цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Варшавський договір
2142
21 квітня 1920 року у Варшаві голова дипломатичної місії міністр закордонних справ та юстиції Української Народної Республіки Андрій Лівицький та міністр закордонних справ Речі Посполитої Польської Ярослав Домбровський підписали договір, за яким Українська Народна Республіка визнавалася незалежною державою на чолі з Симоном Петлюрою.
У січні 1919 року почалася війна між Радянською Росією та Польщею, ареною якої стали Україна й Білорусь. Метою Росії була більшовизація колишніх окраїн Російської імперії, а згодом захоплення Польщі та Німеччини і перехід до світової революції.
На початку 1920 року, скориставшись боротьбою більшовиків з "білим рухом", польський уряд здійснив спроби розширити кордони своєї держави за рахунок українських і білоруських земель, які перебували під радянським контролем. Проти Польщі виступили війська УНР та Західно-Українськї Народної республіки. Це змусило главу польського уряду Ю. Пілсудського бодай тимчасово вирішити проблему польсько-українського протистояння.
Свої аргументи на користь укладення угоди були і у Симона Петлюри: перехід восени 1919 року Української Галицької армії на бік Денікіна суттєво ослабив українське військо, що поставило задачу пошуку тимчасових союзників у війні проти більшовицької Росії, а союз із Польщею відкривав перспективи співпраці з Антантою.
За Варшавським договором Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі з Симоном Петлюрою як верховну владу в державі, зобов'язувалася не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України, українському населенню в Польщі, як і польському – в Україні гарантувалися національно-культурні права, УНР офіційно погоджувалася на анексію Польщею західноукраїнських земель.
Документ уклали «таємно» і він не був опублікований, залишаючись таким до 1926 року; як таємний, цей договір не був ратифікований.
Варшавський договір мав символічне значення для УНР. Попри це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки, оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташуванням польських військ в Україні — по річці Збруч. Це означало відмову від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини з українським населенням понад 11 мільйонів чоловік. По цій причині проти варшавського договору рішуче виступив закордонний (екзильний) уряд ЗУНР, населення окупованих Польщею в 1918-1919 роках українських земель; він був засуджений і найближчими прибічниками Петлюри – Винниченком і Грушевським.
Складовою частиною Варшавського договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 року українським генералом Володимиром Сінклером та представником польського воєнного відомства Валерієм Славеком, яка передбачала початок спільних польсько-українських воєнних дій проти більшовицьких військ на території України.
25 квітня 1920 року об'єднані польсько-українські військові формування перейшли Збруч і почали активні бойові дії. Раптовість удару, краще озброєння та потрійна перевага в силах принесли успіх. Тільки протягом першого тижня боїв було здобуто Житомир, Бердичів, Козятин. 6 травня польсько-українське військо увійшло до Києва. Проте навіть у ході цієї переможної воєнної кампанії збройним формуванням Пілсудського та Петлюри не вдалося реалізувати своїх планів. На одеському напрямку вони не змогли вийти до Чорного моря. Після форсування Дніпра польські та українські частини були зупинені на лінії Вишгород – Бориспіль. Не виправдалися сподівання і на вибух масового антибільшовицького повстання в тилу Червоної армії.
У жовтні 1920 року, по закінченні польсько-радянської війни, польський уряд визнав більшовицьку УРСР і уклав з нею Ризький мирний договір 1921 року, що фактично анулював Варшавський договір і західноукраїнські землі знову були розчленовані між Польщею та Росією.

Теги: Варшава, Польща, УНР.

Дивіться також

Україна
Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 21 квітня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх