цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 792 - 822 років
25 грудня 800 року папа римський Лев III коронував короля франків і лангобардів Карла Великого імператором. Він став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною. Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора.

Політичні лідери 792 - 822 років

Імператор Заходу: Карл Великий (800-814), Людовик I Благочестивий (813-840) • Королівство франків: Карл Великий (768-814), Людовик I Благочестивий (814-840) • Король Італії: Піпін (781-810), Бернар (810-818), Лотар (818-844) • Папська держава: Адріан I (772-795), Лев III (795-816) • Східна Римська імперія: Костянтин VI (776-797), Ірина (780-802), Никифор I (802-811), Ставракій (803-811), Михайло I Рангаве (811-813), Лев V Вірменин (813-820), Костянтин Симбат (813-820), Михайло II Травл (820-829), Феофіл (821-842).

Головні події 792 - 822 років

Всі події 792 - 822 років

792 - У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.
8 червня 793 - Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.
794 - У Багдаді розпочато промислове виробництво паперу за технологією, запозиченою у Китаї.
1 червня 794 - Король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам - на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, незважаючи на те, що це йшло всупереч волі папи Адріана I.
18 листопада 794 - Щоб ослабити вплив будійських монастирів на державні справи, японський імператор Комму перевів свою резиденцію з Нари в Хейан (нині - Кіото). Цю дату вважають початком "епохи Хейан" (до 1185 р.), ери розквіту в Японії аристократичної культури.
795 - У Луні (нині - Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.
795 - На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині - Іспанія).
796 - Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.
15 серпня 797 - В результаті змови за наказом матері був схоплений і осліплений імператор Костянтин VI. З його смертю обірвалась Ісаврійська династія і на престол зійшла його мати Ірина Афінська, яка стала першою самодержицею Візантії. Володіння жінкою імператорським титулом ставило під сумнів легітимність її влади, що стало формальним приводом для Ватикану передати імператорський титул королю франків і лангобардів Карлу Великому.
799 - Під Тарсатікою (нині - Рієка) війська під проводом князя Приморської Хорватії Вишеслава завдали поразки армії франків, очолюваній герцогом Фріулі Еріком, котрий загинув у битві.
25 грудня 800 - У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором - з цього дня його повний титул звучав так: "Карл наймилостивіший, величний, Богом коронований, великий миротворець, Римської імперії правитель і милістю Божою король франків і лангобардів". Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною.
28 грудня 801 - Людовик Благочестивий після майже річної облоги захопив Барселону. Вона стала столицею Іспанської марки.
31 жовтня 802 - Після п'яти років правління з престолу усунута імператриця Ірина і вислана на острів Лесбос. Новим імператором Візантії став міністр фінансів Никифор, якого у соборі Святої Софії коронував патріарх Тарасій.
803 - Представники Никифора I і Карла Великого уклали Нисефорський мир, яким були визначені кордони між Візантією і Королівством франків в Адріатичному морі, зокрема зберігався грецький суверенітет над островами вздов узбережжя Далмації, Венеція отримувала незалежність, а Хорватська Далмація та Істрія відходили до сфери впливу франків..
804 - Халіф Гарун аль-Рашид призначив Ашота Мсакера, правителя області Спер, князем Вірменії. Це стало початком утвердження династії Багратидів у якості основної політичної сили у Вірменії.
806 - Імператор Карл Великий поділив свої володіння між синами: Карл Молодший отримав Австразію, Нейстрію, Бургундію, Саксонію і Тюрінгію, Пепіну дісталась Італія, Баварія і Швабія, Людовіку Благочестивому - Аквітанія, Прованс та Іспанська марку.
807 - По смерті короля Кенту Кутреда його брат, король Мерсії Кенвульф, став правити обома державами.
807 - Невдачею закінчилась дворічна облога міста Патри місцевими слов'янськими племенами за підтримки арабського флоту. Це дало змогу Візантії через два століття поновити контроль над Пелопоннесом.
808 - Данські вікінги під проводом Гудфреда напали і спустошили землю ободритів, які уклали союз з Карлом Великим. Під час цього походу було зруйновано один з найважливіших центрів західнобалтійської торгівлі місто Рерік у гирлі Одеру, звідки ремісники і купці були вивезені до Хедебю на півдні Ютландії.
26 липня 811 - У битві з болгарами, очолюваними ханом Карумом, в Вирбишській ущелині загинув візантійський імператор Никифор. Болгарський хан Крум наказав зробити з черепа Никифора чашу для вина.
11 вересня 813 - Імператор франків Карл I Великий коронував свого сина, Людовика I Благочестивого, своїм співправителем і призначив своїм спадкоємцем.
28 січня 814 - В Аахені у віці 67-и років помер помер Карл Великий з династії Каролінгів, з 768 року франкський король, з 4 грудня 1771 року одноосібний правитель Франкського королівства, з кінця 774 року король лангобардів і з 25 грудня 800 року імператор. В результаті багаточисельних завойовницьких походів створив величезну імперію, котра охоплювала практично всю Західну Європу. У внутрішній політиці Карл заохочував християнизацію, в тому числі і насильницьку, підкорених народів, прагнучи створити єдиний романо-германський християнський простір. По смерті Карла престол успадкував його син Людовик Благочестивий.
822 - Моймир I, який об'єднав під своєю владою слов'янські племена Північного Дунаю, заснував державу Велика Моравія, яка в період свого найбільшого розквіту включало в себе території сучасних Угорщини, Словаччини, Чехії, Сілезії, півдня Польщу та заходу України.

Народились в 792 - 822 роках

795 - 846, Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.).
795 - 29 вересня 855, Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого.
805 - 860, Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.).
810 - 13 лютого 859, Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.).
815 - 6 квітня 885, Мефодій Солунський (Мефодій Моравський), грецький місіонер, архієпископ Моравії; разом з братом Кирилом є творцем слов'янської абетки.
820 - 896, Фотій, церковний і політичний діяч Візантії, константинопольський патріарх (858–867, 878–886 рр.); один з Отців Церкви.
820 - 2 липня 866, Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля Гуго Капета.
820 - 895, Альмош, угорський воєвода, вождь союзу семи угорських племен, які з Причорномор'я перейшли Карпати; батько Арпада.

Померли в 792 - 822 роках

25 грудня 795 - Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами. 1223 роки тому, в 95 років (нар. 700 р.).
29 липня 796 - Оффа, король Мерсії (757-796 рр.). 1222 роки тому, в 39 років (нар. 757 р.).
9 серпня 803 - Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара. 1215 років тому, в 51 рік (нар. 752 р.).
19 травня 804 - Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені. 1214 років тому, в 69 років (нар. 735 р.).
24 березня 809 - Гарун аль-Рашид, п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам в "Казках тисяча і однієї ночі". 1209 років тому, в 46 років (нар. 17 березня 763 р.).
7 січня 810 - Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків. 1208 років тому, в 55 років (нар. 755 р.).
8 липня 810 - Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син Карла Великого. 1208 років тому, в 33 роки (нар. 777 р.).
811 - Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра. 1207 років тому, в 44 роки (нар. 767 р.).
7 січня 814 - Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.). 1204 роки тому, в 59 років (нар. 755 р.).
28 січня 814 - Карл Великий (Карл Капет), франкський король (з 768 р.) з династії Капетингів, імператор Заходу (800-814), умілий військовий керівник і державний реформатор, один з найвизначніших правителів у історії людства. 1204 роки тому, в 72 роки (нар. 2 квітня 742 р.).
820 - Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет. 1198 років тому, в 32 роки (нар. 788 р.).
25 грудня 820 - Лев V (Лев Вірменин), візантійський полководець, імператор (813-820 рр.); походив із знатного вірменського роду Арцруні. 1198 років тому, в 45 років (нар. 775 р.).
Роберт II - перший Стюарт на престолі Шотландії
Сьогодні
Роберт II - перший Стюарт на престолі Шотландії

Головні події 792 - 822 років

keyboard_arrow_left776
838keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх