Вбивство
імператора Калігули
24 січня 41 року в останній день Палатинських ігор в результаті змови був убитий 29-літній імператора Калігула, чотирилітнє правління якого відзначалось жорстокістю, садизмом, екстравагантністю та сексуальними збоченнями, завдяки яким Калігула увійшов в історію як божевільний тиран.На обкладинці: Мармуровий бюст імператора Калігули, 37–41 рр. © Музей мистецтв Метрополітан, Нью-Йорк, США
22531
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Незадовго до своєї смерті Тиберій призначив своїми спадкоємцями Гая Калігулу, сина консула Германіка, якому імператор завдячував успіхами у війні проти німецьких племен, і свого внука Тиберія Гемелла. Однак 28 березня 37 року за підтримки командувача преторіанською гвардією Макрона, якого підозрювали у вбивстві Тиберія, Калігула був одноосібно проголошений імператором, що з поваги до його батьків було сприйнято з ентузіазмом, підкріпленим щедрістю Калігули, який виплатив державній казні борги Тиберія, знизив податки, збільшив зарплату всім військовим, організував роздачу продовольства і три місяці влаштовував помпезні видовища.

Проте, після важкої хвороби у жовтні 37 року поведінка Калігули різко змінилась — побоюючись змови, він наказав убити багатьох зі свого найближчого оточення, включаючи прийомного сина і спадкоємця Тиберія Гемелла, тестя Марка Юнія Сілана, свояка і наступного спадкоємця Марка Емілія Лепіда, звинуваченого у спробі разом із сестрами Калігули отруїти його, а вірного соратника Макрона змусив скінчити життя самогубством.

Намагаючись знайти порозуміння із сенатом, Калігула поновив демократичні вибори, у 38 році розпочав кілька грандіозних будівництв на кшталт копії олександрійського маяка в гирлі Тибру, величезних портів на Сицилії для покращення імпорту зерна з Єгипту, 70-кілометрових акведуків, численних храмів і цирків, найбільшим з яких був зведений у Римі, куди спеціальною гігантською баржею був завезений 230-тонний обеліск з Олександрії.
Обеліск Калігули на центральній площі Ватикану
Обеліск Калігули на центральній площі Ватикану

Безмірні і невиправдані трати Калігули привели у 39 році до фінансової кризи і голоду, незважаючи на які, імператор продовжував будівництва, вів воєнні кампанії у Африці та проти германських племен і розпочав підготовку до завоювання Британії. Щоб поповнити спустошену казну, Калігула ввів велику кількість податків, конфісковував майно багатіїв, змушуючи їх вписувати себе як спадкоємця, після чого страчував за надуманими приводами. Так і не знайшовши порозуміння з сенатом, імператор поновив суди за образу свої честі, карав, переслідував і наказував вбивати сенаторів, незгідних з його діями, а сам став з'являтись на публіці у костюмах богів, говорити про себе як про бога при зустрічі з правителями інших держав і звелів на свою честь за державний разунок зводити численні пам'ятники і храми.

Переживши за чотири роки свого правління п'ять змов, 29-літній Калігула став жертвою наступної — вона визріла коли імператор заявив, що має намір оселитись в Олександрії, де йому будуть поклонятись як живому богу і звідки він буде правити, не зважаючи на думкку сенату. 24 січня 41 року в останній день Палатинських ігор, коли Калігула у супроводі кількох сенаторів йшов по вузькому підземному проходу до своєї ложі в театрі, преторіанський воєнний трибун Кассій Херея завдав йому удар мечем у голову, після чого той був добитий супутниками Херея. Через кілька годин були також вбиті дружина Калігули Мілонія Цезонія і їх однорічна дочка Юлія Друзілла.

Смерть Калігули сенат спробував використати для відновлення республіки, проте преторіанська гвардія залишилась вірною ідеї принципату і проголосила імператором дядька Калігули Клавдія. Він став першим імператором, що прийняв владу не з рук сенату і першим, хто вдався до хабарництва при сходженні на престол, побіцявши 15 тисяч сестерціїв гвардійцям, які підтримали його.

Вбивця Калігули Херей був одним із небагатьох засуджених до смерті за участь у змові і на його прохання вирок було виконано його ж мечем.

Друк 4
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 22 січня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 24 січня

Смерть Давида IV Будівничого

1125
#ЦейДень

Все про 24 січня

Події, факти, персоналії

Матяш Гуньяді — король Угорщини

1458

Смерть Вінстона Черчілля

1965