Хроніка подій 524-544 років

Головні події 524-544 років

Політичні лідери 524-544 років

• Королівство вандалів і аланів: Гільдерік (523-530), Гелімер (530-534)
• Королівство вестготів: Амаларіх (511-531), Теудіс (531-548)
• Королівство остготів: Теодоріх Великий (470-526), Амаларіх (526-534), Вітігес (534-540), Тотіла (540-552)
• Персія Сасанідів: Кавад I (498-531), Хосров I Ануширван (531-579)
• Східна Римська імперія: Юстин I (518-527), Юстиніан Великий (527-565), Велізарій (535-565)

Всі події 524-544 років

25 червня 524 • У битві поблизу Везеронс-Кюртен (сучасний департамент Ізер, Франція) відбулась битва між Бургундією і спадкоємцями французького короля Хлодвіга І, в якій армія бургундців короля Сигізмунда отримала переконливу перемогу над об'єднаними військами франкських королів Хлодоміра, Хільдеберта I, Теодоріха I і Хлотаря I. Зазнавши значних втрат, франки були змушені залишити територію Королівства бургундів, яке, таким чином, зуміло відстояти свою незалежність.

525 • Флот Калеба, царя Аксуму, переправившись через Червоне море, захопив Ємен.

525 • За дорученням папи римського Іоанна I римський абат Діонісій Малий розробив нову систему літочислення. Відмовившись від тодішнього літочислення, розпочатого від першого року правління жорстокого гонителя християн римського імператора Діоклетіана, він запропонував нову систему рахунки років. При цьому Діонісій Малий виходив з того, що Ісусу, коли він починав свою проповідницьку діяльність, було близько 30 років (по Євангелію від Луки) та що розіп'ятий він був у переддень іудейської пасхи при імператорі Тиберії. Використовуючи існуючу методику розрахунку дат Пасхи (з урахуванням сонячного і місячного календарів), Діонісій Малий встановив, що Воскресіння Ісуса Христа припадає на 25 березня 31 року від його різдва. Нове літочислення, введене Діонісієм Малим, широко поширилося в країнах Західної Європи, і разом з його великодніми таблицями використовувалося в Середньовіччі католицькою церквою.

18 травня 526 • У тюрмі Равенни помер 53-й папа римський Іван I, ув'язнений три роки перед тим Теодоріхом Великим, незадоволеним його невдалими переговорами з імператором Юстином I щодо відміни декрету про обов'язкову відмову християн від аріанської єресі. Через три тижні його наступником став черговий ставленик Теодоріха Фелікс IV.

19 травня 526 • Антіохію і північ Сирії вразив землетрус силою 7 балів за шкалою Ріхтера, який призвів до значних руйнувань і пожеж та загибелі близько 250 тисяч чоловік.

30 серпня 526 • У Равенні від дизентерії помер Теодоріх Великий, король остготів із роду Амалів. Згідно із його заповітом правити Італією стала його дочка Амаласунта, регент її 10-річного брата Аталаріха.

527 • Здобувши перемогу над бритами в битві в усті Темзи, вождь саксів Есквін став засновником королівства Ессекс, яке займало територію між сучасними містами Лондон і Сент-Олбанс.

1 серпня 527 • По смерті в Константинополі імператора Східної римської імперії Юстина I почалось самостійне правління його племінника Юстиніана. Його головною задачею стало відновлення єдності Римської імперії, західна частина якої була під владою варварів-германців. У 534 році армії Юстиніана відвоювали у вандалів Карфаген, Корсіку і Сардинію, у вестготів Південну Іспанію, в остготів Італію та Сицілію. На сході Юстиніан вів успішні війни з Сасанидським Іраном, на півночі — зі слов'янами.

13 лютого 528 • За наказом імператора Юстиніана створено комісію для кодифікації римських нормативних актів. Результатом її роботи стало «Зведення цивільного права», більш відоме як «Кодекс Юстиніана» (хоча це лише його частина), опубліковане в 534 році.

529 • За наказом імператора Юстиніана за її нехристиянську сутність в Афінах закрито Академію Платона, засновану близько 387 року до н. е. Багато її викладачів залишили імперію і переїхали до Сирії та Персії.

531 • У битві на ріці Унструт війська франкського короля Хлотаря I здобули перемогу на тюрінгами і стратили їх останнього незалежного правителя Герменефреда.

13 вересня 531 • На престол Ірану зійшов Хосров I Ануширван, за правління якого Держава Сасанідів досягла піку свого розвитку і могутності.

11 січня 532 • Під час змагання колісниць на імподромі Константинополя почались сутички між болільниками, які переросли у найбільший в історії Візантії бунт. В результаті багатоденних вуличних боїв і пожеж, що охопили місто, Константинополь зазнав великих руйнувань, і в ході придушення повстання проти імператора Юстиніана I було вбито понад 35 тисяч чоловік.

23 лютого 532 • За наказом візантійськогоі мператора Юстиніана у Константинополі розпочато будівництво базиліки Святої Софії. В якості архітекторів були запрошені Ісидор Мілетський і Анфемій Траллський

вересень 532 • Візантійська імперія і Держава Сасанідів підписали «Вічний мир», що завершив шестилітню Іберійську війну, — Східне Закаказзя і далі залишилось у складі Персії, а зайняті нею візантійські території були повернуті Візантії в обмін на виплату данини.

13 вересня 533 • Битвою під Карфагеном візантійці почали війну проти Королівства вандалів і аланів. Перемога Велізарія над королем Гелімером визначила хід подальших подій і завоювання Північної Африки імператором Юстиніаном.

534 • Після вбивства Годомара закінчилась десятилітня війна франків проти Королівства Бургундія.

534 • Король Теудіс оголосив Толедо столицею Королівства вестготів, яке котролювало практично весь Іберійський півострів.

9 грудня 536 • В ході Готської війни візантійські війська під командуванням Велізарія захопили Рим, де почали підготовку до облоги, яка тривала до 12 березня 538 року, закінчившись безуспішно для короля остготів Вітігеса.

537 • Якщо вірити найдавнішому валійському літопису «Аннали Камбрії», то у битві біля Каммлана загинув легендарний англійський король Артур.

2 березня 537 • У ході Готської вйни армія короля Вітігеса розпочала облогу контрольованого Візантією Риму, яка безуспішно тривала рік і 9 днів. Невдача остготів дала змогу візантійцям до кінця 539 захопити більшу частину Італії на південь від ріки По.

27 грудня 537 • У Константинополі, столиці Візантійської імперії, освячено відбудований після пожежі 532 року храм святої Софії, який протягом тисячоліття був головним храмом православного світу. Висота Софійського собору — 55 метрів, діаметр бані — 31 метр. Понад тисячу років Софійський собор у Константинополі залишався найбільшим храмом у християнському світі — до будівництва Собору Святого Петра в Римі. 1985 року храм занесений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та називається «восьмим чудом світу».

539 • Після кількох місяців облоги готи і бургундці захопили охоплений голодом Медіоланум (нині — Мілан). Було взято в полон візанійський гарнізон з близько тисячі чоловік, кілька десятків тисяч жителів убито, а саме місто — зруйновано.

541 • В єгипетському порту Пелусія почався спалах бубонної чуми, яка поширилась на Олександрію, а наступного року досягла Константинополя, де померло щонайменше 230 тисяч чоловік. Це стало початком 200-річної пандемії, яка спустошила Європу, Близький Схід та Північну Африку.

Народились в 524-544 роках

525 — †21 квітня 586 • Леовігільд, король вестготів (568-586 рр.), правитель Іспанії, Септиманії і Галіції.

бл. 526 — †28 червня 572 • Альбоін, вождь германців, засновник і перший правитель Королівства лангобардів у Італії (566 р.).

13 листопада 534 — †26 травня 604 • Августин Кентерберійський, бенедиктинський чернець, засновник єпархії у Кентербері, хреститель Англії (597).

30 листопада 538 — †17 листопада 594 • Григорій Турський, франкський єпископ, письменник (Історія франків).

539 — †27 листопада 602 • Маврикій, візантійський імператор (582—602 рр.) з династії Юстиніанів.

540 — †12 березня 604 • Григорій I Великий (Григорій Діолог), 64-й папа Римський (590-604 рр.), християнський теолог, завдяки зусиллям якого було закладено основи створення і процвітання папської держави, здійснено христианізацію Англії (597 р.).

21 липня 541 — †13 серпня 604 • Вень-ді, китайський імператор, засновник династії Суй.

543 — †613 • Брунгільда, дружина короля Австразії Cігіберта I з династії Меровінгів, регентка при своєму синові Хільдеберті II, онукові Теодеберті II та правнукові Сігеберті II.

Померли в 524-544 роках

524 • Аніцій Боецій, італійський філософ-неоплатонік («Розрада від філософії»), математик («Основи арифметики»), теоретик музики («Про музику»), християнський теолог. Пом. 1500 років тому десь у 47 років (нар. бл. 477 р.).

21 червня 524 • Хлодомир, король франків (511-524 рр.) з династії Меровінгів; син Хлодвіга І. Пом. 1500 років тому у 29 років (нар. 495 р.).

525 • Цзу Генчжі, китайський астроном, математик (обчислив об'єм кулі) і політичний діяч. Пом. 1499 років тому у 45 років (нар. 480 р.).

30 серпня 526 • Теодоріх Великий, король частини остготів (з 470 р.), правитель Остготського королівства (493-526 рр.) з роду Амалів; син короля Теодеміра. Пом. 1498 років тому десь у 75 років (нар. бл. 451 р.).

1 серпня 527 • Юстин I, імператор Візантії (518-527 рр.), перший імператор династії Юстиніанів. Пом. 1497 років тому у 77 років (нар. 450 р.).

534 • Кердік, переможець бриттів, перший король Вессекса (519-534 рр.), засновник Вессекської династії. Пом. 1490 років тому у 67 років (нар. 467 р.).

2 жовтня 534 • Аталаріх, король остготів (526-534 рр.) в Італії; внук Теодоріха і його правоспадкоємець на престолі. Пом. 1490 років тому у 18 років (нар. 516 р.).

після 534 • Марцеллін Коміт, візантійський історик («Хроніка»). Пом. бл. 1490 років тому.

536 • Тао Хунцин, китайський вчений епохи Шести династій; даоський патріарх і святий. Пом. 1488 років тому у 80 років (нар. 456 р.).


ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН

Головні події 524-544 років

Помер Теодоріх Великий

30 серпня 526

Повстання «Ніка»

11 січня 532

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН