Семюел Морзе народився 27 квітня 1791 року в родині пастора-кальвініста. Після закінчення з відзнакою Єльського коледжу, де він пройшов курс з математики і релігійної філософії, Морзе деякий час працював клерком у Бостоні, однак ще в студентські роки захопився живописом і в 1811 році відплив до Англії на трирічне навчання в Королівській академії мистецтв. Після повернення на батьківщину Морзе повністю присвятив себе живопису, в 1825 році став співзасновником Національної академії дизайну, а через 10 років — професором університету Нью-Йорка.
Ще в 1832 році Морзе познайомився з геологом Чарльзом Джексоном, який саме повернувся з Європи, і зацікавився новітніми відкриттями в галузі електрики. Провівши багато часу в бостонській лабораторії Джексона за спостереженнями над різними експериментами з електромагнетизму, у Морзе виник задум створення однопровідного телеграфу. В його основу він поклав ідеї німців Вільгельма Вебера і Карла Гаусса, які створили перший електромагнітний телеграф у 1833 році (отримали патент на нього в травні 1837 року).
Після невдалої спроби болотуватися у мери Нью-Йорка в 1836 році, Морзе зосередився на своєму новому захопленні і через два роки виготовив перший макет телеграфу. Його проблемою було затухання сигналу на великих довжинах дроту, яку допоміг вирішити з професор хімії Нью-Йоркського університету Леонард Гейл — він запропонував використовувати комутаційні реле, що дозволило передавати сигнал на відстань до 3 кілометрів. Цього ж року до Морзе і Гейла приєднався недавній випускник Нью-Йоркського університету Альфред Вейл. Він був не тільки кваліфікованим фізиком, але й достатньо заможньою людиною — його батько виділив 2 тисячі доларів і приміщення для подальшого удосконалення телеграфу.
У червні 1840 року Семюел Морзе отримав патент на свій винахід, в який включив і розробки Гале та Вейла, не залучивши їх до числа авторів. Наступні кілька років були присвячені пошуку коштів на побудову першої телеграфної лінії — Морзе і Вейл демонстували макет в різноманітних інститутах і компаніях, але лише після демонстрації особисто президенту США Мартіну Ван Бюрену і залучення в компанйони одного з конгресменів в 1842 році Конгрес США виділив 30 тисяч доларів на побудову 38-мильної телеграфної лінії Вашингтон-Балтимор.
Коментарі
Дивіться також
• Перший трансатлантичний кабель, 1858
• Перший сеанс трансатлантичного радіозв'язку, 1901
• Сигнал SOS, 1906