Цей рік в історії : Хроніка подій 1679-1683 років

Головні події 1679-1683 років

• Заснування перших партій у Англії, 15 листопада 1680
• Сходження на престол Петра I, 7 травня 1682
• Битва біля Каленберга, 12 вересня 1683

Політичні лідери 1679-1683 років

• Імперія Великих Моголів: Аурангзеб (1658-1707)
• Англія: Карл II Стюарт (1660-85)
• Гетьманат: Юрій Хмельницький (1678-81), Іван Самойлович (1672-87), Остап Гоголь (1675-79), Георге Дука (1681-84), Стефан Куницький (1683-84), Андрій Могила (1683-84)
• Королівство Іспанія: Карл II Зачарований (1665-1700)
• Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715)
• Королівство Швеція: Карл XI (1660-97)
• Московське царство: Федір III (1676-82), Петро Великий (1682-1721), Софія Олексіївна (1682-89), Іван V (1682-96)
• Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-87)
• Річ Посполита: Ян III Собеський (1674-96)
• Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705)

Всі події 1679-1683 років

27 травня 1679 • В Англії прийнято Habeas Corpus Act — «Акт про краще забезпечення свободи підданого і про попередження ув'язнень за морями», який став складовою частиною конституції. Він визначав правила арешту і притягнення до суду обвинуваченого в злочині, надавав право суду контролювати законність затримання та арешту громадян, а громадянам — вимагати початку такої процедури.

1680

15 листопада 1680 • В ході конфлікту, що виник з питання про наслідування англійського престолу католиком Яковом Йоркським, після семигодинної дискусії у верхній палаті англійського парламенту виникли дві партії — консервативна (торі) і ліберальна (віґи).

1681

23 січня 1681 • В Бахчисараї підписано договір, який завершив російсько-турецьку війну 1677-81 років і встановлював перемир'я між країнами терміном на 20 років. Згідно з Бахчисарайською угодою Османська імеперія визнала право Росії на завойований нею Київ.

4 березня 1681 • У якості погашення боргового зобов'язання король Англії Карл II передав проповіднику Вільяму Пенну у володіння значну територію в Північній Америці, яка пізніше стала штатом Пенсильванія. Витративши всі свої кошти на облаштування нової території, у 1712 році Пенн був змушений продати її уряду.

14 березня 1681 • Англійський квакер Вільям Пенн отримав від короля Карла II концесію на заснування колонії у Північній Америці. Колонія, яку Пенн, що став її першим губернатором, назвав Пенсільванією, за його задумом мала стати ідеальною християнської громадою і притулком для переслідуваних. Землі, які були надані Пенну королем, з 1643 року належали шведським поселенцям, з 1655-го — голландцям, а у 1664 році були завойовані англійцями і належали особисто Якову, герцогу Йоркському, брату короля.

1682

12 січня 1682 • Рішенням Боярської думи в Московії відмінено містництво — існуючу з 15 століття систему розподілу чинів при призначенні феодалів на військову, адміністративну і придворну службу в залежності від родового походження, службового положення родичів і частково особистих заслуг. Відміна містництва стала першим кроком до розширення прав і привілеїв нового дворянства, котре намагалось зайняти дедалі вище положення в приказній адміністративній системі, котра проіснувала в Росії до 18 століття, коли була замінена на систему колегій.

9 квітня 1682 • Французький мандрівник Рене Робер, рицар де Ла Саль, перший європеєць, котрому вдалось проплисти по ріці Міссісіпі до Мексиканської затоки, оголосив території в басейні Міссісіпі французькими володіннями і назвав їх Луїзіана — на честь короля Людовика XIV.

6 травня 1682 • Французький король Людовик XIV перемістив свою резиденцію з Парижу до Версалю.

7 травня 1682 • По смерті Федора III Олексійовича московським царем, четвертим з династії Романових, був проголошений його молодший брат Петро I. Фактичне усунення від престолу першого по старшинству претендента на престол його брата Івана привело до піврічної міжусобиці, коронації обох братів при регентстві їх старшої сестри Софії Олексіївни.

15 травня 1682 • У Москві розпочався Стрілецький бунт — підбурювані кланом Милославських стрільці захопили Кремль, перебили представників та прихильників роду Наришкіних і домоглись, щоб в кінці червня в кінці травня Іван V і Петро I були вінчані на царство, а регентом при них стала Софія Олексіївна Романова.

2 червня 1682 • Після бунту стрільців у Москві боярська Дума прийняла рішення, затверджене Земським собором, що "першим" царем буде Іван V, а Петро I — "другим" царем.

8 червня 1682 • Російська царівна Софія, дочка покійного царя Олексія Михайловича, стала регентом при своїх малолітніх братах — 16-літньому Івані V і 10-літньому Петрі I.

1683

6 червня 1683 • В англійському місті Оксфорді відкрився перший у світі публічний музей, збудований у 1679-83 роках і названий так на честь колекціонера Елай Ашмола. Першочерговим призначенням музею була демонстрація колекції археологічних знахідок Ашмоли, подарованих ним Оксфордському університету, і проведення навчання студентів. Сьогодні колекція Музею Мистецтва і Археології значно розширена і охоплює історичний період діяльності людини від 5 тисяч року до н.е. до XX століття. Основна частина експозиції перенесена в нове спеціально збудоване приміщення, а в старій будівлі демонструється колекція старовинних наукових приладів.

24 серпня 1683 • На прохання козацької ради польський король Ян III Собеський затвердив Стефана Куницького гетьманом правобережного Війська запорозького.

12 вересня 1683 • У битві біля гори Каленберг під Віднем імперські війська у битві під Віднем війська Священної ліги під командою Яна Собеського завдали поразки османській армії

у битві під Віднем війська Священної ліги під командою Яна Собеського завдали поразки османській армії

Леопольда Габсбурга і польського короля Яна III Собеського завдали поразки армії великого візиря Кара Мустафи-паші і відтіснили її в Угорщину. Ця перемога зупинила османську експансію в Європі і стала першою у 15-літній війні Священної ліги, переможно завершеній Карловацьким миром.

6 жовтня 1683 • 13 німецьких сімей меноїтів з міста Крефельд прибули до північноамериканської колонії Пенсильванія, де губернатор Вільям Пенн згодом виділив їм 5 тисяч акрів землі для проживання і гарантував їм свободу віросповідання. Це були перші німецькі поселенці в Америці, котрі цього ж року заснували одне з настаріших американських міст — Джерматаун (сьогодні — частина Філадельфії).