Головні події 1897 року

• Відкриття електрона, 30 квітня
• Створення аспірину, 10 серпня

Політичні лідери 1897 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Великобританія: Роберт Гаскойн-Сесіл (1895-1902), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Отто I (1886-1913)
• Королівство Португалія: Карлуш I Дипломат (1889-1908)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм II (1888-1918), Хлодвіг Гогенлое (1894-1900)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Микола II (1894-1917)
• США: Гровер Клівленд (1893-97), Вільям Мак-Кінлі (1897-1901)
• Французька республіка: Фелікс Фор (1895-99)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1897 року

9 лютого • У Росії пройшов перший, одноденний, перепис населення — у країні на той час проживало 128,2 мільйонів чоловік.

30 квітня • Професор Кембриджського університету Джозеф Томсон зробив доповідь у Лондонському королівському товаристві, якою повідомив про результати електро-магнітних досліджень свічення катодних трубок, які дозволили встановити існування легкої субатомної частинки з негативним зарядом, згодом названої «електроном». Це відкриття революційно змінило уявлення про будову матеріального світу, і у 1907 році Томсон був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

26 травня • У британському видавництві Archibald Constable and Company вийшов друком роман «Дракула» ірландського письменника Брема Стокера, над яким він працював близько шести років. Роман про вампіра-аристократа, ім'я якого було запозичене у реального політичного діяча Трансільванії XV століття, мав винятковий вплив на популяризацію міфу про вампірів в культурі XX століття.

2 червня • Як відповідь на численні чутки про смерть американського гумориста Марка Твена, "The New York Journal" процитував телеграму письменника, надіслану з Лондона: "Чутки про мою смерть значно перебільшені".

3 червня • У Чернівцях (Північна Буковина) відбулась пробна поїздка трамваю по лінії, що з'єднала міст через ріку Прут із залізничним вокзалом і центром міста. Для публіки трамвайне сполучення запрацювало 18 липня і було закрите 20 березня 1967 року. Чернівці стали третім українським містом (після Львова і Києва), де було запущено трамвайне електричне сполучення.

12 червня • Швейцарець Карл Елзенер, виробник хірургічного обладнання, отримав патент на армійський ніж, який суміщав викрутку, шило, відкривачку для консервів і складаний ніж з двома лезами. Сьогодні, після багатьох удосконалень, він відомий як Швейцарський армійський ніж.

2 липня • Італійський радіотехнік Джульємо Марконі отримав патент на радіопередавальний пристрій.

10 серпня • Фелікс Гоффманн, співробіник дослідницької лабораторії фірми «Bayer AG», вперше отримав ацетилсаліцилову кислоту у формі, придатній для медичного застосування. «Bayer AG» зареєструвала нові ліки під торговою маркою аспірин.

20 серпня • Індійський лікар шотландського походження Рональд Росс експериментально довів, що малярія передається шляхом комариних укусів. У 1902 Россу була присуджена Нобелівська премія з фізіології і медицини «за роботу з малярії, в якій він показав, як збудник потрапляє в організм, і тим самим заклав основу для подальших успішних досліджень у цій області і розробки методів боротьби з малярією».

29 серпня • На I Всесвітньому сіоністському конгресі, котрий проходив у швейцарському місті Базель з 29 по 31 серпня за ініціативою Теодора Герцля, було створено Всесвітню сіоністську організацію, офіційною емблемою котрої стала зірка Давида. Прийнята на когресі «Базельська програма» ставила за мету створити в Палестині для єврейскього народу батьківщину, яка була б визнана міжнародним правом.

10 вересня • 25-річний лондонський таксист Джордж Сміт став першою людиною, коли-небудь заарештованою за керування автомобілем, — не справившись з управлінням, він врізався в будівлю. Сміт визнав себе винним і був оштрафований на 25 шилінгів.

29 вересня • В Буенос-Айресі в театрі "Олімпо" відбулась прем'єра спектаклю "Креольський суд", в котрому вперше на сцені виконано танець, що сьогодні відомий в усьому світі як "танго". 30 вересня 2009 року танго оголошений об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

14 листопада • Німецька ескадра захопила бухту Цзяочжоу і змусила Китай здати Німеччині півострів Шаньдун в оренду терміном на 99 років, що було оформлено відповідним договором у березні наступного року.

Народились 1897 року

6 січня — †14 березня 1946 • Ференц Салаши, мадярський політичний і державний діяч, прем'єр-міністр Угорщини (1944-45 рр.).

6 січня — †8 січня 1965 • Володимир Миколайович Сосюра, український письменник, поет, автор понад 40 збірок поезій.

14 січня — †30 серпня 1937 • Панас Петрович Любченко, український радянський партійний та державний діяч; голова РНК УРСР (1934-37 рр.).

28 січня — †12 квітня 1986 • Валентин Петрович Катаєв, російський письменник ("Син полку"); брат письменника Євгена Петрова.

лютий

4 лютого — †5 травня 1977 • Людвіг Ерхард, німецький економіст, канцлер ФРН (1963-66 рр.), творець "німецького економічного дива" — подолання повоєнної розрухи і закладенння основ тривалого економічного підйому ФРН.

квітень

17 квітня — †13 грудня 1975 • Торнтон Уайдлер, американський письменник, драматург ("Наше місто", "Кабала", "Березневі іди", "Восьмий день").

травень

18 травня — †3 вересня 1991 • Френк Капра, американський режисер італійського походження, лауреат премії «Оскар» ("Це сталося якось вночі" [1934], "Містер Дідс їде в місто" [1936], "Ти не можеш це взяти з собою" [1938]; "Втрачений горизонт", "Кишеня чудес").

червень

12 червня — †11 січня 1977 • (Роберт) Ентоні Іден, англійський політик, міністр закордонних справ Великої Британії в роки Другої Світової війни, прем'єр-міністр (1955-57 рр.).

13 червня — †2 жовтня 1973 • Пааво Нурмі, фінський бігун; завоював 9 золотих (5 з них — на іграх 1924 року) і три срібні Олімпійські медалі.

21 червня — †1 жовтня 1942 • Юрій Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей), український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів.

липень

20 липня — †1 серпня 1996 • Тадеуш Рейштейн, швейцарский хімік, першим отримав аскорбіновую кислоту; лауреат Нобелівської премії.

вересень

6 вересня — †4 жовтня 1937 • Іван Кіндратович Микитенко, український письменник («Вуркагани») і драматург («Соло на флейті»).

12 вересня — †17 березня 1956 • Ірен Жоліо-Кюрі, французький хімік і фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії за відкриття штучної радіоактивності (1935); донька нобелівських лауреатів Марії Склодовської-Кюрі та П'єра Кюрі, дружина нобелівського лауреата Фредеріка Жоліо-Кюрі.

25 вересня — †6 липня 1962 • (Катберт) Вільям Фолкнер, американський письменник, лауреат Нобелівської премії (1949; Світло в серпні), кіносценарист (Мати і не мати).

жовтень

3 жовтня — †24 грудня 1982 • Луї Арагон, французький поет (Ніж у серце, Поети), письменник (Падіння і велич французів, Комуністи), учасник Руху опору в роки Другої Світової війни.

15 жовтня — †13 квітня 1937 • Ілля Ільф (Єхіел-Лейб Файнзільберг), російський письменник (12 стільців, Золоте теля).

29 жовтня — †1 травня 1945 • (Пауль) Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Німеччини (1933-45 рр.), гауляйтер Берліна (1944-45 рр.).

листопад

24 листопада — †26 січня 1962 • Чарльз Лучано (Сальваторе Луканія), американський гангстер італійського походження, бос нью-йоркської мафії; смерть застала його в момент, коли він зустрічав продюсера фільму, щоб обговорити белетризований варіант історії свого життя.

27 листопада — †14 лютого 1969 • Віто Дженовезе, бос босів американської мафії.

грудень

14 грудня — †18 листопада 1977 • Курт Алоїс фон Шушніг, австрійський політик і державний діяч, 15-й федеральний канцлер Австрії (1934-38 рр.).

Померли 1897 року

14 лютого • Пантелеймон Олександрович Куліш, український письменник, історик, мовознавець; автор першої фонетичної абетки для української мови, що лежить в основі сучасного українського правопису. 127 років тому у 78 років (нар. 7 серпня 1819 р.).

19 лютого • Шарль Блонден (Жан-Франсуа Гравель), французький акробат; 30 червня 1859 року першим у світі пройшов по тросу над Ніагарським водоспадом. 127 років тому у 73 роки (нар. 28 лютого 1824 р.).

19 лютого • Карл Теодор Веєрштрас, німецький математик, один з основоположників математичного аналізу. 127 років тому у 82 роки (нар. 31 жовтня 1815 р.).

3 квітня • Йоганнес Брамс, німецький композитор ("Реквієм", "Симфонія #1 сі-мінор", "Мадярські танці", "Німецький реквієм"). 127 років тому у 64 роки (нар. 7 травня 1833 р.).

14 квітня • Еміль Левассор, французький інженер, підприємець, автобудівник («Панар-Левассор»); переможець перших автоперегонів (1895). 127 років тому у 54 роки (нар. 21 січня 1843 р.).

19 червня • Чарльз Бойкот, відставний британський офіцер; його ім'я увійшло в історію завдяки "бойкоту" ореандарів його земель у Ірландії — їх організований протест проти несправедливих вимог привів до повного розорення та ізоляції Чарльза Бойкотта. 127 років тому у 65 років (нар. 12 березня 1832 р.).

8 жовтня • Олексій Кіндратович Савравсов, російський живописець-пейзажист ("Грачі прилетіли"). 127 років тому у 67 років (нар. 24 травня 1830 р.).

19 жовтня • Джордж Мортімер Пуллман, американський винахідник, конструктор знаменитих спальних вагонів. 127 років тому у 66 років (нар. 3 березня 1831 р.).

10 грудня • Альфред (Бернхард) Нобель, шведський хімік, інженер, бізнесмен, винахідник динаміту (1868), засновник престижних міжнародних премій, які вручаються щорічно за видатні досягнення в галузі фізики, хімії, медицини, справі миру, а з 1968 року — в економіці. 127 років тому у 64 роки (нар. 21 жовтня 1833 р.).

16 грудня • Альфонс Доде, французький письменник ("Незвичайні пригоди Тартарена з Тараскона", "Королі у вигнанні"). 127 років тому у 57 років (нар. 13 травня 1840 р.).