Хроніка подій 1789 року

Головні події 1789 року

Політичні лідери 1789 року

• Великобританія: Георг III (1760-1820)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм II (1786-97)
• Королівство Франція: Людовик XVI (1774-91)
• Королівство Швеція: Густав III (1771-92)
• Курфюрство Саксонія: Фрідріх Август III (1763-1806)
• Річ Посполита: Станіслав Понятовський (1764-95)
• Російська імперія: Катерина II (1762-96)
• США: Джордж Вашингтон (1789-97)
• Священна Римська імперія: Йосиф II (1765-90)

Всі події 1789 року

4 лютого • У Філадельфії на засіданні виборщиків, які представляли 10 з 11-и штатів, що ратифікували конституцію США, одноголосно, 69-а голосами, було обрано першого президента Сполучених Штатів Америки — ним став Джордж Вашингтон, командуючий Континентальною армією під час війни за незалежність від Британії північноамериканських колоній. Джон Адамс з Массачусетса отримав 34 голоси і був обраний віце-президентом. 30 квітня в Нью-Йорку відбулась інаугурація Джорджа Вашингтона.

4 березня • У Нью-Йорку відбулось перше засідання Конгресу США. Однак із 22 сенаторів і 59 представників від 11 штатів, які ратифікували конституцію, на початок сесії прибуло лише 9 сенаторів і 13 членів Палати представників.

30 квітня • У столиці США Нью-Йорку пройшла інаугурація Джорджа Вашингтона, першого президента країни Через три роки він був знову одноголосно обраний на другий термін президентства, після завершення якого відмовився балотуватись втретє.

20 червня • У Версалі під Парижем депутати третього стану Генеральних штатів, підтримані нижчими шарами духовенства і дворянства, відмовились підкоритись волі короля Людовика XVI припинити засідання Національних зборів і Національними зборами не розходитися до тих пір, поки не вироблять конституцію Франції. Клятва у «Залі для гри в м'яч» стала кульмінаційним моментом подій, що через місяць переросли у Велику французьку революцію.

6 липня • Французькі Національні збори проголосили себе Установчими зборами і заявили про суверенність прав народу по відношенню до влади короля.

11 липня • Французький король Людовик XVI відправив у відставку популярного в народі міністра фінансів Жака Неккера, що викликало заворушення у Парижі.

14 липня • Повсталі парижани штурмом взяли Бастілію, королівську тюрму-фортецю, котра уособлювала тиранію правлячої династії Бурбонів. Ця подія стала апогеєм кількаденних заворушень у Парижі і символом Французької революції, у результаті якої через три роки було повалено монархію і проголошено республіку.

5 серпня • Після хвилі селянських повстань французькі Установчі збори прйняли рішення відмінити в країні кріпосне право і позбавити поміщиків судових повноважень.

26 серпня • У Версалі Національні установчі збори Франції прийняли «Декларацію прав людини і громадянина», в основу якої покладено ідею рівноправності і свободи кожної людини від народження. Природними правами людини і громадянина оголошувалися свобода особистості, свобода слова, свобода переконань, право на опір гнобленню. Це був перший етап підготовки конституційної реформи у країні.

28 серпня • Основоположник зоряної астрономії Вільям Гершель відкрив шостий супутник Сатурна — Енцелад.

17 вересня • Англійський астроном Вільям Гершель відкрив сьомий супутник Сатурна — Мімас.

25 вересня • Перший конгрес США під головуванням Джеймса Медісона прийняв дванадцть поправок до конституції і направив їх у штати для ратифікації. Поправки, відомі як Білль про права, ставили за мету захистити права громадян країни, гарантувавши їм свободу слова, преси, зборів і сповідування релігії. У грудні 1791 року штат Вірджинія став 10-м із 14-и штатів, в котрому були ратифіковані 10 із 12 поправок і Білль набув чинності по всій території США. Дві незатверджені поправки стосувались пропорційної системи представництва в органах влади і регуляції питання фінансової підтримки виборчих кампаній кандидатів до конгресу. Перша з цих поправок так ніколи й не була прийнята, а інша була затверджена більш, ніж через 200 років — в 1992-у.

5 жовтня • Через відмову короля Людовика XVI підписати постанови, прийняті Установчими зборами, зокрема "Декларацію прав людини і громадянина", відміну феодальної системи і церковної десятини, революціонери організували "похід торговок на Версаль". Формальним приводом для цієї акції стала витівка королівської охорони на приватному банкеті: офіцери розтоптали революційну кокарду — триколор — і прикріпили собі роялістські кокарди. Ця подія сталась на фоні різкого підняття цін на хліб і великого загального безробіття. 5 жовтня близько 7 тисяч жінок з передмісятя Сент-Антуан і базарного кварталу Парижа вирушили до Версалю; до них приєдналось 20 тисяч солдатів Національної гвардії, і ранком наступного дня демонстратнти проникли безпосередньо в покої королеви і змусили короля прийняти рішення Установчих зборів, а ще через день — всю королівську сім'ю переїхати в Париж. Установчі збори заявили, що вони не можуть бути відокремлені від короля і були змушені також відправитись до столиці.

Народились 1789 року

— †17 липня 1866 • Йосип Михайлович Гладкий, останній кошовий отаман Задунайської Січі (1822-28 рр.), наказний отаман Азовського козацького війська (1832-51 рр.).

21 серпня — †23 травня 1857Огюстен Луї Коші, французький математик, один з основоположників теорії аналітичних функцій.

15 вересня — †14 вересня 1851Джеймс Фенімор Купер, американський письменник (Піонер, Слідопит, Останній з могіканів, Звіробой).

Померли 1789 року

7 червня • Абдул-Гамід I, османський політичний і державний діяч, 27-й султан Османської імперії (1774-89 рр.); син султана Ахмеда III, батько султанів Мустафи IV та Махмуда II. 235 років тому у 64 роки (нар. 12 березня 1725 р.).

Головні події 1789 року

Інавгурація Джорджа Вашингтона

30 квітня

Клятва у «Залі для гри в м'яч»

20 червня

Велика французька революція

14 липня

Декларація прав людини і громадянина

26 серпня