Рух за заборону вживання спиртних напоїв почав ширитися у США на початку XIX століття, коли стурбовані наслідками пиятцтва громадяни стали об'єднуватись у товариства тверезості. До кінця XIX століття ці групи, підтримані численними релігійними та жіночими організаціями, стали потужною політичною силою і проводили антиалкогольну кампанію на державному рівні, закликаючи до загальної національної стриманості. Найактивнішою з них була Антисалунна ліга, створена у 1893 році, яка виступала не проти алкоголю як такого, а проти його продажу через бари, салуни та інші подібні заклади, вважаючи їх джерелом злочинності та аморальності. Саме вона за підтримки більшості протестантських церков стала лоббістом прийняття антиалкогольного законодавства на федеральному рівні.
Першим штатом, де законодавчо були заборонені спиртні напої, у 1881 році став Канзас. До 1905 року його прикладу послідували Мен, Небраска і Північна Дакота, а у 1916 році обмеження на виготовлення і вживання спиртних напоїв у тій чи іншій формі діяли у 26 штатах. Напередодні вступу США у Першу Світову війну питання алкоголю вийшло на федеральний рівнень — у 1917 році було заборонено використання спирту у парфюмерній промисловості, а для його виробництва було заборонено використання зерна, яке стало стратегічним товаром, зарезервованим для воєнних потреб.
Конституційна поправка про заборону алкоголю на загальнодержавному рівні була прийнята Сенатом США 17 серпня 1917 року, 17 грудня переконливою більшістю її також схвалила Палата представників і наступного дня вона була передана на ратифікацію штатам. Першим це зробив 7 січня 1918 року штат Міссісіпі і 16 січня 1919 року після схвалення двома третинами штатів 18-а поправка до конституції США, яка з 17 січня 1920 року «забороняла виробництво, продаж і транспортування алкогольних напоїв», набула чинності.
Виробництво віскі у США було заборонене ще з 1917 року, пиво — з травня 1919-го, а в жовтні 1919 року за ініціативою Антисалунної ліги був прийнятий т. зв. Закон Волстеда, який конкретизував критерії визначення заборонених напоїв і визначав покарання за порушення відповідного законодавства. Перше із документально зафіксованих було здійснено того ж таки 17 січня 1920 року в Чикаго коли серед білого дня шість озброєних чоловіків викрали з вагону так зване "лікарське віскі" (лікарі мали право рецептурно виписувати його пацієнтам) на суму 100 тисяч доларів.
Це було першим із численних порушень «сухого закону», які мали місце у США протягом його дії — незважаючи на створення спеціальних урядових підрозділів для боротьби з незаконним обігом спиртного, його контрабанда і збут лише спровокували ріст організованої злочинності, і в 1933 році він був відмінений.