цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
star_border share search menu
Аббасидська революція
25 січня 750 року у битві на ріці Великий Заб війська шиїтів під проводом Абу Мусліма здобули вирішальну перемогу над армією омейядського халіфа Марвана II, що стало початком утвердження династії Аббасидів, яка правила Арабським халіфатом до середини XIII століття.
3989
Політика
В 661 році, по смерті халіфа Алі ібн Абу Таліба, намісник Сирії та Палестини Муавія ібн Абу Суфьян з роду Омейядів став одноосібним правителем Арабського халіфату. Призначивши своїм спадкоємцем старшого сина, Муавія I перетворив державу з вибірним правлінням в спадкову монархію зі столицею в Дамаску, до складу якої входили Мала Азія, Північна Африка, Піренейський півострів, Бухара, Самарканд та Сінд (Пакистан).
Прибічники Таліба з часом утворили релігійну партію "шиа" (праобраз сучасного шиїзму), центром якої стало місто Куфа, де на початку VIII сформувалась потужна опозиція Омейядам, яких шиїти вважали узурпаторами, які обманом і шантажем позбавили влади останнього з чотирьох праведних халіфів Алі ібн Абу Таліба. У 740-х роках, коли Халіфат Омейядів був ослаблений війнами з Візантією і Хазарським каганатом та численними повстаннями неарабського населення, шиїти зуміли поширити свої погляди у північно-іранській провінції Хорасан, де 15 червня 747 року підняли повстання проти халіфа Марвана II ібн Мухаммада.
Під керівництвом колишнього раба Абу Мусліма кілька тисяч його прибічників, в основному перського походження, захопили міста Мерв, Нішапур та Тус, 2 вересня 749 року - Куфу, де 28 листопада 749 року проголосили халіфом Абуль-Аббаса, правнука двоюрідного брата пророка Мухаммеда. Марван II, прагнучи запобігти поширенню повстання на західний берег Тигру, 25 січня 750 року дав бій шиїтам на берегах ріки Великий Заб, проте зазнав нищівної поразки від Абу Мусліма.
Аббасидський халіфат, близько 750 року
Аббасидський халіфат, близько 750 року
Втративши в битві близько 300 членів своєї родини, Марван II був змушений рятуватись втечею в Даммаск, а потім у Єгипет, де був убитий 6 серпня 750 року. Всі його сини також були вбиті, крім Абд ар-Рахмана, який зумів переправитись через Гібралтар, розбити еміра Юсуфа і 15 травня 756 року захопити Кордову, де було засновано Кордовський халіфат, що правив більшою частиною сучасної Іспанії наступні 250 років.
Абуль-Аббас призначив Абу Мусліма намісником Хорасану, проте відмовився передати владу нащадкам Абу Таліба, що привело до громадянської війни, - за чотири роки Абуль-Аббас на прізвисько ас-Саффах ("кривавий") знищив всіх претендентів на верховенство в халіфаті як серед прихильників попередніх правителів, так і серед шиїтів. Після смерті ас-Саффаха в 754 році утвердження Аббасидів продовжив його брат Абу Джафар аль-Мансур, який в 755 році вбив Абу Мусліма, в 762 році придушив повстання шиїтів у Медині і 30 липня 762 року на західному березі річки Тигр заснував нову столицю своєї держави місто Мадина-ель-Мудаввара, відоме сьогодні як Багдад.
Аббасидський халіфат Аббасидів зумів підкорити майже всі території Омейядів (крім Іспанії та Мавретанії) і проіснував до 1258 року, коли був завойований Мамлюкський султанатом.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Битви
Азія
Середньовіччя

Головні події 25 січня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-17 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх