6 квітня 1652 - Виконуючи наказ нідерландської Ост-Індської компанії, в район поблизу мису Доброї Надії на півдні Африки прибула еспедиція на чолі з Яном ван Рібеком, лікарем за професією. Її метою було будівництво форту на березі Столової бухти, який би виконував роль проміжного пункту для голландських кораблів, що пливли до Батавії (острів Ява). Засноване селище отримало назву Капстад (Кейптаун) і через 10 років, коли ван Рібек залишив його, в ньому проживало трохи більше 100 чоловік.

7 квітня 1652 - Голландець Ян Ван Рібек заснував у Південній Африці форт Кейптаун.

18 травня 1652 - В британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон про заборону рабства і работоргівлі.

1 червня 1652 - У битві під Батогом союзні війська Війська Запорозького і Кримського Ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням Мартіна Калиновського, який втратив до 8 тисяч із 11 тисяч чоловік і загинув сам. Щоб помститись за поразку під Берестечком, Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх замордувати.

21 серпня 1652 - Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупу, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.

21 жовтня 1652 - У Париж, після поразки лідера Фронди принца Конде у бою з військами кардинала Мазаріні, повернувся 14-літній король Людовик XIV, а Конде був змушений тікати до Іспанських Нідерландів. Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.

2 лютого 1653 - Генеральні штати Республіки Об'єднаних провінцій надали своїй північно-американській колонії Новий Амстердам статус міста. Через двадцять років він був завойований англійцями і перейменований у Нью-Йорк на честь герцога Йоркського, брата короля Карла II і майбутнього короля Якова II.

20 квітня 1653 - Голова Державної ради Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.

20 липня 1653 - Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.

21 серпня 1653 - Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.

16 грудня 1653 - В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча - парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.

18 січня 1654 - У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода - персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.

22 березня 1654 - До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

7 червня 1654 - У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.

12 серпня 1654 - В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусія) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.

22 серпня 1654 - Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині - Нью-Йорк) - перший єврей на територіїї Америки.

22 січня 1655 - Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.

29 січня 1655 - Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась ьриденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.

25 березня 1655 - За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан - єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.

21 липня 1655 - Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусилями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

8 січня 1656 - В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у - на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині - це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 - Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

27 липня 1656 - За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 - Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

1657 - Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

23 березня 1657 - Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 - Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону - поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 - Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 - У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності - періоду, відомого в історіографії як Руїна.

6 листопада 1657 - На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького. Під час ради було також ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України, і ухвалено рішення поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією.

червень 1658 - Після невдалої спроби примиритись із заколотниками, війська гетьмана Івана Виговського в битві під Полтавою розгромили загони дейнеків і козацькі війська, які їх підтримали. З обох боків на полі бою полягли близько 50 тисяч українців, зокрема лідер заколотників полтавський полковник Мартин Пушкар.

14 червня 1658 - В ході Франко-іспанської війни армія під командуванням маршала Анрі Тюренна у битві під Дюнкерком, відомій також як «Битва на дюнах», отримала перемогу над військами Хуана Австрійського і принца Луї де Конде. Через десять днів Дюнкерк здався французьким військам і згідно договору Франції та Англійської співдружності кардинал Мазаріні передав місто Оліверу Кромвелю.

16 вересня 1658 - У Гадячі за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Польщею і Україною підписано договір, що передбачав утворення у Речі Посполитій третьої складової частини федерації Великого Князівства Руського (з Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств), верховна влада в якому, як військова, так і цивільна, належатиме гетьману, якого мали обирати пожиттєво.

21 вересня 1658 - Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського. Це стало початком Московсько-української війни, яка завершилась через рік вигнанням московських військ з території Гетьманської держави.