цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Перше засідання Європарламенту
19 березня 1958 року у Люксембурзі відбулось перше засідання Європейської Парламентської асамблеї, законодавчого органу Європейського економічного співтовариства. Сьогодні Європарламент - один із семи інститутів Євросоюзу.
На обкладинці: Європейський парламент
6082
Політика
У 1951 році за ініціативою Франції з метою ефективного відновлення економіки Європи було підписано Паризький договір про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі. З 10 по 13 вересня 1952 року відбулося його перше засідання у складі 78 представників національних парламентів країн-членів організації. Це зібрання мало лише рекомендаційні повноваження і на ньому була висунута пропозиція створення проекту договору про створення Європейського політичного співтовариства. Однак ідея зазнала фіаско.
У березні 1957 року Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди і Західна Німеччина підписали т. зв. Римський договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), який набував чинності з 1 січня 1958 року і Європейського співтовариства з атомної енергії. Збори парламентарів країн-учасниць займалися питаннями усіх трьох організацій. Незважаючи на те, що ці збори не отримали ніяких нових повноважень, тим не менше, вони стали себе називати Європейським парламентом - найменуванням, яке було визнано незалежними державами. Офіційно ця назва була закріплена в 1962 році, коли три вищезгадані європейські організації були об'єднані в одну.
У 1970 році Європарламент отримав повноваження у розробці частини бюджету ЄЕС, а з 1975 року вони були поширені на всі його аспекти. У 1979 році члени Європарламенту були вперше обрані прямим голосуванням. У 1986 році після підписання Єдиного Загальноєвропейського Акта, парламент став брати участь у законодавчому процесі і отримав повноваження офіційно робити пропозиції щодо змін у законах, хоча останнє слово все ж залишалося за Європейською радою, вищим політичним органом Європейського союзу, що складається з глав держав та урядів країн-членів ЄС. Ця умова була скасована в результаті наступного кроку з розширення компетенцій Європарламенту - підписання Маастрихтського договору 1992 року, який зрівняв у правах Європарламент і Європейську раду. Крім того, парламент отримав право формувати Слідчий комітет, що значно розширило його контролюючі функції. У результаті реформи «Амстердам 1997» та «Ніцца 2001», парламент став відігравати велику роль в політичній сфері Європи. Проте у деяких важливих областях, таких як, загальноєвропейська сільськогосподарська політика чи спільна робота поліції і судових органів, Європарламент все ще не володіє повними повноваженнями.
Із розширенням кількості країн-членів ЄЕС кількість депутатів Європарламенту пропорційно збільшувалась і за договором, підписаним у Ніцці в 2001 році, чисельність Єропаламенту обмежується 732-а парламентарями; за Ліссабонським договором, який набуває чинності в 2014 році, їх кількість збільшиться до 751.
Законодавчі функції Європейський парламент ділить з Радою ЄС. З моменту підписання договору в Ніцці, в більшості політичних сфер, діє так званий принцип спільних рішень, згідно з яким Європейський парламент і Рада Європейського союзу мають рівні повноваження.
З 4 по 7 червня 2009 відбулися сьомі за рахунком вибори до Європейського парламенту. Були обрані 736 депутатів, що представляють майже 380 мільйонів європейців, які мають право голосу з 27 країн - членів Євросоюзу, що зробило ці вибори найбільшими транснаціональними виборами в історії. У виборах брали участь як національні партії (у тому числі партії-члени європейських партій), так і незалежні кандидати. Завдяки перерозподілові депутатських місць між «старими» державами-членами (які втратили 91 місце) та новими державами Союзу вдалося досягти рівноваги між реальною демографічною ситуацією та принципом рівності держав-членів.
Основна штаб-квартира Європарламенту розташована у Страсбурзі, а частина комісій працює у Брюсселі. Керує роботою парламенту його голова, який обирається з числа депутатів терміном на два з половиною роки. З січня 2012 року головує у Європарламенті німецький соціаліст Мартін Шульц, який змінив на цій посаді поляка Єжи Бузека.

Коментарі

Дивіться також

Катастрофа «Титаніка»
Інфографіка
Катастрофа «Титаніка»
Політика
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 19 березня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх