цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Нантський едикт
13 квітня 1598 року в Нанті король Франції Генріх IV Бурбон підписав закон, який надав французьким протестантам практично рівні з католиками релігійні, майнові та громадянські права. Це завершило тридцятирічний період Релігійних воєн і заклало основу тривалого миру, який дозволив Франції до кінця XVII століття стати провідною країною Європи.
На обкладинці: «Нантський едикт» © Національний історичний архів Франції
4000
Релігія
Володимир Лук'янюк
Тривалий період релігійних війн у Франції почався у 1560 році, коли ряд представників протестантської знаті здійснили невдалий заколот проти короля Франциска II Валуа, який знаходився під впливом войовничого католицького роду Гізів. Спроба змовників викрасти короля зазнала невдачі, їх лідери були страчені разом з кількома тисячами послідовників, проте кількарічне протистояння завершилось у 1563 році укладенням Амбуазського миру за участю королеви-матері Катерини Медичі і лідера гугенотів Гаспара II де Коліньї, яким проголошувалась свобода віросповідання і право протестантів здійснювати богослужіння у певних місцях.
Друга спроба гугенотів викрасти короля, на цей раз уже Карла IX, привела до чергової релігійної війни у 1567 році - незважаючи на те, що на боці протестантів виступили війська пфальцграфа Рейнського, католики були близькі до успіху, проте через фінансову скруту у 1568 році були змушені погодитись на перемир'я. Війна продовжилась через півроку, коли на підмогу гугенотам прибув загін голландських протестантів на чолі з Вільгельмом Оранським - Третя релігійна війна у Франції закінчилась підписанням 8 серпня 1570 року Сен-Жерменського договору, який гарантував гугенотам свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства та право займати державні посади.
Проте мир виявився недовгим - через два роки давня ворожнеча сімейних кланів Коліньї і Гізів вилилась у хвилю насильства, яка почалась у Варфоломіївська ніч 1572 року, і превала до загибелі близько 70 тисяч протестантів. Ці події позбавили короля та його двір легітимності в очах його протестантських підданих і Франція стала на шлях повного викорінення протестантизму. Проте чергова релігійна війна привела на французький престол гугенота - у 1588 році за наказом короля Генріха III Валуа були вбиті брати Ґізи, які заявили власні претензії на трон, однак він сам став жертвою фаната-католика, і в 1594 році після перемоги над військами католиків на французький престол зійшов Генріх Наварський з роду Бурбонів, який задля коронації змінив віросповідання.
Франс Пурбус-молодший «Генріх Великий», 1610 рік
Франс Пурбус-молодший «Генріх Великий», 1610 рік
Щоб покласти край релігійному протистоянню за наказом Генріха IV був підготований закон, який надав протестантам практично рівні з католиками релігійні, майнові та громадянські права (включно з правом проживати в Парижі, але із збереженням заборони вести у ньому богослужіння). Затверджений 13 квітня 1598 року в Нанті, королівський едикт був підтриманий усіма тринадцятьма рагіональними парламентами (вищими судами) і заклав основу тривалого миру в період правління трьох королів з династії Бурбонів, що дозволило Франції до кінця XVII століття стати провідною країною Європи.
П'єр Міньяр II «Портрет Людовика XIV», 1645 рік
П'єр Міньяр II «Портрет Людовика XIV», 1645 рік
Нантський едикт був скасований 17 жовтня 1685 року Людовиком XIV, який заборонив протестантизм у Франції, - це привело до масової еміграції гугенотів, передусім в Голландію, Англію та Швецію. Лише в 1787 році Людовик XVI Версальським едиктом заборонив будь-яке переслідування протестантів, а їх повна політична, релігійна і громадянська реабілітація відбулась через два роки з перемогою Французької революції, коли Національні установчі збори Франції прийняли «Декларацію прав людини і громадянина».
all_inclusive
10 квітня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.
Сподобалась стаття?
Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Кримська автономія у складі радянської Росії
Політика
Кримська автономія у складі радянської Росії
Релігія
Людина і суспільство
Європа
Середньовіччя

Головні події 13 квітня

#ЦейДень
Все про 13 квітня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left12 квітня
14 квітняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх