цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1932 року
18 листопада 1932 року вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», згідно з якою за невиконання планів хлібозаготівель сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м'яса, і Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп».

Головні події 1932 року


Всі події 1932 року

4 січня - Британським властями в Індії оголошено поза законом партію Індійський національний конгрес і заарештовано її лідера Мохандаса Ганді.
21 січня - СРСР і Фінляндія підписали договір про ненапад і мирне розв'язання конфліктів.
4 лютого - У місті Лейк-Плесід губернатор штату Нью-Йорк Франклін Делано Рузвельт оголосив про відкриття III зимових Олімпійських ігор, перших у США змаганнях подібного рангу.
18 лютого - Після завершення завоювання Манчжурії Японія проголосила її незалежність від Китаю. Главою маріонеткової держави Манчжоу-Го став колишній китайський імператор Генрі Пу І, котрий став правити під іменем К'анг Те. Незважаючи на активний збройний натиск комуністичного Китаю, держава проіснувала до 1945 року.
27 лютого - Англійським фізиком Джеймсом Чедвіком відкрито нейтрон - елементарну частинку, яка не має електричного заряду. За це відкриття у 1935 році Чедвік отримав Нобелівську премію.
1 березня - В штаті Нью-Джерсі (США) викрадено дворічного сина знаменитого американського льотчика Чарльза Ліндберга. Викрадач(і) вимагали викуп у розмірі 50 тисяч доларів. Незважаючи на передачу їм необхідної суми, хлопчик був убитий (тіло знайдене 12 травня). Через два з половиною роки за скоєння цього злочину було заарештовано, засуджено і у 1936 році страчено німецького імігранта Бруно Ріхарда Гауптмана, котрий до останнього дня заперечував свою провину.
9 березня - На півночі Китаю створено маріонеткову державу Манчжоу-Го на чолі з прояпонським правителем Генрі Пу І. Через два роки під іменем К'янг Те він став імператором Манчьжурії і, незважаючи на активну партизанську війну проти його режиму, правив країною до 945 року, коли був захоплений у полон радянськими військами.
19 березня - У Сіднеї через затоку Порт-Джексон відкрито міст Харбор-Брідж. Маючи довжину 1149 метри (503 метри складала довжина головного прольоту), міст став найбільшим серед аркових мостів свого часу. Сьогодні він, поряд із Сіднейським оперним театром, є однією з найвизначніших пам'яток Сіднея.
20 березня - Німецький дирижабль "Граф Цеппелін" здійснив свій перший регулярний політ до Південної Америки.
4 квітня - Після 5 років досліджень, професор Чарльз Кінг з університету міста Пітсбург виділив вітамін C.
10 квітня - Пауля фон Гінденбурга знову обрано президентом Німеччини - він набрав 53% голосів (19 мільйонів) проти 37%, відданих за Адольфа Гітлера. У січні наступного року Гінденбург призначив лідера партії націонал-соціалістів Гітлера рейхсканцлером.
23 квітня - ЦК ВКП(б) прийняв постанову про об'єднання всіх письменників, що "стояли на платформі радянської влади", в Союз письменників СРСР. Перший Всесоюзний з'їзд радянських письменників, що розпочався 17 серпня 1934 року, проголосив основним методом радянської літератури соціалістичний реалізм.
2 травня - На Ленінградській копіювальній фабриці "Союзкино" завершено випробування першої радянської плівки Шосткінського заводу (Сумська область).
4 травня - Аль Капоне, ворог американського народу номер 1, засуджений Федеральним судом на 11 років за порушення податкового законодавства.
17 травня - Американський конгрес затвердив зміну назви «Порто-Ріко» на «Пуерто-Ріко».
21 травня - Рівно через 5 років після легендарного польоту Чарльза Ліндберга 34-літня американка Амелія Ерхарт приземлилась в ірландському місті Лондондеррі і стала першою жінкою в світі, яка здійснили одиночний трансатлантичний переліт. Вилетівши напередодні з Ньюфаундленда до Парижу, вона із-за складних погодних умов не змогла долетіти до мети, однак політ тривалістю 14 годин 56 хвилин приніс їй світове визнання. Вона була нагороджена американським Хрестом льотних заслуг і стала членом французького Ордену Почесного легіону.
6 червня - Ліворадикальна військова хунта, яка повалила владу президента Хуана Естебана Монтеро, проголосила створення Соціалістичної республіки Чилі на чолі з генералом Мармадуке Грове Вальєхо. Цього ж дня була опублікована програма соціалістичної революції - націоналізація стратегічних підприємств і банків, конфіскація земель і роздача їх селянству, обмеження діяльності іноземних монополій, амністія політв'язнів. Соціалістична республіка Чилі проіснувала до 18 липня, коли була повалена військовими при підтримці Великобританії і США.
18 червня - У Женеві відбулась перша міжднародна конференція національних баскетбольних асоціацій Аргентини, Чехословаччини, Греції, Італії, Латвії, Португалії, Румунії та Швейцарії, на котрій прийнято рішення про створення Міжнародної федерації баскетболу (ФІБА).
18 червня - Після 12 днів припинила своє існування Соціалістична республіка Чилі, проголошена ліворадикальною воєнною хунтою на чолі з генералом Мармадуке Грове.
24 червня - Групою цивільних і військових осіб в Таїланді (Сіамі) здійснено Сіамську революцію, яка привела до безкровної зміни державного ладу з абсолютної до конституційної монархії і прийняття першої в історії країні конституції.
2 липня - Українським урядом ухвалено рішення про створення Донецької області з центром у місті Артемівськ.
16 липня - Адміністративний центр Донецької області перенесено з Артемівська в Сталіно (нині - Донецьк).
30 липня - Незважаючи на розпал Великої депресії, в Лос-Анжелесі почались X Олімпійські ігри, що зібрали 1332 атлетів із 37 країн. Президент США Герберт Гувер став першим главою держави, який не відвідав Олімпіаду, що відбувалася в його країні.
31 липня - На виборах в Рейхстаг нацистська партія Адольфа Гітлера отримала відносну більшість - 37% голосів (другими були соціалісти - 22%).
6 серпня - У Венеції пройшов перший кінофестиваль, організований за ініціативи Беніто Муссоліні як кінематографічна частина Венеційського бієнале, виставки сучасного мистецтва, що вже існувала кілька років. Першим фільмом, який показали на Венціанському фестивалі, була екранізація оповідання Роберта Люіса Стівенсона «Доктор Джекіл і містер Гайд» американця Рубена Мамуляна.
7 серпня - Прийнято Постанову ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», який передбачав за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна». До літа 1933 року за цим законом було засуджено 150 000 осіб, включаючи дітей, які намагалися знайти на колгоспних полях хоч якусь їжу (звідки зявилась публіцистична назва цієї постанови "закон про три колоски").
9 вересня - Республіканський уряд Іспанії прийняв закон про автономний статус Каталонії, за яким в листопаді було обрано каталонський парламент, зформовано уряд. Після поразки республіканців у громадянській війні автономія була фактично ліквідована і її вдалось поновити лише в 1977 році після смерті диктатора Франко.
16 вересня - Перебуваючи у в'язниці поблизу Бомбея, Мохандас Ганді почав голодування на знак протесту рішення британського уряду підтримати нову індійську конституцію, за якою виборча система Індії зберігала поділ на касти. Протест Ганді закінчився за 6 днів, коли з конституції були вилучені гарантії для касти «недоторканних» протягом 70 років бути представленими у парламенті.
18 вересня - Після уточнення кордонів з Трансіорданією та Іраком Абдель Азіз Ібн Сауд, король Неджда, котрий під час Першої Світової війни при допомозі англійців вигнав турок з Аравії, а в 1924-25 роках - завоював священне місто Мекка і королівство Хіджаз, змінив назву своєї країни на Королівство Саудівська Аравія.
3 жовтня - По закінчені терміну дії британського мандату на управління Месопотамією, наданого Великій Британії Лігою Націй, Ірак став незалежною державою.
10 жовтня - У Запоріжжі введено в дію першу чергу Дніпровської гідроелектростанції (Дніпрогес), будівництво якої тривало п'ять років.
8 листопада - Набравши 57% голосів, губернатор штату Нью-Йорк демократ Франклін Делано Рузвельт переміг на виборах республіканця Герберта Гувера і став 32-м президентом США.
18 листопада - Вийшла Постанова ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», згідно з якою за невиконання планів хлібозаготівель сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м'яса, і Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп». Через два дні вийшло рішення Раднаркому УРСР, згідно з яким натуральні штрафи дозволялося застосовувати також щодо колгоспів. Спланована конфіскація урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом: Голодомор в Україні забрав життя 3 мільйонів 941 тисяча осіб.
15 грудня - ЦК Компартії України затвердив перелік 82 районів України, куди припинялось надходження промислових і продовольчих товарів за зрив планів хлібозаготівлі.
27 грудня - В розпал Великої депресії в Нью-Йорку відкрився найбільший у світі театр мистецтв "Рейдіо-Сіті Мьюзик-холл", розрахований на 5945 місць. З тих пір його відвідало більше 300 мільйонів глядачів, що побували на прем'єрних показах фільмів, спектаклях, концертах і спеціальних урочистостях.
Народилися 1932 року
5 січня - 20 вересня 1999, Раїса Максимівна (Титоренко) Горбачова, дружина Михайла Горбачова, першого і останнього президента Радянського Союзу (1990-91 рр.).
5 січня - 19 лютого 2016, Умберто Еко, італійський письменник, філософ, лінгвіст.
6 лютого - 21 жовтня 1984, Франсуа Трюффо, французький кінорежисер ("451 по Фаренгейту", "Сусідка", "Наречені носять чорне"), один з основоположників французької нової хвилі.
8 лютого - Джон Вільямс, американський композитор, п'ятиразовий лауреат премії «Оскар» (за музику до фільмів «Скрипаль на даху», «Щелепи», «Зоряні війни. Епізод IV. Нова надія», «Іншопланетянин», «Список Шиндлера»).
18 лютого - Мілош Форман, американський кінорежисер чеського походження, лауреат премії «Оскар» ("Пролітаючи над гніздом зозулі" [1975], "Амадеус" [1984]; "Волосся", "Народ проти Ларрі Флінта").
24 лютого - Мішель Легран, французький композитор (мюзикл "Шербурзькі парасольки").
26 лютого - 12 вересня 2003, Джонні Кеш, американський співак і композитор («Nine Inch Nails»), один із найвпливовіших музикантів ХХ століття.
27 лютого - 23 березня 2011, Елізабет Тейлор, американська актриса англійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Баттерфілд, 8" [1960], "Хто боїться Вірджинію Вульф?" [1966]; "Кішка на розжареному даху", "Клеопатра", "Дзеркало тріснуло", "Старі шкапи").
28 лютого - 8 грудня 2002, Юрій Йосипович Богатиков, український співак (баритон).
15 березня - Єжи Гофман, польський режисер, сценарист ("Пан Володиєвський", "Потоп", "Знахар", "Вогнем і мечем").
15 березня - Алан (Лаверн) Бін, американський астронавт; учасник другого приземлення на Місяць, четверта людина, що ступила на поверхню Місяця (19.11.1969), командир першої американської космічної станції (Skylab 3, 1973 р.).
18 березня - 27 січня 2009, Джон Апдайк, американський письменник ("Ферма", "Іствудські відьми", "Кролику, біжи"), поет, дворазовий лауреат Пулітцеровської премії.
4 квітня - 29 грудня 1986, Андрій Арсенієвич Тарковський, російський кінорежисер ("Соляріс", "Сталкер", "Андрій Рубльов").
4 квітня - 12 вересня 1992, Ентоні Перкінс, актор (Психо, Гріхи Доріана Грея, Убивство в Східному експресі).
10 квітня - Омар Шаріф (Мішель Шальхуб), єгипетський актор («Лоуренс Аравійський», "Ченгізхан", "Доктор Живаго", "Золото Маккени", "Смерний гріх", "Анастасія", "Злочин і кара", "За межами справедливості").
11 квітня - Джоел Грей (Кац), американський актор, лауреат премії «Оскар» (Кабаре [1972]), співак, танцівник.
27 квітня - Анук Аме (Франсуаза Соря Дрейфус), французька актриса ("Лола", "Солодке життя", "Чоловік та жінка").
6 травня - 8 вересня 2012, Олександр Борисович Білявський, російський кіноактор ("Іду на грозу", "Липневий дощ", "Місце зустрічі змінити не можна", "Іронія долі або з легким паром", "Паризький антиквар").
8 травня - 30 грудня 1970, (Чарльз) Сонні Лістон, американський боксер-професіонал, чемпіон світу у важкій вазі (1962-63 рр.).
11 травня - Валентино Гаравані, італійський художник-модельєр.
19 травня - 7 жовтня 1994, Майя Григорівна Булгакова, російська актриса українського походження ("Хоровод", "Американський дідусь", "Похорони Сталіна", "Право кохати", "Лісова пісня - Мавка", "З тобою і без тебе", "Крила").
6 червня - Дейвід Скотт, американський астронавт ("Джеміні-8", "Аполлон-9", "Аполлон-15"), перша людина, що проїхала по Місяцю на механічному пристрої ("Lunar Rover", 1971 р.).
20 червня - 20 серпня 1994, Роберт Іванович Рождественський, російський поет (210 кроків, Лист у тридцяте століття).
24 червня - 23 березня 2001, Девід Мактаггарт, канадський громадський діяч, засновник організації "Грінпіс".
7 липня - 11 вересня 2007, Джо (Йозеф) Завінул, австрійський джазовий піаніст, композитор (Weather Report, Zawinul Syndicate).
2 серпня - 14 грудня 2013, Пітер О'Тул, англійський актор ("Остання завіса", "Король Ральф", "Останній імператор", "Лоуренс Аравійський", "Калігула", "Казино "Ройял", "Як украсти мільйон").
18 серпня - Люк Монтаньє, французький вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 2008 року за відкриття вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).
20 серпня - 6 липня 2009, Василь Павлович Аксьонов, російський письменник (Острів Крим, Опік).
23 серпня - Давид Янович Черкаський, український кінорежисер-мультиплікатор (Пригоди капітана Врунгеля).
22 вересня - 26 червня 2010, Альгірдас Бразаускас, глава компартії Литви (1988-91 рр.), президент Литви (1993-98 рр.).
25 вересня - 29 липня 1999, Анатолій Борисович Солов'яненко, український оперний співак.
26 вересня - Володимир Миколайович Войнович, російський письменник (Москва 2042, Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна).
12 жовтня - Юічіро Міура, японський альпініст; першим спустився з Евереста на лижах (1970), найстаріша людина, яка піднялась на Еверест (80 років 222 дні, 2013).
18 жовтня - Вітаутас Ландсбергіс, литовський політик і ромадський діяч, голова Сейму Литовської Республіки.
30 жовтня - 24 листопада 1995, Луї Малль, французький кінорежисер і продюсер (Чудова дитина, Атлантік-сіті, Віва, Марія! Прощавайте, діти).
10 листопада - Рой Шнайдер, американський актор (Дика справедливість, Все це джаз, Морський вовк, Техас 46, Срібний вовк, Миротворець, Людина дощу, Французький зв'язковий).
29 листопада - Жак (Рене) Ширак, французький політик, мер Парижа (1977-86 рр.), прем'єр-міністр Франції (1974-76, 1986-88 рр.), президент Франції (з 1995 р.).
5 грудня - Літл Річард (Річард Вейн Пеннімен), американський рок-музикант, один із основоположників рок-н-ролу (Good Golly Miss Molly, Tutti Frutti, Slippin’ and Slidin’, Long Tall Sally, Rip It Up, Ready Teddy, The Girl Can’t Help It, Lucille, Keep a Knockin’).
7 грудня - Еллен Берстин (Една Рей Гілхулі), американська актриса, лауреат премії «Оскар» ("Аліса тут більше не живе" [1974]; "Колір вечора", "Коли чоловік любить жінку", "В цей же час наступного року", "Екзорсист").
Померли 1932 року
10 лютого - (Річард Горацій) Едгар Воллес, англійський письменник ("Втрачений мільйон", "Месник"), драматург, кіносценарист ("Кінг Конг"), автор 175 книг, 15 п'єс, основоположник нового літературного жанру "триллер". 84 роки тому, в 57 років (нар. 1 квітня 1875 р.).
3 березня - Альфьєрі Мазераті, італійський автомобільний інженер (Maserati). 84 роки тому, в 45 років (нар. 23 вересня 1887 р.).
7 березня - Арістид Бріан, французький політичний і державний діяч, 11 разів займав пост прем'єр-міністра (1909-31 рр.), лауреат Нобелівської премії миру (1926). 84 роки тому, в 70 років (нар. 28 березня 1862 р.).
14 березня - Джордж Істмен, винахідник і виробник фотокамери "Кодак", засновник однойменної компанії. 84 роки тому, в 78 років (нар. 12 липня 1854 р.).
4 квітня - Вільгельм Оствальд, німецький фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1909). 84 роки тому, в 79 років (нар. 2 вересня 1853 р.).
8 липня - Олександр Грін (Олександр Степанович Гриневський), російський письменник (Червоні вітрила). 84 роки тому, в 52 роки (нар. 23 серпня 1880 р.).
9 липня - Кінг Кемп Жиллетт, американський винахідник і виробник безпечних бритв і лез. 84 роки тому, в 77 років (нар. 5 січня 1855 р.).
11 серпня - Степан Васильович Васильченко, український письменник ("Мужицька арихметика", "Окопний щоденник, "Чарівниця", "Минають дні", "В бур'янах"). 84 роки тому, в 53 роки (нар. 8 січня 1879 р.).
11 серпня - Максиміліан Олександрович Волошин (Кирієнко-Волошин), російський поет і художник українського походження. 84 роки тому, в 55 років (нар. 28 травня 1877 р.).
3 вересня - Павлик Морозов (Павло Трофимович Морозов), російський піонер, несвідома зрада котрого власного батька і смерть від руки діда десятиліттями ставилась радянськими комуністами за взірець для наслідування, а насправді виявилась трагедією дитини, що стала жертвою жорстокого часу і обставин. 84 роки тому, в 14 років (нар. 14 листопада 1918 р.).
16 вересня - Рональд Росс, шотландський біолог; встановив роль комарів роду Anopheles у розповсюдженні малярії, що дало можливість знайти способи боротьби з цим захворюванням; лауреат Нобелівської премії (1902). 84 роки тому, в 75 років (нар. 13 травня 1857 р.).
Правила життя Дональда Трампа
Правила життя
Правила життя Дональда Трампа

Головні події 1932 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх