цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1647 - 1653 років
У битві під Батогом, яка відбулась 1 - 2 червня 1652 року, союзні війська Війська Запорозького і Кримського Ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням Мартіна Калиновського. Потрапило в полон і було страчено до 5 тисяч поляків, в тому числі і високопосадовців.

Головні події 1647 - 1653 років


Всі події 1647 - 1653 років

23 січня 1647 - За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол - більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.
1648
21 січня 1648 - Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
25 січня 1648 - Невдовзі після захоплення Запорізької січі Богдана Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького.
30 січня 1648 - Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.
15 травня 1648 - У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).
16 травня 1648 - Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобули свою першу перемогу над військами Речі Посполитої Стефана Потоцького.
26 травня 1648 - У битві під Корсунем двадцятитисячне військо Богдана Хмельницького і чотиритисячна кримськотатарська кавалерія Тугай-бея одержали перемогу над польськими загонами Миколая Потоцького і Мартина Калиновського. Чверть двадцятитисячної армії поляків загинула, а понад 8500 з них попало в полон, включаючи 127 офіцерів і 80 вельмож на чолі з Калиновським і Потоцьким.
11 червня 1648 - У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.
30 червня 1648 - Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою
8 серпня 1648 - За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.
13 серпня 1648 - Під Пилявцями (тепер - село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.
26 серпня 1648 - У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички - у Франції почалась громадянська війна.
23 вересня 1648 - У битві під Пилявцями військо Богданом Хмельницьким розбило польську армію воєначальників Миколи Острога, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського - українські полки пішли в наступ на центр королівського війська, польська кіннота була розбита і розпорошена, зазнали поразки Мазовецький і Сандомирський полки, а після вступу в бій татарів поляки в паніці почали втечу з поля бою і зупинились аж у Львові.
6 жовтня 1648 - Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.
24 жовтня 1648 - Закінчилась Тридцятилітня війна: німецький імператор Фердинанд III і представники німецьких станових класів з одного боку, Франція та Швеція - з іншого, підписали Вестфальський мирний договір, який визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції - у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав.
6 грудня 1648 - В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.
1649
14 січня 1649 - Після тріумфальних перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.
30 січня 1649 - За рішенням англійського парламенту у Лондоні страчено короля Англії 48-річного Карла І, звинуваченого в державній зраді. Це стало можливим після отримання армією Олівера Кромвеля ряду перемог в 1644, 1645 і 1648 роках над армією прихильників короля і вигнання в грудні 1648 року з парламенту монархічно настроєних депутатів. За рішенням суду, що почався 1 січня 1649 року, Карл I був публічно обезглавлений, і через декілька тижнів у Англії була проголошена республіка.
19 травня 1649 - Рішенням парламенту Англія проголошена республікою. Формально вищим органом влади стала Державна рада, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.
15 серпня 1649 - Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу у дводенній битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира. Однак Зборівська битва не принесла успіху Хмельницькому, який був змушений 18 серпня підписати з королем Речі Посполитої Зборівський договір.
18 серпня 1649 - Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польских військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців.
11 вересня 1649 - Англійська армія під командуванням Олівера Кромвеля в ході придушення Ірландського повстання, що спалахнуло в країні після страти в Лондоні англійського короля Карла I, влаштувала в місті Дроеде масову різню - з 3 тисяч чоловік уціліло не більше тридцяти. До весни наступного року будь-який вияв невдоволення в Ірландії був придушений.
1650
11 лютого 1650 - У Стокгольмі на 54-у році життя помер Рене Декарт, французький філософ, математик і природодослідник, основоположник філософської течії картезіанства (Геометрія, Міркування про метод..., Начала філософії).
19 липня 1650 - Турецький султан Осман-ага в Чигирині заключив воєнний союз з Богданом Хмельницьким.
3 вересня 1650 - Відбулась битва при Данбарі — одна знайважливіших битв періоду Англійської революції XVII століття. Перемога англійської армії Олівера Кромвеля над шотландським військом Девіда Леслі відкрила англійцям можливість завоювання Шотландії.
1651
22 лютого 1651 - У Московії почалась церковна реформа патріарха Никона, котра дещо пізніше привела до розколу московської православної церкви.
28 червня 1651 - Біля містечка Берестечко (нині - Волинська область) між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Іслама III Герая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого відбулась найбільша битва Українсько-польської війни, в якій з обох боків брало участь близько 300 тисяч чоловік. Зазнавши великих втрат і зраджений татарами, Хмельницький був змушений підписати у вересні принизливий Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував повноваження гетьмана і автономію підконтрольних йому територій.
28 вересня 1651 - Після поразки у Берестецькій битві, захоплення литовським князем Яном Радзивілом Чернігова і Києва і невдалих боїв під Білою Церквою, Богдан Хмельницький був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, за яким козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч, територія обмежувалась лише Київським воєводством і гетьман втрачав право на міжнародні зносини. Ратифікацію договору польським сеймом зірвав литовський шляхтич, вперше застосувавши право "вето". Це дало змогу Хмельницькому знову провести мобілізацію до війська і до весни 1652 року зібрати для віни з Польщею дві армії.
9 жовтня 1651 - Лорд-генерал Олівер Кромвель обнародував Навігаційний акт (Акт про збільшення англійського торгового флоту і заохочення мореплавців англійської національності), котрий мав захистити економічні інтереси Англії. Згідно з цим законом, товари з Азії, Америки і Африки могли ввозитись в Англію лише англійськими торговими суднами; це ж стосувалось і зворотнього вивезення товарів. Найбільше від Навігаційного акту постраждав флот Нідерландів, що через рік привело до війни між цими державами (1652-74).
17 жовтня 1651 - Розбитий військами Олівера Кромвеля у вересні в битві при Вустері, через шість тижнів переховувань від переслідувачів у Францію в одязі слуги втік Карл Стюарт, майбутній король Англії Карл II; він повернувся на батьківщину через вісім років, після відновлення монархії.
1652
6 квітня 1652 - Виконуючи наказ нідерландської Ост-Індської компанії, в район поблизу мису Доброї Надії на півдні Африки прибула еспедиція на чолі з Яном ван Рібеком, лікарем за професією. Її метою було будівництво форту на березі Столової бухти, який би виконував роль проміжного пункту для голландських кораблів, що пливли до Батавії (острів Ява). Засноване селище отримало назву Капстад (Кейптаун) і через 10 років, коли ван Рібек залишив його, в ньому проживало трохи більше 100 чоловік.
7 квітня 1652 - Голландець Ян Ван Рібек заснував у Південній Африці форт Кейптаун.
18 травня 1652 - В британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон про заборону рабства і работоргівлі.
1 червня 1652 - У битві під Батогом союзні війська Війська Запорозького і Кримського Ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням Мартіна Калиновського, який втратив до 8 тисяч із 11 тисяч чоловік і загинув сам. Щоб помститись за поразку під Берестечком, Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх замордувати.
21 серпня 1652 - Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупу, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.
21 жовтня 1652 - У Париж, після поразки лідера Фронди принца Конде у бою з військами кардинала Мазаріні, повернувся 14-літній король Людовик XIV, а Конде був змушений тікати до Іспанських Нідерландів. Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.
1653
2 лютого 1653 - Селище Новий Амстердам набуло статусу міста. Сьогодні воно відоме як Нью-Йорк.
20 квітня 1653 - Голова Державної ради Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.
20 липня 1653 - Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.
21 серпня 1653 - Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.
16 грудня 1653 - В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча - парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.
Народилися в 1647 - 1653 роках
5 квітня 1649 - 8 липня 1721, Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету.
16 серпня 1650 - 9 грудня 1718, Вінченцо Марія Коронеллі, німецький історик, географ, картограф.
14 листопада 1650 - 19 березня 1702, Вільгельм III (Вільгельм Оранський), штатгальтер Нідерландів (з 1674 р.), король Англії (з 1689 р.).
6 серпня 1651 - 7 січня 1715, Франсуа Фенелон Франсуа де Саліньяк), французький письменник, поборник ідей Просвітництва (Пригоди Телемака, Про виховання дівиць, Бесіда про мистецтво мовлення, Діалоги мертвих).
5 вересня 1652 - 8 березня 1715, Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож.
Померли в 1647 - 1653 роках
11 січня 1647 - Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь), митрополит київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено Києво-Могилянську Колегію (1632). 369 років тому, в 51 рік (нар. 31 грудня 1596 р.).
25 жовтня 1647 - Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра. 369 років тому, в 39 років (нар. 15 жовтня 1608 р.).
28 лютого 1648 - Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.). 368 років тому, в 71 рік (нар. 12 квітня 1577 р.).
20 травня 1648 - Владислав IV (Владислав Ваза), король Польський (з 1632 р.), великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632—1648 рр.), цар Московський обраний (1610—1613 рр.) і титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург. 368 років тому, в 53 роки (нар. 9 червня 1595 р.).
30 січня 1649 - Карл I (Карл Стюарт), король Великобританії та Ірландії (1625-49 рр.), син шотландського короля Якова VI (англійського короля Якова I), перший в Європі монарх, засуджений до страти. 367 років тому, в 49 років (нар. 19 листопада 1600 р.).
30 червня 1649 - Сімон Вуе, французький живописець-монументаліст, портретист і декоратор. 367 років тому, в 59 років (нар. 9 січня 1590 р.).
11 лютого 1650 - Рене Декарт, французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії. 366 років тому, в 54 роки (нар. 31 березня 1596 р.).
6 листопада 1650 - Вільгельм II (Вільгельм Оранський), штатгальтер з Об'єднаних провінцій Нідерландів (з 1647 р.). 366 років тому, в 24 роки (нар. 27 травня 1626 р.).
20 серпня 1651 - Ярема-Михайло Вишневецький, державний і військовий діяч Речі Посполитої, воєвода руський (1646-51 рр.), керівник польсько-литовських військ під час повстання Богдана Хмельницького (1648-51 рр.). 365 років тому, в 39 років (нар. 17 серпня 1612 р.).
21 квітня 1652 - П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія). 364 роки тому, в 66 років (нар. 11 квітня 1586 р.).
2 вересня 1652 - Хусепе де Рібера, іспанський гравер і живописець ("Свята Інесса"). 364 роки тому, в 61 рік (нар. 17 лютого 1591 р.).
1653 - Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»). 363 роки тому, в 28 років (нар. 1625 р.).
3 травня 1653 - Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.). 363 роки тому, в 53 роки (нар. 1600 р.).

Головні події 1647 - 1653 років

24 жовтня 1648 року в місті Оснабрюк Священна Римська імперія, Франція та Швеція підписали угоду, яка разом з Мю..
24 жовтня 1648
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх