Головні події 1879 року

• Анексія Зулуленда, 11 січня
• Лампа розжарювання Едісона, 31 грудня

Політичні лідери 1879 року

• Австрійська імперія: Франц Йосиф I (1848-1916)
• Бразильська імперія: Педру II (1831-89)
• Великобританія: Бенджамін Дізраелі (1874-80), Вікторія (1837-1901)
• Королівство Італія: Умберто I (1878-1900)
• Королівство Баварія: Людвіг II (1864-86)
• Королівство Пруссія: Вільгельм I (1861-88)
• Королівство Саксонія: Альберт I (1873-1902)
• Німецька імперія: Вільгельм I (1871-88), Отто фон Бісмарк (1871-90)
• Османська імперія: Абдул-Хамід II (1876-1909)
• Російська імперія: Олександр II (1855-81)
• США: Разерфорд Гейз (1877-81)
• Французька республіка: Патріс де Мак-Магон (1873-79), Жуль Греві (1879-87)
• Японія: Муцухіто (Мейдзі) (1867-1912)

Всі події 1879 року

11 січня • З метою створення на півні Африки конфедерації з бурських колоній і місцевих племінних союзів Британська імперія без попередження розпочала війну з Державою зулусів, яка тривала сім місяців і привела до анексії Зулуленда та приєднання його до південно-африканської республіки Наталь.

14 лютого • Війська Чилі захопили порт Антофагаста, почавши війну проти Болівії і Перу. У результаті Тихоокеанської війни , що тривала до 1884 року, до Чилі були приєднані частини території Перу і Болівії; Болівія втратила вихід до моря.

21 лютого • У Харкові народниками вбито генерал-губернатора Дмитра Кропоткіна, брата теоретика анархізму князя Петра Кропоткіна.

31 травня • В Берліні на Промисловій виставці відкрилась перша у світі електрична залізниця і продемонстровано в дії перший електропоїзд, сконструйований Вернером фон Сіменсом.

28 серпня • Після заверешення Британо-зулуської війни англійці заарештували зулуського короля Кетшвайо і вислали з Зулуленда, країни посусідтву з південно-африканською провінцією Наталь. Британські власті дозволили Сетшвайо повернутися на батьківщину лише в 1883 році, але із-за його поразки у війні, колишній король був дискредитований в очах співгромадян і згодом був змушений знову виїхати з країни. Він помер на чужині в 1884 році. У 1887 році Британія анексувала Зулуленд і приєднала його до Наталя, котрий в 1910 році увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.

7 жовтня • У відповідь на невдоволення Росії рішеннями Берлінського конгресу Німеччина і Австрія підписали таємний союзний договір — "Союз двох", по якому брали на себе зобов'язання у випадку нападу Росії надати одне одному воєнну допомогу.

21 жовтня • Після 14 місяців експериментів Томас Алва Едісон у своїй лабораторії в Менло-Парку успішно випробував свою першу лампу розжарювання із вугільною ниткою. Вона пропрацювала тринадцять з половиною годин.

3 грудня • У своїй лабораторії в Менло-Парку Томас Едісон разом з помічником Френсісом Аптоном продемонстрували публіці роботу лампи розжарювання, розробленої ними за рік завдяки підтримці фінансистів Моргана і Вандербільта. Лампа з вугільною ниткою, поміщеною в вакуумну скляну колбу, могла неперервно горіти протягом чотирьох годин.

31 грудня • У передмісті Нью-Йорка американський винахідник Томас Алва Едісон продемострував роботу винайденої ним лампи розжарювання з платиновою ниткою.

Народились 1879 року

8 січня — †11 серпня 1932 • Степан Васильович Васильченко, український письменник ("Мужицька арихметика", "Окопний щоденник, "Чарівниця", "Минають дні", "В бур'янах").

31 січня — †7 травня 1925 • Борис Вікторович Савінков, російський політичний діяч, есер-терорист, письменник ("Спогади терориста", "Кінь блідий", "Те, чого не було").

5 березня — †16 березня 1963 • Вільям Генрі Беверідж, британський економіст і політичний діяч; під його керівництвом міністерський комітет з соціального страхування в 1942 році розробив систему страхування і соціального забезпечення (т. зв. план Беверіджа), яка стала основою для соціальних реформ у післявоєнній Великій Британії і Західній Європі.

8 березня — †28 липня 1968 • Отто Ган, німецький радіохімік і фізик, лауреат Нобелівської премії (1944).

14 березня — †18 квітня 1955 • Альберт Ейнштейн, німецький і американський фізик-теоретик, один з основоположників сучасної фізики, автор загальної теорії відносності, фундаментальних праць з квантової теорії і статистичної фізики; лауреат Нобелівської премії (1921).

12 квітня — †17 січня 1954 • Андрій Миколайович Лівицький, український політичний і державний діяч, міністр юстиції Директорії УНР (1919-20 рр.), голова Ради Народних Міністрів УНР (1920, 1922-26 рр.), 3-й голова Директорії УНР (1926-48 рр.), 1-й президент УНР в екзилі (1926-54 рр.).

22 травня — †30 липня 1947 • Федір Григорович Кричевський, український художник і педагог; один з засновників і перший ректор української Академії академії мистецтв.

22 травня — †25 травня 1926 • Симон Васильович Петлюра, український військовий і політичний діяч, міністр у військових справах Центральної Ради (1917), голова Директорії (1919).

7 червня — †21 грудня 1933 • Кнуд (Йохан Віктор) Расмуссен, датський полярний дослідник і антрополог.

5 липня — †28 листопада 1945 • Дуайт Девіс, американський тенісист, ініціатор проведення першості світу серед чоловічих командх (з 1900 року; сьогодні турнір носить його ім'я).

8 серпня — †10 квітня 1919 • Еміліано Сапата, керівник Мексиканської революції (1910-17 рр.), котрий очолював боротьбу проти трьох президентів, тричі захоплював Мехіко, але ніразу не здобував остаточної перемого; убитий під час сутички з урядовими військами.

9 жовтня — †24 квітня 1960 • Макс фон Лауе, німецький фізик, лауреат Нобелівської премії за відкриття дифракції рентгенівських променів на кристалах.

7 листопада — †21 серпня 1940 • Лев Давидович Троцький (Лейба Бронштейн), російський марксист, один з керівників Жовтневого перевороту в Росії (1917), нарком (міністр) іноземних справ (1917-18 рр.) більшовицької Росії, головком Червоної армії (1918-25 рр.), керівник антисталінської опозиції в РКП(б).

27 листопада — †28 серпня 1921 • Григорій Аврамович Чупринка, український поет (Огнецвіт, Метеор, Сон-трава, Лицар-Сам).

21 грудня — †5 березня 1953 • Йосиф Віссаріонович Сталін (Джугашвілі), комуністичний лідер СРСР, генералісімус, генеральний секретар ЦК ВКП(б) (1922-53 рр.), голова Раднаркому СРСР (1941-53 рр.).

Померли 1879 року

26 квітня • Леон Скотт (Едуард-Леон Скотт Мартінвіль), французький винахідник (фонавтограф, 1855 р). 145 років тому у 62 роки (нар. 25 квітня 1817 р.).

27 серпня • Роуленд Хілл, англійський винахідник і реформатор британської поштової служби. 145 років тому у 84 роки (нар. 3 грудня 1795 р.).

26 вересня • Пилип Семенович Морачевський, український письменник, педагог («Священної історії»), поет («Чумаки, або Україна з 1768 року», «До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька»), філолог, перекладач ( «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир»). 145 років тому у 73 роки (нар. 26 листопада 1806 р.).

16 жовтня • Сергій Михайлович Соловйов, російський історик («История России с древнейших времен»). 145 років тому у 59 років (нар. 17 травня 1820 р.).

5 листопада • Джеймс Клерк Максвелл, шотландський фізик, автор електромагнітної теорії, що пов'язавала оптичні, електричні й магнітні явища, творець класичної електродинаміки, один з основоположників статистичної фізики, засновник одного з найбільших наукових центрів світу 19-20 ст. — Кавендишської лабораторії, першим отримав стійке фотозображення (1861). 145 років тому у 48 років (нар. 13 червня 1831 р.).

7 грудня • Йон Сіґурдссон, ісландський вчений і державний діяч, один з лідерів національно-визвольного руху Ісландії. 145 років тому у 68 років (нар. 17 червня 1811 р.).