Катерина Корнаро — остання королева Кіпру
Під загрозою оголошення заколотницею 14 березня 1489 року королева Катерина Корнаро зреклась трону Кіпру на користь Венеціанської республіки в обмін на сеньйорію Азоло в регіоні Венето. Остання держава хрестоносців на Близькому Сході, створена ще в часи Третього хрестового походу, припинила своє існування. На обкладинці: Джованні Белліні «Портрет Катерини Корнаро, королеви Кіпру», 1500 рік
19473
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У 1191 році під час Третього хрестового походу англійський король Річард Левове Серце відвоював Кіпр у Ісаака Комніна, котрий сім років перед тим захопив його у свого двоюрідного брата імператора Візантії Андроніка Комніна, і продав ордену тамплієрів. Після кіпріотського повстання проти їх правління наступного року Річард викупив його назад і перепродав своєму колишньому французькому васалу королю Єрусалима Гвідо де Лузіньяну. По його смерті у 1194 році Кіпр успадкував старший брат Амальріх де Лузіньян, який через рік погодився визнати сюзеренітет імператора Священної Римської імперії в обмін на титул короля Кіпру.

Найвищого розквіту Королівство Кіпр досягло у XIV столітті і почало занепадати після поразки у Кіпро-генуезькій війні 1373-74 років, в результаті якої було змушене передати Генуезькій республіці у користування свій головний торговий порт Фамагусту. У 1464 році владу на Кіпрі захопив Жак II де Лузіньян, незаконний син попереднього короля Жана II, який за підтримки мамелюкського Єгипту змістив законну королеву і свою сестру Шарлотту.

Шукаючи політичну підтримку, 20 липня 1468 року Жак II Бастард заочно одружився із 14-літньою Катериною Корнаро, дочкою знатного венеціанського патриція і лицаря Священної Римської імперії Джорджо Корнаро, родина якого протягом багатьох років вела торгівлю з Кіпром. Згідно зі шлюбним контрактом, за Катериною було передане величезне придане, а Венеціанська республіка отримала торговельні преференції і право володіння островом після смерті Катерини і Жака та відсутності у них спільних дітей, що зміцнило позиції республіки на Кіпрі, на який також претендували Генуя і Османська імперія.

У листопаді 1472 року Катерина Корнаро прибула до Фамагусти, де відбулось весілля і її коронація як королеви Кіпру. 6 липня 1473 року, за чотири дні до народженння сина, 34-літній Жак II Бастард несподівано помер (за чутками — він був отруєний таємними прихильниками усунотої ним з трону сестри Шарлотти). На смертному ложі він розпорядився усунути вагітну Катерину від влади, але після його урочистих похорон в головному соборі Фамагусти група з восьми радників на чолі із дядьком королеви Андреа Корнаро, який свого часу був вигнаний з Венеції і спирався на підтримку короля Неаполя Фердинанда I, зуміла взяти під контроль управління країною.
Кафедральний собор Св. Миколая у Фамагусті, нині мечеть Лала Мустафа-паша
Кафедральний собор Св. Миколая у Фамагусті, нині мечеть Лала Мустафа-паша
Незважаючи на те, що 10 липня 1473 року королева народила спадкоємця престолу Жака III, Венеціанська республіка направила до Кіпру військовий флот, який зайняв усі його ключові порти і коли у листопаді стало відомо, що король Неаполя з благословіння архієпископа Нікозії Луїджи Фабріціуса одружив свого незаконно народженого сина Алонсо Арагонського із незаконно народженою дочкою Жака II Карлою, венеціанці увірвались у королівський палац, вбили всіх прихильників Катерини, включаючи її дядька, і за розпорядженням венеціанського дожа Ніколо Марчелло влада в королівстві перейшла під фактичне управління двох призначених ним радників.
Тіціан «Портрет Катерини Канаро», 1542 рік
Тіціан «Портрет Катерини Канаро», 1542 рік

Катерина Корнаро формально правила Кіпром спочатку як регент при малолітньому Жаку III, а по його смерті у віці 13 місяців — як королева під постійним захистом Венеціанської республіки, на прямий конфлікт з якою Неаполітанське королівство так і не наважилось. Після чергової змови з метою усунути її від влади, придушеної в кінці 1488 року, Венеція під загрозою позбавлення всіх привілеїв і оголошення заколотницею домоглась від Катерини зречення престолу Кіпру, яке вона підписала 14 березня 1489 року, отримавши в якості компенсації у володіння комуну Азоло в регіоні Венето.

14 травня 1489 року одягнута у все чорне 35-літня Катерина Корнаро відплила із Фамагусти і 5 червня прибула до Венеції, де наступного дня у церкві Сан-Ніколо на острові Лідо відбулась урочиста передача корони Кіпру, останньої держави хрестоносців на Близькому Сході, у власність Республіки Сан-Марко. За розпорядженням дожа Агостіно Барбаріго Катерина зберегла право іменуватись королевою Кіпру, отримала почесний титул «Дочка Венеції» і рівні з дожами права у своїй сеньорії Азоло.

Катерина Корнаро стала покровителькою літератури і мистецтв, перетворивши свої володіння у культурний центр середньовічної Італії. Вона померла 10 липня 1510 року у віці 55 років і на її відспівування в Церкві святих Апостолів на площі Каннареджо у Венеції прибуло стільки бажаючих попрощатись, що муніципалітету довелось збудувати спеціальний понтонний міст. У 1584 році вона була перепохована у спеціально збудованому склепі в церкві Сан-Сальвадор неподалеку від моста Ріальто.


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 16 жовтня 2014. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 14 березня

Габсбурзька Іспанія

1516
#ЦейДень

Все про 14 березня

Події, факти, персоналії

Перша Словацька республіка

1939

День народження Ейнштейна

1951

Кінець однопартійної системи в СРСР

1990