цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1699 - 1703 років
27 травня 1703 року за наказом російського царя Петра I на Заячому острові почато будівництво Петропавлівської фортеці - першої будівлі міста, яке згодом отримало назву Санкт-Петербург.

Політичні лідери 1699 - 1703 років

Англія: Вільям III Оранський (1689-1702) • Великобританія: Анна Стюарт (1702-1714) • Гетьманщина: Іван Мазепа (1687-1709) • Королівство Іспанія: Карл II Зачарований (1665-1700), Філіп V Анжуйський (1700-1724) • Королівство Пруссія: Фрідріх I (1701-1713) • Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715) • Королівство Швеція: Карл XII (1697-1718) • Московське царство: Петро I (1682-1721) • Османська імперія: Мустафа II (1695-1703) • Річ Посполита: Август II Сильний (1697-1704) • Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705).

Головні події 1699 - 1703 років

Всі події 1699 - 1703 років

26 січня 1699 - У містечку Карловіци (Славонія, нині - Хорватія) підписано мирний договір між членами Священної ліги (Австрія, Венеція, Польща, Росія) і Османською імперією. Тим самим було остаточно ліквідовано загрозу турецької експансії в Центральну Європу. За Карловицьким миром Габсбурзька монархія стала однією з наймогутніших в Європі: Австрія отримала більшу частину Угорщини, Трансільванію, майже всю Славонію і Хорватію; до Польщі відійшла частина Правобережної України і Поділля, до Росії - Азов, Венеції - Морея на Пелопоннесі і фортеці в Далмації, якими вона володіла до війни.
15 грудня 1699 - Указом царя Петра I в Росії замість літочислення від "сотворіння світу" введено юліанський календар; відлік і святкування нового року перенесено з 1 вересня на 1 січня.

1700

1 січня 1700 - Набув чинності указ російського царя Петра I, згідно з яким в Росії замість візантійської системи літочислення "від Сотворіння світу" (умовно 1 вересня 5509 року до н.е.) введено юліанський календар: відлік нового року слід було вести від 1 січня, а відлік років "від Різдва Христового": слід за 31 грудня 7298 року "від Сотворіння світу" в Росії почалось 1 січня 1700 року.
21 лютого 1700 - Польсько-саксонська армія Августа II Сильного без оголошення війни почала облогу Риги, столиці Шведської Лівонії. Не отримавши підтримки союзників по Північному союзу і не зумівши захопити місто, в травні вона відступила після повідомлень про наближення шведського війська. Це стало першим інцидентом Північної війни, яка тривала більше 20 років.
11 липня 1700 - Указом курфюста Фрідріха I в Берліні засновано Німецьку (Прусську) Академію наук. Її організація проходила за активної участі німецького математика Вільгельма Лейбніца, який і став її першим президентом.
14 липня 1700 - Між Росією та Туреччиною підписано Константинопольський мирний договір, за яким Росія отримувала Азов з прилеглою територією і знову побудованими фортецями (Таганрог, Павловськ, Міус) і звільнялася від щорічної виплати данини кримському хану; Туреччині поверталася зайнята російськими військами частина Подніпров'я з дрібними турецькими фортецями, які підлягали негайному знищенню. Сторони зобов'язалися не будувати нових укріплень в прикордонній смузі, не допускати збройних набігів. Туреччина мала звільнити російських полонених, а також надати Росії право на дипломатичне представництво в Константинополі на рівних підставах з іншими державами. Договір забезпечив нейтралітет Туреччини і дозволив Петру I вступити в Північну війну.
30 листопада 1700 - Під Нарвою відбулася одна з перших великих битв Великої Північної війни, в якій близько 11 тисяч шведів під керівництвом 18-літнього короля Карла XII завдали нищівної поразки 40-тисячній московській армії Петра I, змушеній капітулювати.

1701

18 січня 1701 - Пруське герцогство стало королівством - Фрідріх III, курфюст Бранденбурзький і герцог Пруський, у Кьонінгберзі власноручно коронував себе і став королем Прусії під іменем Фрідріх І. Проголошення Прусії королівством було здійснене за згоди імператора Леопольда І, котрий пожалував Фрідріху королівський титул 16 листопада 1700 року у обмін на зобов'язання підтримувати Габсбургів у їх війні за Іспанську спадщину.
18 лютого 1701 - Філіпп V Бурбон, герцог Анжуйський, внук французького короля Людовика XIV, по прибуттю до Іспанії визнаний королем. Габсбурзька монархія, а також Англія і Нідерланди виступили проти Філіппа, що привело до початку війни за Іспанську спадщину.
23 травня 1701 - У Лондоні повішено капітана Вільяма Кідда, звинуваченого в морському розбої та вбивстві. З 1686 року Кідд був представником Англії в Нью-Йорку і в його обов'язки входила боротьба з піратством і захист англійських торгових суден, що курсували між Англією та Новим Світом. Але, згідно з думкою англійських властей, Кідд сам зайнявся розбоєм, оскільки вже давно не з'являвся у Нью-Йорку і не подавав ніяких звітів про діяльність очолюваної ним служби.
24 липня 1701 - Для того, щоб стримати експансію англійців, на західному узбережжі Великих Озер керуючий французькими володіннями в Північній Америці Антуан де ла Мот Каділлок заснував форт Пончартрен, котрий згодом перетворився на місто Детройт.

1702

8 березня 1702 - Після смерті Вільгельма III Оранського, штатгальтера Нідерландів, короля Англії, Шотландії та Ірландії, на престол зійшла протестантка Анна Стюарт, дочка короля Якова II, позбавленого влади під час "Славної революції". Політична суперниця свого батька, Анна, дружина датського принца, у 1701 році втратила останнього зі своїх 17-и дітей і погодилась з "Актом про наслідування престолу", прийнятим англійським парламентом, за яким після її смерті корона мала перейти до Гановерської династії, яка перебувала у родинних стосунках зі Стюартами по жіночій лінії.
11 березня 1702 - Вийшла друком англійська газета «Дейлі Курант», перша щоденна газета у світі. Вона видавалась до 1735 року, коли була об'єднана з «Дейлі Газеттер».
19 липня 1702 - В ході Північної війни у битві біля польського села Клішов (поблизу Кракова) польсько-саксонська армія Августа II Сильного була розбита удвічі меншим військом шведського короля Карла XII.

1703

13 січня 1703 - У Москві вийшов перший номер газети «Ведомости о военных и иных делах, достойных знания и памяти, случившиеся в Московском государстве и во иных окрестных странах», першої газети в Росії. Її тираж коливався від 200 до 4000 примірників, які друкували поперемінно в Москві й Петербурзі.
14 січня 1703 - В центральних Апеннінах в Італії відбувся землетрус силою понад 6 балів. Повторні поштовхи такої ж магнітуди стались також 14 січня, 16 січня та 2 лютого. Загалом загинуло понад 10 тисяч чоловік.
27 травня 1703 - За наказом російського царя Петра I на Заячому острові в дельті ріки Нева на щойно завойованих у шведів територіях почато будівництво Петропавлівської фортеці. Цей день вважають днем заснування Петербурга.
10 липня 1703 - В Петербурзі на Заячому острові закладено дерев'яну церкву в ім'я Святих апостолів Петра і Павла, на місці котрої через 11 років було почате будівництво кам'яного собору, освяченого 9 липня 1733 року.
19 листопада 1703 - У Бастилії помер таємничий в'язень часів Людовика XIV, який носив оксамитову маску і який увійшов в історію під іменем «залізна маска» (легенди перетворили маску в залізну).

Народились в 1699 - 1703 роках

13 травня 1699 - 8 травня 1782, Себастьян Жозе Помбал, португальський політик епохи Просвітництва, прем'єр-міністр уряду часів короля Жозе I Реформатора.
1700 - 22 червня 1792, Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів.
1700 - 4 вересня 1745, Олекса Васильович Довбуш, український народний герой, ватажок повстання карпатських опришків (1738-45 рр.).
1700 - листопад 1764, Семен Іванович Челюскін, російський мореплавець, мандрівник, полярний дослідник.
11 вересня 1700 - 27 серпня 1748, Джеймс Томсон, шотландський поет («Пори року») і драматург.
1 січня 1701 - 7 жовтня 1747, Василь Григорович Григорович-Барський, український письменник, мандрівник.
27 листопада 1701 - 25 квітня 1744, Андерс Цельсій, шведський астроном і фізик; запропонував температурну шкалу (1742), яка сьогодні носить його ім'я.
17 червня 1703 - 2 березня 1791, Джон Веслі, англійський протестантський проповідник, засновник Методистської церкви.

Померли в 1699 - 1703 роках

21 квітня 1699 - Жан (Бабтист) Расін, французький поет (Німфа Сени), драматург, представник класицизму (Андромаха, Сутяги, Британік, Федра). 319 років тому, в 60 років (нар. 21 грудня 1639 р.).
15 вересня 1700 - Адре Ленотр, французький архітектор, майстер садово-паркового мистецтва (королівські парки в Версалі, Фонтебло, Тьюільрі, Гринвічі). 318 років тому, в 87 років (нар. 12 березня 1613 р.).
1701 - Дем'ян Многогрішний (Дем'ян Гнатович Ігнатович), гетьман Лівобережної України (1669-72 рр.). 317 років тому, в 71 рік (нар. 1630 р.).
17 вересня 1701 - Яків II (Яків Стюарт), король Шотландії (Яків VII), Ірландії і Англії, останній британський король-католик (1685-88); втратив владу під час т. зв. "Славної революції"; батько Марії II Стюарт, тесть Вільгельма III Оранського. 317 років тому, в 68 років (нар. 14 жовтня 1633 р.).
19 березня 1702 - Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.), король Англії (з 1689 р.). 316 років тому, в 52 роки (нар. 14 листопада 1650 р.).
3 березня 1703 - Роберт Гук, англійський природодослідник, учений-енциклопедист. 315 років тому, в 68 років (нар. 18 липня 1635 р.).
16 травня 1703 - Шарль Перро, французький казкар ("Кіт у чоботях", "Попелюшка", "Синя Борода"), поет і критик ("Паралелі між древнім і новим у питаннях мистецтва і наук"). 315 років тому, в 75 років (нар. 12 січня 1628 р.).
22 вересня 1703 - Вінченцо Вівіані, італійський математик, фізик. 315 років тому, в 81 рік (нар. 5 квітня 1622 р.).

Головні події 1699 - 1703 років

30 листопада 1700
keyboard_arrow_left1696
1706keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх