цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Незалежність Литви
2357
16 лютого 1918 року Литовська Рада під керівництвом Йонаса Басанавічюса одноголосно проголосила відновлення незалежності Литви як самостійної демократичної держави зі столицею у Вільнюсі. Вона була визнана 23 березня 1918 року кайзером Вільгельмом, однак лише у листопаді, після поразки Німеччини у Першій Світовій війні, був сформований перший литовський уряд.
На обкладинці: Литовська Тариба: Йонас Басанавічюс - у центрі в першому ряду, поруч - Атанас Сметана (четвертий справа), 1917 рік
Литва як незалежна держава існувала з початку XIII століття до 1569 року, коли у Любліні було укладено унію між Королівством Польським та Великим князівством Литовським. На середину XVIII століття Річ Посполита перетворилась на слабку країну, нездатну захистити власні кордони і припинила своє існування після кілької поділів її території Австрією, Пруссією і Росією, до якої відійшли литовські землі.
Під час Першої Світової війни більша частина Литви була окупована Німеччиною і разом з Польщею, Курляндією і Західною Білоруссю увійшла до військово-адміністративного утворення Обер-Ост. Коли німецьке командування зрозуміло, що війна на два фронти стає обтяжливою і почало пошуки компромісу з Російською імперією, було прийняте рішення використати окуповані території для створення буферних маріонеткових держав - за прийнятим 17 липня 1917 року рейхстагом законом на деяких національно-однорідних територіях було дозволене створення автономних адміністративних формацій.
За ініціативою німецької адміністрації Обер-Оста 4 серпня 1917 року був створений оргкомітет, під керівництвом якого 18 - 22 вересня 1917 року у Вільнюсі пройшла конференція 214 делегатів литовських повітів, котра обрала представницький литовський орган - Литовську Тарібу (Раду) на чолі з членом Демократичної партії Атанасом Сметаною. Вона прийняла рішення про необхідність відновлення на литовських етнічних землях державності, заснованій на демократичних принципах, устрій якої мав бути визначений Установчими зборами з обраних делегатів.
Після того як 2 грудня 1917 року Німеччина підписала з більшовицькою Росією перемир'я і розпочала мирні переговори, у неї виникла необхідність надати окупованим територіям певний юридичний статус - Тарібі було запропоновано в обмін на визнання незалежності Литви укласти з Німеччиною довготривалий союз на основі конвенцій, що регулювали військові, транспортні, митні та валютні питання.
11 грудня 1917 року Литовська Рада, погодившись на «твердий і постійний союз» з Німеччиною, прийняла резолюцію, якою проголошувала незалежність Литви. Проте Німеччина порушила свою обіцянку і не визнала її, відмовившись також запрошувати Литву до участі в мирних переговорах у Бресті. У відповідь 8 січня 1918 року Таріба внесла в резолюцію за 11 грудня дві поправки, які проголошували демократичний принцип існування литовської держави і виключали згадку про союз з Німеччиною. 26 січня адміністрація Обер-Осту відхилила ці зміни, що привело до розколу в Тарібі - її залишило п'ять членів, включаючи Сметану, який раніше був прихильником редакції 11 грудня.
Новий голова Литовської Ради Йонас Басанавічюс після кількох тижнів переговорів із вибулими соратниками також погодився на редакцію від 8 січня, і 16 лютого 1918 року всі двадцять членів Таріби одностайно схвалили Акт про незалежність Литви як як самостійної демократичної держави зі столицею у Вільнюсі.
Публікація закону була заборонена владою Німеччини і лише 23 березня, після підписання Брестського миру, за яким Прибалтика відійшла до сфери інтересів Німеччини, кайзер Вільгельм визнав незалежність Литви у редакції 11 грудня 1917 року. Не маючи жодних важелів впливу на ситуацію, Литовська Рада змогла сформувати уряд тільки листопаді 1918 року, коли Вільгельм II був позбавлений влади в результаті Листопадової революції в Німеччині.
Незважаючи на втрату оригіналу документу, «Акт про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року» був юридичною основою існування незалежної Литви у період до 1940 року, коли вона була окупована СРСР, і після 1990 року, коли Литва першою з радянських республік проголосила про свій вихід з його складу.

Теги: Вільнюс, Литва.

Дивіться також



20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 16 лютого

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх