Європейцям сучасний Техас відомий з першої чверті XVI століття, однак освоєння його території почалось лише через півтора століття — у 1682 році іспанці заснували тут своє перше поселення Ель-Пасо, а через три роки на узбережжі Мексиканської затоки француз Рене-Робер Кавальє звів форт Сен-Луї. До кінця XVIII століття Техас був частиною віце-королівства Нова Іспанія, на території якого після 11 років війни було проголошено Мексиканську імперію, що простягалась від Каліфорнії до Панамського перешийка.
Того ж 1821 року в Техасі було засноване перше поселення американців, іміграцію яких у подальшому став зааохочувати мексиканський уряд з огляду на малозаселеність території. Вони отримали право на створення власної міліції для захисту від місцевих індіанців, мали пільги на придбання земельних ділянок і звільнялись на 10 років від податків. Ліберальна іміграційна політика привела до того, що на початку 1830-х років мексиканців у Техасі проживало вчетверо менше, ніж американців, які всупереч міцевому законодавству володіли кількома тисячами рабів.
З падінням Першої Мексиканської імперії, яка в 1823 році перетворилась на федеративну республіку, країну охопили перманетні перевороти і від неї відділились п'ять провінцій, що об'єднались у Федеративну Республіку Центральної Америки. Стурбований ослабленням центральної влади, наполегливістю США у намірі придбати Техас (пропозиції були відхилені у 1827 і 1829 році) і спробою в 1827 році американськими поселенцями в окрузі міста Накодочес (нині — США) проголосити незалежність, 6 квітня 1830 року президент Мексики Анастасіо Бустаманте ввів обмеження на іміграцію із США, скасував для вже існуючих переселенців податкові пільги і підняв митні тарифи на імпорт американських товарів.
Протистояння між центральним урядом і Техасом ще більше загострились з приходом до влади в 1833 році президента Антоніо де Санта-Анна, який через два роки розпустив законодавчі збори штатів, відмінив дію конституції, фактично перетворивши країну на централізовану диктатуру. Порушення принципів федералізму викликала невдоволення практично по всій країні, а в ряді штатів почали лунати заклики про вихід зі складу Мексики. Після придушення силами армії сепаратизму в штаті Сакатекас, Санта-Анна направив війська у штат Коауїла, антиурядові настрої в якому значно посилились після відмови у 1832 році у наданні населеній переважно американцями території Техас статусу окремого штату.
Перше зіткнення з місцевою міліцією відбулось 2 жовтня 1835 року біля міста Ґонзалес. Незважаючи на те, що перестрілка не мала навіть тактичного значення, загибель двох мексиканців дала привід американцям оголосили про свою перемогу, повідомлення про котру було активно підхоплено пресою США, яка охрестила бій "техаським Ленсингтоном", і до Ґонзалеса почали прибувати різного роду авантюристи і шукачі пригод для участі у війні проти уряду Мексики.
11 жовтня керівника однієї з найчисельніших американських колоній Стівена Остіна було обрано командуючим і попри відсутність хоч якогось військового досвіду він повів півтисячний загін на захоплення Сан-Антоніо, в околицях якого до повсталих приєдналось ще кількасот чоловік. Після майже двомісячної облоги місто було захоплене з великими втратами для мексиканців і ця перемога стала переломним фактором в усвідомлені цілей Техаської революції, схиливши більшість її учасників до проголошеня незалежності території від Мексики. Сформований ще 3 листопада під Сан-Антоніо Тимчасовий військовий уряд на чолі з Генрі Смітом ухвалив рішення про створення регулярної армії, котру очолив колишній генерал і колишній член Палати представників США від штату Теннессі Сем Г'юстон. Під його загальним командуванням до кінця року мексиканські війська були витіснені з усієї території Техасу.
28 лютого 1836 року в містечку Вашингтон-на-Бразосі розпочав роботу з'їзд американських переселенців, який мав вирішити долю відвойованої території. Завдяки тому, що серед 60 делегатів було лише троє, народжених у Мексиці, а решта перебувала у Техасі нелегально, прихильники т. зв. "партії війни" мали очевидну більшість. 2 березня з'їздом без жодних дебатів було одноголосно прийнято "Декларацію про незалежність", яка, стверджуючи, що уряд Мексики "перестав захищати життя, свободу та майно людей", став знаряддям "свавілля і тиранії" і не забезпечив "звичні для громадян США права на володіння і носіння зброї, суд присяжних,.. державну освіту та ... свободу віросповідання" проголосила незалежність Республіки Техас. Після виправлення граматичних помилок, наступного дня "Декларація" була підписана усіма 60-ма делегатами.
Тим часом мексиканські війська під особистим командуванням президента Антоніо де Санта-Анна ще 23 лютого відвоювали Сан-Антоніо, після чого 6 березня захопила і вирізала майже весь техаський гарнізон у містечку Аламо. Продовжуючи наступ, 13 березня мексиканцями був захоплений Ґонзалес, а 20 березня завдано нищівної поразки техасцям біля ріки Колето в окрузі Голіад. Лише 2 квітня війська під командуванням генерала Г'юстона, постійно відступаючи, змогли організуватись у тисячний загін, який 21 квітня 1836 року поблизу Сан-Хасінто заманив мексиканців у пастку і за 18 хвилин розбив майже удвоє більшу армію переслідувачів.
Захоплений у полон президент Санта-Анна, 14 травня 1836 року у Веласко підписав угоду про завершення військових дій, негайне виведення мексиканських військ за ріку Ріо-Гранде і визнання незалежності Республіки Техас. Центральний уряд у Мехіко цю угоду не визнав (всупереч домовленностям Санта-Анна як "почесний гість" був відправлений до Вашингтону нібито для обговорення міцного миру між Мексикою і Техасом, в якому США виступали посередником) і формально Мексика визнала незалежність Техасу лише 2 лютого 1848 року, коли вона програла війну США, втративши території сучасних штатів Колорадо, Аризона, Нью-Мексико, Вайомінг, Каліфорнія, Невада і Юта, а сам Техас уже з 29 грудня 1845 року був 28-м штатом США.
Коментарі
Дивіться також
• Незалежність Мексики, 1821
• Федеративна Республіка Центральної Америки, 1823
• Відділення Панами від Колумбії, 1903