Вранці 10 квітня 2010 року літак Ту-154М спеціального авіаційного полку Повітряних сил Польщі виконував рейс з Варшави в Смоленськ. Літаком керував польський екіпаж з авіазагону президента. На борту знаходилися президент Польщі Лех Качинський з дружиною та урядова делегація, яка мала відвідати меморіал з нагоди 70-річчя Катинського розстрілу.
За планом польоту аеродромом призначення був «Смоленськ-Північний»; до часу посадки рейсу на аеродромі спостерігалися складні метеорологічні умови: низька хмарність і туман; видимість становила 400 метрів. За нез'ясованих обставин літак опустився на критично малу висоту, зачепив лівим крилом березу на висоті 4 метри від рівня землі і розбився на відстані 350–500 метрів від початку посадкової смуги аеродрому.
12 січня 2011 року Міждержавний авіаційний комітет (МАК) представив остаточну доповідь про розслідування авіаційної події, з якої випливає, що причинами катастрофи стали неправильні дії екіпажу (рішення про захід на посадку, зниження нижче мінімальної висоти у 100 метрів, ігнорування екіпажем сигналів системи попередження про небезпечне зближення з поверхнею землі) і психологічний тиск на нього. Було встановлено порушення прийнятих процедур заходження на посадку, зокрема, помилкове встановлення стандартного тиску на барометричний висотомір в процесі зниження, що привело до помилки визначення висоти на 160 метрів, пізній захід на посадку, неправомірний пошук візуальних орієнтирів, спроба підбору швидкості зниження в автоматичному режимі замість переходу до штурвальний режим.
Основною претензією польської сторони став односторонній, на її думку, підхід до виявлення винних в авіакатастрофі. Не піддаючи сумніву провину екіпажу літака, однією з головних причин польська сторона вважає те, що аеродром Північний не був закритий за метеоумовами, а рішення про це приймалося за телефоном особою, яка не мала на те права. Ключовим у розбіжностях із звітом МАК стало і визначення характеру польоту: військовий він або цивільний, оскільки в цивільній авіації рішення про посадку приймає командир повітряного судна, а у військовій — керівник польотів на аеродромі.
До 22 квітня 2010 року тіла всіх загиблих при катастрофі літака в Смоленську були упізнані і через два дні доставлені в Варшаву. На борту літака перебувало 96 осіб, в тому числі 88 пасажирів і 8 членів екіпажу, серед яких низка високопосадовців Польщі, військових та громадських діячів і представників духовенства країни. У зв'язку з авіакатастрофою у Польщі була оголошена дев'ятиденна загальнонаціональна жалоба.
У відповідності з Конституцією Польщі маршал Сейму Броніслав Коморовський тимчасово прийняв повноваження глави держави. Він був обраний президентом Польщі на дострокових виборах 20 червня, на яких у другому турі переміг Ярослава Качинського, брата загиблого президента.
У 2017 році комісією при Міністерстві національної оборони Польщі опубліковано доповідь про повторне розслідування причин катастрофи президентського авіалайнера, згідно з котрою загибель літака з польською державною делегацією на борту сталася в результаті серії вибухів (спочатку в лівому крилі, а потім в лівій частині фюзеляжу), які зруйнували літак ще в повітрі.
Коментарі
Дивіться також
• Трагедія над Перською затокою, 1988
• Найжахливіша катастрофа в історії авіації, 1977
• Авіакатастрофа у Токіо, 1985
• Авіакатастрофа у Рамштайні, 1988
• Теракт над Локербі, 1988
• Скнилівська трагедія, 2002
• Рейс MH17, 2014