. Однак їх протест був мирною акцією громадянської непокори і непротивлення злу насиллям. Протягом кількох тижнів повсталі пікетували прохідні, щоб не допустити в зони наглядачів і конвоїрів, писали листівки, які поширювали за межі зон з допомогою повітряних зміїв, на висотних будівлях вивішували траспаранти з вимогами і гаслами. Агітація дала результати - два відділення «Норильлагу» також оголосили забастовку.
Борис Шамаєв, керівник комітету в'язнів 3-ї зони
Борис Шамаєв, керівник комітету в'язнів 3-ї зони
Органи самоуправління в зонах займалися питаннями самооборони і захисту, ремонтом бараків, прибиранням території, проведенням змаганнь, постановкою концертів - все це відбувалось в умовах відсутності електропостачання і вдвоє урізаному пайку. Проте з 4 липня під страхом розстрілу на роботу почали виходити в'язні ряду зон. Вони погодились на обіцянки урядової комісії з Москви, очолюваної начальником тюремного управління МВС СРСР полковником Кузнєцовим, частково виконати вимоги засуджених. В 1-у і 4-у таборах все обійшлось без кровопролиття, в 6-у проти жінок були застосовані пожежні машини з брандспойтами, в 5-у з повсталими розправляються автоматним і кулеметним вогнем. До 9 червня майже всі зони приступили до роботи.
Найдовше протримались повсталі 3-ї зони, яка переважно складалася з українських і прибалтійських націоналістів, засуджених на каторжні роботи, і які не погодились на переговори з комісією, - 4 серпня 1953 року на її територію в'їхало сім вантажівок з озброєними солдатами. На штурм каторжанського табору за солдатами слідом йшов партійно-комсомольський актив Норильська. Останній опір повсталих було подолано о 23-45.
За офіційними документами загальна кількість загиблих під час придушення повстання становила 226 пораненими і 150 убитими - їх безіменно поховали на цвинтарі під горою імені Шмідта біля Норильська. З усіх повстанців тюремна адміністрація виокремила 2 920 активістів – 45 із них заарештували як організаторів, 365 – посадили в тюрму, 1 500 – перевели у Магадан. Решту ізолювали у нових табірних пунктах.
Повстання в «Горлагу» прискорило створення комісій з перегляду справ політичних в'язнів - до початку 1956 року їх кількість в ГУЛАГу зменшилась на 70%, з 467 000 до 114 000 чоловік, а загальна кількість зеків у тюрмах і таборах СРСР вперше за 20 років стала меншою одного мільйона.
Голова комітету в'язнів 4-ї зони, яка першою почала повстання, Євген Грицяк був звільнений в 1956 році, в 1959-у повторно заарештований, в 1980-у видав у Канаді книгу спогадів про Норильське повстання, в 1993-у був запрошений адміністрацією Норильська на святкування 40-річчя міста. Керівник комітету в'язнів непокірної 3-ї зони Борис Шамаєв, колишній офіцер Червоної армії, який попав у сталінські табори зразу із гітлерівських, в 1954 році був засуджений на 25 років позбавлення волі і 5 років заслання. Він вийшов на волю в 1968 році, через 25 років був реабілітований і у віці 80-и років помер у себе на батьківщині в Алма-Аті.
all_inclusive
4 червня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Маргарет Тетчер
Правила життя
Правила життя Маргарет Тетчер
Азія
Україна
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 26 травня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left25 травня
27 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх