цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Переяславська рада (фрагмент картини Михайла Хмелька, 1951 р.)
Переяславська рада
5108
18 січня 1654 року у Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя.
На обкладинці - Переяславська рада (фрагмент картини Михайла Хмелька, 1951 р.).
У січні 1648 року на Запоріжжі розпочалося масштабне антипольське повстання під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Уже перші перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями в 1648 році завдали удару по політичному режиму Речі Посполитої в Україні і втратити нею контролю над центральною частиною українських етнічних земель.
Зрада кримсько-татарського війська у переможній битві під Зборовом не дала змогу Хмельницькому остаточно розгромити Польщу і 18 серпня 1649 року він був змушений підписати з королем Речі Посполитої Зборівський договір, за яким нею визнавалась українська державність у межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. На цих територіях площею 200 тис. кв. км, де жило близько 1 мільйона чоловік, встановлювалася козацька адміністрація - вся ця територія поділялась на полки й сотні. Функції органів публічної влади покладались на генеральний, полковий і сотенний уряди. В кінці 1649 року розпочалося створення власних фінансової, податкової, судової систем.
Але продовження воєнних дій і поразка повстанців під Берестечком загальмували процес розбудови власної держави. За Білоцерківським договором, підписаним 18 вересня 1651р. унаслідок поразки, козацька територія обмежувалась Київським воєводством, а військо — 20 тис. чоловік. На Чернігівщині й Брацлавщині, поновлювалась польська влада й дія адміністрації Речі Посполитої. Умови Зборівського договору було відновлено після перемог козацького війська над поляками під Батогом (1652 рік) та Жванцем (1653 pік).
Однак на політичному й економічному становищі Гетьманщині негативно позначалося продовження воєнних дій, загальна мобілізація, неврожай, ізоляція від зовнішніх ринків, татарські навали з їх трагічними наслідками. Загроза відновлення польсько-шляхетського панування на українських землях лишалась. За таких умов Хмельницький, неодноразово ошуканий і зраджений союзниками, з якими Україна вступала в союзи під час війни з Польщею (Туреччина, Кримське ханство, Молдавія), домігся рішення Земського собору Московської держави 1 жовтня 1653 року про взяття Війська Запорозького “з городами их и землями... под государеву высокую руку”.
18 січня 1654 року на міському майдані було скликано загальну раду, на якій Хмельницький назвав чотирьох кандидатів на роль верховного володаря України - польського короля, кримського хана, турецького султана та московського царя - й заявив, що вибір старшини упав на православного правителя, московського царя Олексія Михайловича. Учасники Переяславської ради підтримали це рішення спільною присягою.
Ніякого письмового договору в Переяславі укладено не було. Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський, Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом Сильвестром Косівим. Не присягала Запорізька Січ. Однак якихось рішучих виступів проти прийняття присяги не було.
Після Переяславської ради уряд Богдана Хмельницького направив до царя Олексія Михайловича прохальні статті, і вони з незначними доробками були затверджені царем. Гетьману було надано відповідну царську жалувану грамоту від 27 березня 1654 року.
У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, немає можливості дати точну трактовку характеру Переяславської угоди - персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз. Вважаючи цей договір чинним тільки за життя Богдана Хмельницького, московський уряд поновлював його з новообраними гетьманами і вносив до нього суттєві зміни, які дедалі більше обмежували українську державність. Так чи інакше, Переяславська угода стала поворотним пунктом в історії України, подальша доля якої була пов’язана з долею Росії.

Теги: Гетьманщина, Богдан Хмельницький, Московське царство.

Дивіться також

Україна
Політика
Європа
Нова історія

Головні події 18 січня

#ЦейДень
Події, факти, персоналії
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх