2 лютого 1653 - Генеральні штати Республіки Об'єднаних провінцій надали своїй північно-американській колонії Новий Амстердам статус міста. Через двадцять років він був завойований англійцями і перейменований у Нью-Йорк на честь герцога Йоркського, брата короля Карла II і майбутнього короля Якова II.

20 квітня 1653 - Голова Державної ради Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.

20 липня 1653 - Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.

21 серпня 1653 - Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.

16 грудня 1653 - В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча - парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.

18 січня 1654 - У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода - персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.

22 березня 1654 - До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.

24 березня 1654 - Московський цар Олексій Михайлович схвалив т. зв. «Березневі статті Богдана Хмельницького», угоду між українською козацькою старшиною і московським урядом, яка регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

7 червня 1654 - У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.

12 серпня 1654 - В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусь) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.

22 серпня 1654 - Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині - Нью-Йорк) - перший єврей на територіїї Америки.

22 січня 1655 - Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.

29 січня 1655 - Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась ьриденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.

25 березня 1655 - За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан - єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.

21 липня 1655 - Розцінивши успішний наступ московського війська в Литві як загрозу своїм інтересам у Прибалтиці і розраховуючи на підтримку польських магнатів і шляхти, невдоволених діями короля Яна II Казимира, 14-тисячна шведська армія перетнула кордон Речі Посполитої. Названа сучасниками за стрімкий і руйнівний характер Шведським потопом, війна привела до майже повної окупації Польщі, Литви і Пруссії і її хід вдалось змінити лише зусилями стихійного партизанського руху в Краківському Підгір'ї.

8 січня 1656 - В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у - на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині - це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.

17 травня 1656 - Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).

27 липня 1656 - За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.

28 липня 1656 - Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.

1657 - Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.

23 березня 1657 - Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.

2 квітня 1657 - Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону - поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.

15 квітня 1657 - Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.

6 серпня 1657 - У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності - періоду, відомого в історіографії як Руїна.

6 листопада 1657 - На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького. Під час ради було також ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України, і ухвалено рішення поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією.