Головна подія 1710-1714 років

• Конституція Пилипа Орлика, 16 квітня 1710

Політичні лідери 1710-1714 років

• Великобританія: Анна Стюарт (1702-14), Георг I (1714-27)
• Гетьманат: Іван Скоропадський (1708-22), Пилип Орлик (1710-42)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24)
• Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-13), Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718), Арвід Горн (1710-19)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33)
• Священна Римська імперія: Йосиф I Габсбург (1705-11), Карл VI Габсбург (1711-40)
• Сицилійське королівство: Віктор Амадей II (1713-20)

Всі події 1710-1714 років

10 квітня 1710 • В Англії набрав чинності прийнятий у 1709 році закон про авторське право — перший у світі.

10 квітня 1710 • Під час війни за австрійську спадщину в Сілезії біля села Мольвиця відбулась битва між між прусськими військами під командуванням короля Фрідріха II і австрійськими військами під керівництвом фельдмаршала Рейнхарда фон Нейперга. У результаті перемоги Пруссія зберегла контроль над Сілезією.

16 квітня 1710 • На зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер прийнято договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська, який визначав права і обов'язки усіх сторін угоди. Підписаний від козацької старшини кошовим отаманом Костем Гордієнком та затверджений шведським королем Карлом XII, договір, однак, не набув чинності, оскільки був написаний в умовах вигнання.

1711

23 липня 1711 • Поблизу міста Ясси між оточеною московською армією на чолі з Петром Першим, та силами союзної коаліції, до якої входили турецький султан, кримський хан Девлет-Герай II, король Швеції Карл XII, гетьман Пилип Орлик та кошовий Кость Гордієнко, підписано Прутський договір, за яким Московська держава передавала Туреччині Азов і мусила зруйнувати свої щойно зведені фортеці Таганрог, Кам'яний Затон у нижній течії Дніпра та Новобогородицьку у гирлі Самари. Цар зобов'язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов'язаних з Польщею козаків, запорожців, а також тих козаків, що перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму». Москві навіть заборонялося мати свого посла у Стамбулі, тим самим визнавши юрисдикцію Туреччини над Військом Запорозьким.

1712

29 лютого 1712 • За рішенням короля король Карл XII у шведському календарі наступний день оголошувався не 1 березня, а 30 лютого.

19 травня 1712 • Петро I переніс столицю Росії з Москви до Санкт-Петербурга.

24 липня 1712 • Французькі війська штурмом взяли фортецю Денен і нанесли ніщівну поразку армії Священної Римської імперії, що змусило Габсбургів відмовитись від претензій на іспанський престол.

1713

26 березня 1713 • Іспанія наділила Англію виключним правом на работоргівлю в американських володіннях Іспанії.

11 квітня 1713 • Утрехтським мирним договором закінчилась війна за Іспанську спадщину між франко-іспанською коаліцією і коаліцією Великобританії, Голландії, Прусії, Португалії та Савойського герцогства. Мирний договір не був підписаний імператором Священної Римської імперії Карлом VI, котрий відмовився визнати Філіпа V Бурбона іспанським королем, оскільки сам претендував на цей престол. Однак антифранцузька опозиція не володіла достатньою силою, щоб здійснити свої наміри, і договорами в Раштатті (березень 1714 р.) і в Бадені (вересень 1714 р.), підписаними в рамках Утрехтського миру, завершила війну з Францією.

19 квітня 1713 • За відсутності синів-спадкоємців імператор Священної Римської імперії Карл VI видав «Прагматичну санкцію», закон про успадкування престолу в австрійській монархії Габсбургів. Встановлюючи неподільність габсбурзьких земель, закон дозволяв дочкам монарха або його брата їх успадкування при відсутності в нього синів. «Прагматична санкція» була визнана становими сеймами Імперії і майже всіма провідними країнами Європи, крім курфюрста Баварії Карла VII, зятя Карла V, який по смерті тестя в 1740 році розпочав війну за австрійську спадщину.

1714

7 березня 1714 • Війна між Францією та імператором Священної Римської імперії Карлом VI за Іспанську спадщину закінчилась миром в Раштатті, підписаним в рамках Утрехтської угоди, — Карл VI, останній серед правителів держав антифранцузької коаліції, визнав Філіпа V Бурбона королем Іспанії, відмовившись від своїх претензій зайняти іспанський престол.

1 серпня 1714 • На престол Великобританії і Ірландії зійшов Георг I з Гановерської династії як найближчий протестантський родич померлої королеми Анни Стюарт.

7 серпня 1714 • Біля мису Гангут (півострівв Ханко, Фінляндія) у Балтійському морі відбулась битва між російським і шведськими флотами, в якій росіяни здобули першу в свої історії перемогу на морі. Шведи втратили 10 суден, озброєних 116 гарматами, 711 вояків убитими й пораненими, а решта 237 чоловік були взяті в полон; російські втрати склали 127 вояків убитими й 342 пораненими. Цар Петро I після цього став віце-адміралом.

1 вересня 1714 • У Петербурзі за розпорядженням царя Петра I створена перша в Росії державна бібліотека. Її основу склали три книжні зібрання — бібліотека Аптекарського приказу, бібліотека герцога Курляндського і Готторпська бібліотека, подарована Петру герцогом Голштинським. Нині — це бібліотека Академії наук Росії.

Народились в 1710-1714 роках

15 лютого 1710 — †10 травня 1774 • Людовик XV (Людовик Улюблений), король Франції (1715-74 рр.) з династії Бурбонів.

3 вересня 1710 — †12 травня 1784 • Абраам Трамбеле, швейцарський натураліст, основоположник експериментальної біології.

7 травня 1711 — †25 серпня 1776 • Девід Юм, шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва.

25 вересня 1711 — †7 лютого 1799 • Цяньлун (Као Цунг), четвертий імператор (1736-96 рр.) манчжурської династії Цін в Китаї. За часи його правління Китай взяв під контроль Тібет (1751), завоював Уйгурію (1755-1760), змусив Бірму і В'єтнам визнати васальну залежність від Китаю; зрікся престолу на користь свого сина Чіа Чьїнга.

19 листопада 1711 — †15 квітня 1765 • Михайло Васильович Ломоносов, російський вчений, організатор науки.

24 січня 1712 — †17 серпня 1786 • Фрідріх Великий (Фрідріх II Гогенцоллерн), прусський король (1740-86 рр.); полководець.

28 червня 1712 — †2 липня 1778 • Жан-Жак Руссо, французький письменник, філософ, просвітитель.

1713 — †10 вересня 1791 • Іван Григорович Григорович-Барський, український архітектор (Покровська церква у Києві).

22 липня 1713 — †29 серпня 1780 • Жак Жермен Суфло, французький архітектор (Пантеон в Парижі).

5 жовтня 1713 — †31 липня 1784 • Дені Дідро, французький філософ, видавець, письменник (Лист про сліпих в повчання зрячим).

26 січня 1714 — †20 серпня 1785 • Жан-Батіст Пігаль, французький скульптор.

6 червня 1714 — †24 лютого 1777 • Жозе I (Жозе Реформатор), король Португалії з династії Браганса (1750-77 рр.).

2 липня 1714 — †15 листопада 1787 • Кристоф Віллібальд Глюк, німецький композитор ("Орфей і Еврідіка", "Паріс і Єлена").

17 липня 1714 — †26 травня 1762 • Александр Готліб Баумгартен, німецький філософ, родоначальник естетики як самостійної наукової дисципліни.

Померли в 1710-1714 роках

24 січня 1710 • Семен Палій (Семен Пилипович Гурко), український військовий діяч, фастівський полковник, керівник антипольського повстання (1702-04 рр). Пом. 314 років тому десь у 70 років (нар. бл. 1640 р.).

13 березня 1711 • Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму (Поетичне мистецтво). Пом. 313 років тому у 75 років (нар. 1 листопада 1636 р.).

17 квітня 1711 • Йосиф I (Йосиф Габсбург), імператор Священої Римської імперії (1705-11 рр.), король Римський (1690-1711 рр.), король Угорщини(1687-1711 рр.), король Чехії (1687-1711 рр.), старший син імператора Леопольда I і Елеонори Нойбургсської. Пом. 313 років тому у 33 роки (нар. 26 липня 1678 р.).

17 листопада 1711 • Петер Шенк-старший, німецький картограф, гравер і видавець. Пом. 313 років тому у 51 рік (нар. 20 грудня 1660 р.).

14 вересня 1712 • Джовані Доменіко Кассіні, французький астролог і астроном італійського походження; працюючи в Паризькій обсерваторії, відкрив чотири супутники Сатурна, проміжок в кільцях Сатурна ("Щілина Кассіні"), обертання Юпітера і Марса. Пом. 312 років тому у 87 років (нар. 8 червня 1625 р.).

25 лютого 1713 • Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший прусський король (1701-13 рр.); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького. Пом. 311 років тому у 56 років (нар. 11 липня 1657 р.).

14 травня 1713 • Самійло Іванович Самусь, український військовий діяч, наказний гетьман війська Запорозького на Правобережній Україні (1693-1704 рр.). Пом. 311 років тому.

1 серпня 1714 • Анна Стюарт, перша королева Великої Британії (1702-14 рр.), останій представник роду Стюартів на англійському престолі. Пом. 310 років тому у 49 років (нар. 6 лютого 1665 р.).