Хроніка подій 776-796 років

Головна подія 776-796 років

Епоха вікінгів, 8 червня 793

Політичні лідери 776-796 років

• Аббасидський халіфат: Мухаммад аль-Махді (775-785), Муса аль-Хаді (785-786), Гарун аль-Рашид (786-809)
• Болгарське ханство: Телериг (768-777), Кардам (777-803)
• Китайська Тан: Лі Юй (Дай-цзун) (762-779), Лі Ко (Де-цзун) (779-805)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806)
• Кордовський емірат: Абд ар-Рахман I (756-788)
• Королівство лангобардів: Карл Великий (774-781)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814)
• Король Італії: Піпін (781-810)
• Папська держава: Адріан I (772-795), Лев III (795-816)
• Східна Римська імперія: Лев IV Хазар (775-780), Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802)
• Хазарський каганат: Обадія (770-785), Єзекія (785-810)

Всі події 776-796 років

24 квітня 776 • Імператор Лев IV Хозар призначив своїм співправителем 5-річного сина Костянтина. Це спрвокувало заколот його зведених братів, який був швидко придушений, — змовники були осліплені, пострижені у ченці і вислані до Херсонесу.

778 • Армія франків за підтримки бургундців, баварців, бретонців, ломбардців і вестготів на чолі з Карлом Великим розпочала війну проти Аль-Андалузії (нині — Іспанія), але була розбита під Сарагосою

15 серпня 778 • У битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого маркграф Бретонської марки Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».

781 • У Римі папа Адріан I коронував синів Карла Великого: Людовика Благочестивого на престол Аквітанії, а Карломана (який змінив ім'я на Піпін) — на престол Італії.

6 липня 781 • Перша задокументована згадка про виверження вулкану Фудзіяма.

782 • Біля гори Зюнтель на узбережжі ріки Везер війська франків зазнали нищівної поразки від саксів, очолюваних своїх вождем Відукіндом, найбільшої за тридцять років Франко-саксонської війни.

вересень 782 • Війська франків увірвались в землі саксів, спустошуючи узбережжя ріки Везер. За вимогою Карла Великого йому були видані 4500 найактивніших учасників повстання проти насильницького хрещення, котрі за його наказом були обезголовлені.

784 • Розпорядженням еміра Абдаррахмана I у Кордові почалось зведення Великої мечеті, найбільшої на теренах Європи. Нині — це собор Непорочного зачаття Діви Марії.

14 вересня 786 • Правителем Аббасідського халіфату став Гарун Ар-Рашид (Справедливий), правління котрого увійшло в історію мусульман як "золотий вік" — халіфат досягнув економічного й культурного розквіту, Багдадський двір став центром інтелектуального і художнього життя Сходу, а сам халіф став героєм багаточисельних арабських казок, що увійшли до збірника "Тисяча і одна ніч".

787 • У Південній Італії експедиційні сили Візантії були розбиті військами герцога Беневенто, підтриманими франками. Це остаточно зупинило зближення Візантії і Королівства франків і рішенням Ірини Афінської були розірвані заручини її 16-річного сина Костянтина VI і дочки Карла Великого Ротруди.

23 жовтня 787 • У присутності візантійської імператриці Ірини і її сина (і співправителя з 780 року) Костянтина VI закінчився скликаний імператрицею VII Вселенський (II Нікейський) собор, в котрому брали участь два легати папи Адріана I, який підтримав прихильників іконошанування. Собор відновив поклоніння іконам в тій формі, в котрій воно збереглось і понині.

788 • Рятуючись від переслідувань Аббасидів, Ідріс ібн Абдуллах, правнук п'ятого халіфа Омейядів Хасана ібн Алі, підкорив племена берберів на північному заході Африки, де заснував власну державу.

789 • Владу Ідріса I визнали міста Танжер і Тлемсен.

792 • У Регенсбурзі розкрито змову знаті, невдоволеної правлінням Карла Великого, яка планувала вбити короля та двох його синів і поставити на престол Королівства франків його третього сина Піпіна Горбатого. Багато змовників було страчено, а Піпіну страту батько замінив на заслання ченцем у монастир в Прюме, де тойпровів решту свого життя.

8 червня 793 • Вікінги висадились в Англії і спустошили абатство Ліндісфарн на острові Холі-Айленд біля північно-східного берега Англії. Це стало початком їх експансії у Європі, яка завершилась в 1066 році нормандським завоюванням Англії і воцарінням Вільгельма Завойовника на англосаксонському престолі.

794 • У Багдаді розпочато промислове виробництво паперу за технологією, запозиченою у Китаї.

1 червня 794 • Король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам — на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, незважаючи на те, що це йшло всупереч волі папи Адріана I.

18 листопада 794 • Щоб ослабити вплив будійських монастирів на державні справи, японський імператор Комму перевів свою резиденцію з Нари в Хейан (нині — Кіото). Цю дату вважають початком "епохи Хейан" (до 1185 р.), ери розквіту в Японії аристократичної культури.

795 • У Луні (нині — Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.

795 • На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині — Іспанія).

796 • Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.

Народились в 776-796 роках

777 — †8 липня 810 • Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син Карла Великого.

778 — †20 червня 840 • Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син Карла Великого.

14 вересня 786 — †9 серпня 833 • Абдуллах аль-Мамун, сьомий халіф (813-833 рр.) Аббасидського халіфату; покровитель наук.

788 — †820 • Шанкара, індійський мислитель, релігійний реформатор, полеміст, містик і поет.

790 — †28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.).

790 — †852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.).

792 — †29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I.

795 — †846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.).

795 — †29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого.

Померли в 776-796 роках

27 серпня 785 • Мансур аль-Махді I, багдадський халіф (775-785 рр.), третій халіф з династії Аббасидів; син і наступник аль-Мансура. Пом. 1239 років тому у 41 рік (нар. 3 серпня 744 р.).

30 вересня 788 • Абд ар-Рахман I, перший емір Кордови (756-788 рр.); засновник династії кордовських Омейядів, яка правила більшою частиною Іспанії до 1031 року; син останнього омейядського халіфа Марвана II ібн Мухаммада. Пом. 1236 років тому у 57 років (нар. 731 р.).

791 • Ідріс ібн Абдуллах, засновник міста Фес і держави Ідріситів (788), попередника нинішнього Марокко; прапрапраправнук пророка Мухаммеда. Пом. 1233 роки тому у 46 років (нар. 745 р.).

25 грудня 795 • Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами. Пом. 1229 років тому у 95 років (нар. 700 р.).

29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.). Пом. 1228 років тому у 39 років (нар. 757 р.).

Головні події 776-796 років

Епоха вікінгів

8 червня 793