цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Війна за незалежність Туреччини
Перебуваючи в Самсуні, 19 травня 1919 року військовий інспектор армії Османської імперії Кемаль-паша створив штаб для зв'язку із турецькими армійськими частинами і націоналістичними групами по всій країні для організації протидії італійським і грецьким військам, які зайняли ряд турецьких міст. Війна проти інтервентів тривала до 1923 року і закінчилась проголошенням турецької світської республіки.
2926
Політика
30 жовтня 1918 року Османська імперія, яка брала участь в Першій світовій війні на боці Німеччини, і Антанта підписали Мудроське перемир'я, за яким Османська імперія припиняла участь у війні, виводила свої війська із Закавказзя, Персії та Близького Сходу і надавала Босфорську протоку для флотів переможців. У січні наступного року на Паризькій мирній конференції було прийнято рішення, відповідно до якого Вірменія, Сирія, Палестина, Аравія й Месопотамія відокремлювалися від Оттоманської імперії, що мало стати першим кроком до її розчленування.
Планам Антанти завадила інтервенція грецьких військ в Ізмір, яка розпочалась 15 травня 1919 року і переросла у Греко-турецьку війну, що тривала до 1923 року. Приблизно в цей же час Кілікію окупували французи, а Анталію - італійці. 13 листопада 1918-го, у відповідності з умовами перемир'я, Антантою був окупований Константинополь - почалася широкомасштабна інтервенція в Туреччину країн Антанти, Греції та новоствореної Демократичної республіки Вірменія.
Для протидії вірменам і з метою з'єднання з більшовицькою Росією, яка підтримувала Туреччину, було розпочато бойові дії на східному фронті, і під загрозою взяття Єревану 2 грудня 1918 року Вірменія підписала мирний договір, втративши всю окуповану нею турецьку територію, а також частину власної. 4 грудня Єреван був взятий більшовицькими військами, і Вірменія вийшла з війни з втратою незалежності. На західному фронті грецькій експансії протидіяли колишні османські збройні формування під керівництвом Мустафи Кемаль-паші, дії якого засуджувалися султанським урядом у столиці Османської імперії Стамбулі.
Підписаний 16 березня 1921 року у Москві радянсько-турецький договір «Про дружбу і братерство» дозволив Туреччині отримати від Росії фінансову і воєнно-технічну допомогу, яка зіграла вирішальну роль у перемозі над Грецією. Створений Кемалем в квітні 1920 року в Ангорі (нині - Анкара), на противагу маріонетковому султанського уряду, уряд Великого національного зібрання зумів мобілізувати війська, завдати Франції поразки і змусити її підписати перемир'я. Стурбовані успіхами Кемаля і, особливо, її зближенням з більшовицькою Росією, британці санкціонував наступ греків углиб Малої Азії для захоплення Ангори.
Ідея відродження Візантійської імперії зі столицею в Константинополі зазнала краху в результаті внутрігрецької політичної боротьби - після реставрації у Греції монархії вона втратила підтримку Антанти, оскільки король Костянтин I Глюксбург в роки Першої світової війни підтримував Німеччину. Незважаючи на це, грецькі війська в травні 1922 року зайняли більшу частину заходу Малої Азії і реально загрожували Ангорі.
Проте 10 років неперервних військових дій, погане постачання і малочисельність (100 тисяч греків утримували фронт довжиною 700 кілометрів) грецької армії далися в знаки, і 22 серпня 1922 року турецькі війська Кемаля перейшли в контрнаступ, а 9 вересня захопили Смірну (Ізмір), основний стратегічний пункт греків у Малій Азії, спаливши місто і вирізавши вірменське та грецьке населення. За оцінками, у Смірні загинуло до 250 тисяч чоловік, а решта немусульманського населення віком від 15 до 45 років було інтерноване.
У вересні турецькі війська почали наступ на Стамбул, який зайняли 1 листопада 1922 року. Влада султана була скасована, і Мехмед VI залишив країну - більш, ніж шестивікова Османська імперія припинила своє існування. У липні 1923 року був підписаний Лозаннський мирний договір, який юридично оформив розпад Османської імперії, встановив нові кордони Туреччини в її сучасних межах. Договір також скасовував міжнародний фінансовий контроль над Туреччиною в обмін на виплату боргу Османської імперії і зобов'язував провести міждержавний обмін грецького і турецького населення. 29 жовтня 1923 Туреччина була проголошена республікою, а після скасування ісламу як державної релігії в 1928-у - першим подібним державним утворенням серед мусульманських країн.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Війни
Азія
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 19 травня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх