цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 685 - 715 років
29 квітня 711 року десятитисячне мавританське військо під командуванням Таріка ібн Зіяда висадилось поблизу сучасного Гібралтару і розпочало свій завойоницький похід в Європі. Протягом наступного десятиліття були підкорені майже всі Піренеї за виключенням північних районів Галіції, Країни басків та Астурії, і на завойованих в Іберії землях була створена ісламська держава, яка в тій чи іншій формі проіснувала до 1492 року.

Політичні лідери 685 - 715 років

Болгарське ханство: Аспарух (681-701), Тервел (701-721) • Королівство Ломбардія: Лютпранд (712-744) • Королівство вестготів: Ервіг (680-687), Егіка (687-702), Вітіца (693-710), Родерік (710-711), Агіла II (711-714), Ардо (Ардабаст) (714-721) • Королівство франків: Теодоріх III (679-691), Піпін Герістальський (680-714), Хлодвіг IV (691-695), Хільдеберт III Справедливий (695-711), Дагоберт III (711-715), Хільперік II (715-721) • Омейядський халіфат: Марван I (684-685), Абд аль-Малік ібн Марван (685-705), Аль-Валід I (705-715), Сулейман ібн Абд аль-Малік (715-717) • Східна Римська імперія: Костянтин IV (668-685), Юстиніан II (685-695, 705-711), Леонтій (695-698), Тиверій III (698-705), Філіппік Вардан (711-713), Анастасій II (713-715), Феодосій III (715-717).

Головні події 685 - 715 років

Всі події 685 - 715 років

12 квітня 685 - По смерті Марвана I п'ятим правителем Омейядського халіфату став його син Абдул-Малік. За 20 років його правління було придушено три спроби повалення влади в Мецці, Дамаску та Персії, повстання хариджитів в Іраку, замість грецької та перської введено арабську мову як офіційну, яка вперше з'явилась і на карбованих монетах.
689 - У ході війни з Болгарією імператор Юстиніан II здолав їх у Македонії і повернув контроль над містом Салоніки.
691 - У Єрусалимі на Храмовій горі завершено будівництво Купола Скелі, зведеного за наказом халіфа Абд аль-Маліка. Сьогодні це третя (після Кааби і мечеті Пророка в Медіні) за значенням святиня ісламського світу.
692 - Біля Себастополіса відбулась битва між арміями Візантії та держави Омейядів, у якій на боці греків брало участь 30-тисячне військо зі слов'ян, насильно переселених у Кілікію після перемог імператора Юстиніана II над болгарами у Македонії. Перехід 20 000 слов'ян на бік арабів визначила поразку візантійців.
695 - У результаті заколоту, очоленого колишнім командувачем візантійських військ у Анатолії Леонтієм, повалено владу імператора Юстиніана II - з відрізаним носом він був висланий до Херсонеса в Криму.
697 - В Ераклеї обрано першого пожиттєвого правителя шести найбільших острівних міст венетів, які згодом об'єднались у державу навколо найбагатшого міста Венеція. Через п'ять століть вона перетворилась в олігархічно-аристократичну республіку, яка досягла піку своєї могутності, багатства і впливу в епоху Хрестових походів.
698 - В Аврасі (нині Алжир) араби здобули перемогу над державою берберів, яку очолювала цариця-воїн Дакія аль-Кахіна.
704 - Після десятиліття заслання колишній імператор Юстиніан II за підтримки свого тестя хозарського кагана Бузіра (Ібузіра Глявана) відплив з Херсонесу до Болгарії, де, набравши військо з булгар і слов'ян, наступного року розпочав похід на Константинополь.
705 - Арабські війська під проводом Кутайба бін Мусліма захопили Хорасан, багатий регіон у Середній Азії, через який пролягали торгові шляхи між Китаєм і Європою. Призначений намісником, Кутайба приєднав до Омейядського халіфату Бухару і Самарканд, а також території Хорезму в дельті Амудар'ї.
22 лютого 705 - У результаті змови найближчого оточення від влади усунуто імператрицю У Цзетянь і на престолі китайської держави Тан поновлено її сина Чжун-цзуна.
квітень 705 - Колишній імператор Юстиніан II на чолі 15-тисячного булгаро-слов'янського війська захопив Константинополь. У нагороду за допомогу хан Булгарії Тервел отримав область Загоре у північно-східній Фракії, дочку Юстиніана Анастасію за дружину і першим серед іноземних правителів титул цезаря Візантійської імперії.
15 лютого 706 - На іподромі Константинополя під головуванням імператора Юстиніана II відбулась процедура публічного приниження узурпаторів престолу Візантії - проведеним містом у кандалах Леонтію і Тиверію III були відрізані носи і після символічноої постави ноги імператора на їх шиї вони були обезголовлені. Згодом були страчені багато військових командирів, що підтримувати Тиверія, а Константинопольський патрарх Каллінік I, за сприяння якого до влади прийшов узурпатор Леонтій, був засліплений і висланий у Рим, де за наказом Юстиніана його заживо замурували у стіну.
10 серпня 708 - В Японії почалась чеканка перших мідних монет.
5 жовтня 710 - На запрошення візантійського імператора Юстиніана II 88-й папа Римський Костянтин відправився до Константинополя, де протягом року погоджував рішення Трулльського собору 691-92 років, невизнані Римом. Він виявився останнім понтифіком, що відвідав Константинополь протягом наступних 12 століть, доки у 1967 році цього не зробив папа Павло VI.
29 квітня 711 - Десятитисячне мавританське військо під командуванням Таріка ібн Зіяда висадилось поблизу сучасного Гібралтару і розпочало свій завойоницький похід в Європі. Протягом наступного десятиліття були підкорені майже всі Піренеї за виключенням північних районів Галіції, Країни басків та Астурії, і на завойованих в Іберії землях була створена ісламська держава, яка в тій чи іншій формі проіснувала до 1492 року.
19 липня 711 - У битві між вестготами і армією Омейядів при Гвадалете (Кадіс, Іспанія) араби і бербери здобули перемогу, що привело до падіння Королівства вестготів і завоювання арабами майже всього Піренейського півострова.
3 червня 713 - На іподромі у Константинополі групою змовників з числа повсталих офіцерів схоплено і осліплено імператора Філіппіка Вардана. Новим правителем Візантії невдовзі став його секретар Артемій, який правив під іменем Анастасій II. За його розпорядженням змовники, причетні до каліцтва його попередника, були страчені.
714 - Мусульманські війська на чолі з Таріком ібн Зіядом захопили міста Барселона і Нарбона, знать яких погодилась визнати зверхність Омейядського халіфату в обмін на автономію Септиманії.
715 - По смерті короля франків Дагоберта III у Нейстрії йому наслідував Хільперік II.
26 вересня 715 - Під Комп'єном відбулась перша битва Громадянської війни в Державі франків, яка почалась по смерті майордома Піпіна Герістальського, - військо нейстрійців під командуванням майордома Рагенфреда завдало поразки війську австразійців на чолі з майордомом Теодоальдом. Прямо на полі бою Рагенфред був проголошений майордомом Держави франків і згодом був затверджений на цій посаді королем Дагобертом III.

Народились в 685 - 715 роках

686 - 22 жовтня 741, Карл Мартелл, майордом франків (717-741 рр.); дід Карла Великого.
688 - 6 травня 750, Марван II ібн Мухаммад, 14-й арабський халіф (744-750 рр.); останній з династії Омейядів, батько Абд ар-Рахмана I.
699 - 715, Дагоберт III, король франків (711-15 рр.) з династії Меровінгів; син Хільдеберта III Справедливого.
699 - 759, Ван Вей, китайський поет, живописець, каліграф, музикант епохи династії Тан.
700 - 25 грудня 795, Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами.
701 - 4 червня 756, Сьому, 45-й імператор Японії (724-756 рр.).
701 - 759, Лі Бо, китайський поет часів династії Тан; належить до числа найбільш шанованих поетів в історії китайської літератури і вважається одним з найбільших світових поетів.
710 - 17 серпня 754, Карломан, майордом Австразії (717-41 рр.) з династії Піпінів (Каролінгів); син Карла Мартела.
712 - 770, Ду Фу, китайський поет епохи династії Тан.
712 - 6 жовтня 775, Абу Джафар аль-Мансур, один з найбільших правителів Арабського халіфату (754-775 рр.); засновник і будівничий найбільшого міста середньовічного світу - Багдада.
714 - 26 квітня 757, Стефан II, 92-й папа Римський (752-757 рр.); перший номінально суверенний правитель Папської держави.
714 - 24 вересня 768, Піпін III (Піпін Короткий), король франків (751-758 рр.), перший з династії Каролінгів; син Карла Мартела, батько Карла Великого.

Померли в 685 - 715 роках

квітень 685 - Марван I, 4-й халіф Омейядського халіфату; засновник династії Марванідів, що правили до 750 року. 1333 роки тому, в 62 роки (нар. 623 р.).
20 травня 685 - Егфріт, король Нортумбрії (670-685 рр.) з династії Ідінгів. 1333 роки тому, в 40 років (нар. 645 р.).
14 вересня 685 - Костянтин IV, імператор Візантії (668-85 рр.) з династії Іракліїв. 1333 роки тому, в 33 роки (нар. 652 р.).
686 - Абдаллах ібн Аббас, теоретик мусульманського права, засновник династії Аббасидів; двоюрідний брат пророка Мухаммеда. 1332 роки тому, в 67 років (нар. 619 р.).
691 - Теодоріх III, король Нейстрії, Бургундії і Австразії, король Держави франків (679-91 рр.) з династії Меровінгів. 1327 років тому, в 37 років (нар. 654 р.).
700 - Аспарух, хан болгарських тюрків з династії Дуло, засновник першої Болгарської держави на Дунаї; син хана Кубрата. 1318 років тому, в 60 років (нар. 640 р.).
8 жовтня 705 - Абд аль-Малік (Абдул-Малік ібн Мерван), 5-й халіф Омейядського халіфату. 1313 років тому, в 59 років (нар. 646 р.).
11 грудня 711 - Юстиніан II (Юстиніан Рінотмет), імператор Візантії (685-695, 705-711 рр.); останній представник Іраклійської династії. 1307 років тому, в 42 роки (нар. 669 р.).
16 грудня 714 - Піпін Герістальський, мажордом Австразії (680-714 рр.). 1304 роки тому, в 79 років (нар. 635 р.).
715 - Дагоберт III, король франків (711-15 рр.) з династії Меровінгів; син Хільдеберта III Справедливого. 1303 роки тому, в 16 років (нар. 699 р.).
715 - Валід I (аль-Валід ібн Абд аль-Малік), 6-й халіф Омейядського халіфату (705-715 рр.); старший син Абд аль-Маліка. 1303 роки тому, в 47 років (нар. 668 р.).
9 квітня 715 - Костянтин, 88-й папа Римський (708-715 рр.). 1303 роки тому, в 51 рік (нар. 664 р.).
Правила життя Махатми Ганді
Правила життя
Правила життя Махатми Ганді

Головні події 685 - 715 років

keyboard_arrow_left669
731keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх