цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1653 - 1657 років
6 листопада 1657 року у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Трансильванії, Молдови відбулась козацька рада, на якій було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом та ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої король Карл Х Густав Віттельсбах зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності Гетьманщини.

Політичні лідери 1653 - 1657 років

Англійська республіка: Олівер Кромвель (1653-1658) • Гетьманат: Богдан Хмельницький (1648-1657), Юрій Хмельницький (1657), Іван Виговський (1657-1659) • Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-1665) • Королівство Португалія: Жуан IV Відновитель (1640-1656) • Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-1661) • Королівство Швеція: Карл Х Густав (1654-1660) • Московське царство: Олексій Михайлович (1645-1676) • Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-1687) • Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-1668) • Священна Римська імперія: Фердинанд III Габсбург (1637-1657).

Головні події 1653 - 1657 років

Всі події 1653 - 1657 років

2 лютого 1653 - Генеральні штати Республіки Об'єднаних провінцій надали своїй північно-американській колонії Новий Амстердам статус міста. Через двадцять років він був завойований англійцями і перейменований у Нью-Йорк на честь герцога Йоркського, брата короля Карла II і майбутнього короля Якова II.
20 квітня 1653 - Голова Державної ради Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.
20 липня 1653 - Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.
21 серпня 1653 - Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.
16 грудня 1653 - В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча - парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.

1654

18 січня 1654 - У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода - персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.
22 березня 1654 - До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.
7 червня 1654 - У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.
12 серпня 1654 - В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусь) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.
22 серпня 1654 - Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині - Нью-Йорк) - перший єврей на територіїї Америки.

1655

22 січня 1655 - Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.
29 січня 1655 - Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась ьриденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.
25 березня 1655 - За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан - єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.
21 липня 1655 - Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусилями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

1656

8 січня 1656 - В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у - на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині - це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.
17 травня 1656 - Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).
27 липня 1656 - За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.
28 липня 1656 - Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

1657

1657 - Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.
23 березня 1657 - Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.
2 квітня 1657 - Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону - поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.
15 квітня 1657 - Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.
6 серпня 1657 - У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності - періоду, відомого в історіографії як Руїна.
6 листопада 1657 - На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького. Під час ради було також ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України, і ухвалено рішення поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією.

Народились в 1653 - 1657 роках

14 березня 1654 - 29 березня 1734, Данило Апостол, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727-34 рр.).
4 травня 1654 - 20 грудня 1722, Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю манчжурами, закріплення влади над Тібетом.
23 травня 1654 - 10 квітня 1728, Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко).
6 січня 1655 - 16 серпня 1705, Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців.
4 травня 1655 - 27 січня 1731, Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.).
13 серпня 1655 - 20 квітня 1707, Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету.
8 листопада 1656 - 25 січня 1742, Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.
11 липня 1657 - 25 лютого 1713, Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), курфюст Бранденбурзький, перший пруський король (170-13); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.

Померли в 1653 - 1657 роках

1653 - Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»). 365 років тому, в 28 років (нар. 1625 р.).
3 травня 1653 - Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.). 365 років тому, в 53 роки (нар. 1600 р.).
11 серпня 1654 - Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.). 364 роки тому, в 50 років (нар. 1604 р.).
28 липня 1655 - Савіньєн Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург ("Держави і імперії місяця", "Держави і імперії сонця"). 363 роки тому, в 36 років (нар. 6 березня 1619 р.).
31 грудня 1655 - Януш Радзивілл, державний і військовий діяч Великого князівства Литовського, віленський воєвода (1653-55) і великий гетьман литовський (1654-55). 363 роки тому, в 43 роки (нар. 2 грудня 1612 р.).
6 листопада 1656 - Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. 362 роки тому, в 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).
2 квітня 1657 - Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. 361 рік тому, в 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).
3 червня 1657 - Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. 361 рік тому, в 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).
6 серпня 1657 - Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман війська Запорозького. 361 рік тому, в 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).
Початок перемовин у Мюнхені
Фотоархів
Початок перемовин у Мюнхені

Головні події 1653 - 1657 років

keyboard_arrow_left1650
1660keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх