цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Йоганн Кеплер, 1610 рік
Закони Кеплера
3238
15 травня 1618 року німецький астроном Йоганн Кеплер остаточно сформулював свій третій закон руху планет: співвідношення куба середнього віддалення планети від Сонця до квадрата періоду її обернення навколо Сонця є величина постійна. Відкриті Кеплером закони дозволили пояснити еліптичність планетарних орбіт і розрахувати швидкість руху планет навколо Сонця.
На обкладинці - Йоганн Кеплер, 1610 рік.
Йоганн Кеплер народився в 1571 році у містечку Вайль-дер-Штадт (недалеко від Штутгарта) у сім'ї військового. Закінчивши школу при монастирі, завдяки міській стипендії Йоганн поступив до університету в Тюбінгені, спочатку на факультет мистецтв, а потім - на теологічний. Плануючи стати священником, Кеплер, тим не менш, проявив непересічні здібності у математиці, завдяки яким його було запрошено читати лекції в університет міста Грац, де він пропрацював 6 років і видав першу свою книгу з астрономії - «Таємниця світу», - в якій намагався знайти математичну гармонію Всесвіту.
Отримавши схвальний відгук на свою теорію геліоцентричності побудови Всесвіту від Галілео Галілея і Тихо Браге, в 1600 році Кеплер прийняв пропозицію останнього, одного з найавторитетніших астрономів свого часу, переїхати в Прагу, де Браге працював у імператора Рудольфа II придворним астрономом і астрологом. Це стало початком найпліднішого періоду в житті Кеплера.
Будучи прекрасним спостерігачем, Тихо Браге протягом багатьох років вів систематичне і надзвичайно точне спостереження за планетами Сонячної системи і сотнями зірок. Ознайомившись з цими даними, Кеплер прийшов до висновку, що орбіта Марса являє собою не коло, як стверджувала теорія Коперника, а еліпс, в одному з фокусів якого знаходиться Сонце. Це положення сьогодні відоме як перший закон Кеплера. Подальший аналіз привів Кеплера до формулювання другого закону - радіус-вектор, що з'єднує планету і Сонце, за однаковий час описує рівні площі; це дало змогу стверджувати, що при віддаленні від Сонця планети сповільнюють свій рух.
Свої висновки Кеплер опублікував в 1609 році у книзі «Нова астрономія», яка викликала як схвальні відгуки, так і категоричні заперечення. Тим часом із-за поразки Рудольфа II у міжусобній війні, при дворі якого Кеплер по смерті Браге працював астрологом, Кеплер був змушений в 1612 році переїхати до міста Лінц, де прожив наступні 14 років. Продовжуючи свої астрономічні розрахунки, 8 березня 1618 року Кеплер сформулював свій третій закон, який дозволив розрахувати швидкість руху планет та період їх обертання навколо Сонця. Оскільки у своїх розрахунках Кеплер не користувався математичними теоріями, а намагався емпірично знайти закономірності виходячи із свого переконання про математичну гармонійність світу, на остаточну перевірку свого твердження він затратив два наступних місяці і лише 15 травня 1618 року оголосив про своє нове відкриття, яке згодом увійшло до книги «Гармонія світу».
Особливістю нової книги Кеплера стало те, що в ній він застосував свої закони не тільки до планет, але й до супутників Юпітера, які були відкриті Галілеєм в 1610 році. Влітку 1627 року, вже працюючи в Ульмі, Кеплер власним коштом опублікував астрономічні таблиці, над якими працював 22 роки. Вони виявились настільки точними, що слугували астрономам і морякам до початку XIX століття. Через три роки 58-річний Кеплер сильно простудився в дорозі і невдовзі помер. По собі він залишив численні рукописи, які згодом були видані в 22 томах.
Крім астрономії, Кеплер залишив помітний слід в математиці, оптиці та фізиці - він першим ввів поняття «середнє арифметичне», «нескінчено віддаленої точки», «фокусу конічного перерізу», склав одну з перших таблиць логарифмів, зробив внесок в інтегральне числення, ввів у фізику термін «інерція», описав заломлення та рефракцію світла, розробив теорію лінз, пояснивши причини близорукості та далекозорості, першим створив телескопічну підзорну трубу (телескоп Кеплера).
Особисте життя Йоганна Кеплера не було вдалим - двічі одружений (перша жінка була хвора на епілепсію і тривалий час хворіла), втратив трьох із семи свої дітей, жив дуже бідно і після смерті залишив спадкоємцям 22 флорина готівкою та 29 тисяч у вигляді невиплаченої платні. У 1645 році кладовище в Регенсбурзі, де був похований Кеплер, було повністю зруйноване.
На честь Кеплера, якого Альберт Ейнштейн називав «незрівнянною людиною», названо унівверситет в Лінці, обсерваторія в Граці, орбітальний телескоп НАСА, зірка, астероїд, кратери на Місяці та Марсі, європейський космічний корабель. Щороку німецька Євангельська церква поминає Кеплера 15 листопада, у день його смерті.

Теги: Астрономія, Німеччина.

Дивіться також

Грецька Декемвріана
Сьогодні
Грецька Декемвріана
Особистості
Наука і техніка
Європа
Середньовіччя

Головні події 15 травня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх