цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Англійська республіка
19 травня 1649 року парламент Англії прийняв «Акт про оголошення Англії республікою». Формально вищим органом влади була оголошена Державна рада, яка щорічно обиратиметься парламентом, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.
На обкладинці: Семюель Купер «Олівер Кромвель», 1656 рік. Національна портретна галерея, Лондон
4591
Політика
Володимир Лук'янюк
26 січня 1649 року король Англії, Шотландії та Ірландії Карл I Стюарт за «злочинні дії проти англійського парламенту і народу» був засуджений до смерті і через чотири дні страчений. Це викликало обурення європейських монархій, політичні та торговельні зв'язки з новим режимом були згорнуті або скорочені до мінімуму. По смерті Карла I його син, принц Карл, який переховувався в Голландії, оголосив себе спадкоємцем престолу. Його визнав шотландський парламент, а Ірландію та Англію охопили стихійні селянські бунти, жорстоко придушені військами Олівера Кромвеля, командуючого антироялістськими військами.
17 березня Палата громад, з якої були вигнані всі помірковані депутати (150 чоловік із загальної кількості 250), оголосила про скасування англійської монархії і Палати лордів, а ще через два місяці, 19 травня 1649 року прийняла «Акт про оголошення Англії республікою», вищим органом якої стала Державна рада на чолі з Олівером Кромвелем.
Після невдалих спроб принца Карла, підтримуваного Іспанією і Голландією, в 1650 та 1651 році здолати Кромвеля, спочатку Іспанія, а потім решту країн Європи визнали новий режим в Англії. Після закінчення громадянської війни Шотландія та Ірландія, які вважалися окремими державами із спільним королем, були об'єднані з Англійською республікою в «Англійську співдружність», перейменовану в 1653 році в «Співдружність Англії, Шотландії та Ірландії».
З 1653 року Олівер Кромвель став правити одноосібно - абсолютно непідкупний і надзвичайно популярний серед народу, він двічі розпускав непокірний парламент, допоки 16 грудня його новим складом не був оголошений лордом-протектором (захисником) з фактично королівськими повноваженнями. Його внутрішня політика була жорсткою пуританської диктатурою - були заборонені всі види азартних ігор, проводилась боротьба з пияцтвом, подружня зрада каралась стратою, суворо дотримувались релігійні традиції та настанови. За часів республіки англійський флот досяг переваги над колишніми морськими гегемонома, Габсбурзькою Іспанією та Голландією, Середземне море було очищено від піратів, й була захоплена Ямайка.
У 1657 році Олімер Кромвель відкинув пропозицію парламенту стати королем, тим не менш прийняв рішення зробити його владу спадковою і наступного року, після раптової смерті Кромвеля від малярії, посада лорда-протектора Англії, Шотландії та Ірландії, який керував військовими діями і закордонними справами, призначав і звільняв державних чиновників, підписував закони і засновував титули лордів, перейшла до його 32-річного сина Річарда. Заново скликаний парламент зробив спробу відновити республіканські принципи управління й 25 травня 1659 року Річард Кромвель був позбавлений влади.
В умовах хаосу, безвладдя, свавілля і заворушень, що охопили країну, у лютому 1660 року губернатор Шотландії генерал Джордж Монк здійснив військовий переворот і швидким марше ввів у Лондон свої війська. Затверджений на посаді головнокомандувача збройними силами країни, він за підтримки нового парламенту, де більшість склали роялісти, постраждалі за часів Кромвеля, виступив за відновлення монархії. 29 травня 1660 року, в день свого тридцятиріччя, Карл II Стюарт тріумфально повернувся в Лондон і був проголошений королем Англії, Шотландії та Ірландії.
Всім діячам уряду батька і сина Кромвелів, крім царевбивць, була оголошена амністія, всі учасники суду над Карлом I були страчені, а 30 січня 1661 року, в 12-ту річницю страти Карла I, тіла покійних, включаючи останки самого Олівера Кромвеля, були вириті з могил, повішені і четвертовані, а їх голови на 6-метрових палях були виставлені для загального огляду біля Вестмінстерського палацу, де пробули майже чверть століття.
З кінця XVII століття голова Олівера Кромвеля тривалий час перебувала у приватних колекціях і була похована лише в 1960 році в одному з коледжів Кембріджського університету
За Карла II, який як король Англії, Шотландії та Ірландії правив до 1685 року, було відновлено Палату лордів, Англіканська церква відновила своє привілейоване становище (хоча перед смертю Карл II став католиком), економіка країни, яка проводила територіальну експансію в колоніях, переживала розквіт.
Перший на території Великобританії пам'ятник Оліверу Кромвелю був встановлений у 1875 році в Манчестері. У 1899 році статуя Кромвеля з'явилась і в Лондоні.
all_inclusive
29 квітня 2014 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Нова історія

Головні події 19 травня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left18 травня
20 травняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх