Прем'єра фільму «Земля» Олександра Довженка
Культура і мистецтвоЯна Примаченко
8 квітня 1930 року у Харкові відбулася прем'єра фільму Олександра Довженка «Земля», який у 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі був включений міжнародним журі до списку 12 найкращих фільмів усіх часів.На обкладинці: Кадр з фільму «Земля» Олександра Довженка
15190
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Шлях Олександра Довженка в радянському кінематографі був непростим. В період революційних подій в Україні він підтримав УНР, що ледь не коштувало йому життя: 29 грудня 1919 року в Житомирі він був затриманий Волинською губернською ЧК за перебування у лавах Армії УНР. Довженка врятувало заступництво представників Української комуністичної партії (боротьбистів). Він вступив до її лав, але у партії довго не затримався і був виключений під час партійної чистики, після чого так і залишився безпартійним до кінця життя.

На початку 1920-х років Довженко працював у системі Накркомату освіти, потім був на дипломатичній службі в Польщі, вивчав малювання у Берліні, а після повернення в Україну працював карикатуристом у газеті «Вісті ВУЦВК» та «Комуніст», був членом спілки пролетарських письменників «Гарт». Зрештою, у 1926 році Довженко прийшов у кіно: його дебютні режисерські роботи «Вася-реформатор», «Ягідки-кохання», «Сумка дипкур'єра» не справили великого враження, але завдяки підтримці директора Одеської кінофабрики Павла Нечеса, який розгледів потенціал майбутнього майстра, він продовжив працювати.

Першим справжнім успіхом Довженка-режисера стала стрічка «Звенигора», що вийшла в прокат 1928 року. Сценарій до неї написали відомий український письменник Майк Йогансен та Юрко Юртик (за цим псевдонімом ховався колишній генерал-хорунжий армії УНР Юрій Тютюнник, який вимушено перейшов на бік радянської влади). Проте, Довженко переробив сценарій, в результаті чого Йогансен зняв своє ім'я. Успіх «Звенигори» закордоном приніс Довженкові світове визнання, але в СРСР картина була сприйнята досить прохолодно, бо широка публіка не завжди розуміла символізм і композицію картини.

Знімаючи фільм «Земля», Довженко по суті виконував партійне замовлення і мав показати успіхи колективізації. Таку високу довіру з боку Йосифа Сталіна, Довженко отримав після виходу фільму «Арсенал», який розсварив його зі значною чистиною української інтелігенції, зокрема, з одним з його вчителів — Лесем Курбасом. «Арсенал» став певним світоглядним зламом для Довженка, який особисто брав участь у придушенні більшовицького повстання в Києві у складі армії УНР, де служив у курені Чорних гайдамаків: у 1918 році Довженко — переконаний прибічник незалежної України, а у 1929 році у «Арсеналі» він з неприхованим сарказмом та відразою змалював своїх колишніх соратників. Водночас цей фільм зблизив Довженка зі Сталіним, який побачив великий потенціал режисера, що може знімати не просто агітки, а справжню революційну романтику.

У останній стрічці своєї німої трилогії, Довженко виступив одночасно режисером і сценаристом. Вона знімалася поблизу села Яреськи (Шишацького району, Полтавської області) п'ять місяців за участі провідних українських акторів того часу — Степана Шкурата, Семена Свашенка, Миколи Надемського. Перед виходом на великий екран на прем'єрному показі 8 квітня 1930 року в Харкові вона 32 рази була переглянута на закритих показах партійними функціонерами та критиками. Але ані ретельний ідеологічний контроль з боку партії, ані успіх за кордоном, не врятували картину від заборони: вже 17 квітня її було знято з показів із формулюванням «через натуралізм та замах на звичаї».

«Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою «Философы» в газеті «Известия». Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти» — Олександр Довженко «Автобіографія»

Попри прославляння колективізації, яку в «Землі» символізує поява першого трактора на селі, Довженко дуже поетично змалював традиційний світ українського селянства, красу природи та сільського буття доіндустріальної доби. Саме це і дало підстави вважати, що стрічка в своїй основі є антирадянською та прославляє куркулів.

Попри це в Європі стрічка «Земля» була прийнята схвально, хоча й вважалася пропагандистською. У 1930 році вона була визнана найкращим іноземним фільмом Національною радою кінокритиків США, а у 1958 році на Всесвітній виставці у Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування 117 критиків і кінознавців з 26 країн світу увійшла у число 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. 8 грудня 2015 року «Земля» увійшла до списку світових шедеврів світового кінематографу, складеного ЮНЕСКО.

Друк 5
Яна Примаченко спеціально для © «Цей день в історії», 11 квітня 2018. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 8 квітня

Народження засновника буддизму

563 до н.е.
#ЦейДень

Все про 8 квітня

Події, факти, персоналії

Прусське герцогство

1525

Померла «Залізна леді»

2013